1 Мудрість будує свій будинок, а дурнота його руйнує власними руками.2 Хто ходить просто, Господа боїться; чиї ж криві дороги, той ним гордує.3 В устах дурного - бич гордині; а губи мудрих їх оберігають.4 Де волів немає, там порожні ясла; де бики сильні, там урожай великий.5 Правдивий свідок неправди не говорить; фальшивий свідок брехнями дихає.6 Шукає мудрости насмішник, та даремно, а для розумного знання річ легка.7 Йди геть від дурня, бо тії не знайдеш уст розумних.8 Мудрість розумного - свою дорогу знати; безумство глупих - обман.9 Дурний з гріха сміється; між праведними існує ласка.10 Серце знає своє горе, а в радощі його чужому не втручатись.11 Дім лихих розпадеться, а намет праведних процвітатиме.12 Є дорога, що людині здається проста, але кінець її - шлях смерти.13 Навіть від сміху болить серце, і кінцем радощів буває смуток.14 Нестале серце насититься заходами своїми, людина добра - вчинками своїми.15 Простодушний іме віри кожному слову; розумний уважає на свої кроки.16 Мудрий боїться й відвертається від зла, а дурний зухвалий у своїй самовпевненості.17 Запальна людина робить дурниці, розважливий - зносить усе.18 Простаки наслідують дурноту, розумні ж увінчаються знанням.19 Ледачі перед добрими вклоняться, а безбожні перед праведних дверима.20 Бідний навіть сусідові нелюбий, в багатого ж є сила друзів.21 Грішить той, хто гордує ближнім; щасливий той, хто жалує вбогих.22 Чи ж не збочують тії, що замишляють лихо? Милість і правда тим, хто добро замишляє.23 Кожна праця приносить користь; пуста балаканина - голод.24 Вінець мудрих - їхній хист; корона дурних - безглуздя.25 Вірний свідок рятує душі: хто дихає брехнею, той - облуда.26 В Господнім страсі - міцне довір'я людини, і її діти матимуть притулок.27 Господній острах - джерело життя, щоб уникати сітей смерти.28 У безлічі народу - царя слава; у нестачі людей - руїна князя.29 Хто терпеливий, той великий розум має; а хто на гнів запальний, виявляє дурноту.30 Лагідне серце - життя для тіла, а заздрість гризе кістки.31 Хто гнітить убогого, той Творця його зневажає, а почитає той, хто жалує бідного.32 Злого валить на землю його власна злоба, а праведник у своїй чесності знайде притулок.33 У серці розумного мудрість покоїться, а між дурними її не видно.34 Справедливість підносить народ угору, а гріх - сором народів.35 Царська прихильність - розумному слузі; гнів його на того, що йому сором коїть.