1 Я цвіт рівнини, лелія долин.2 Як лелія посеред тернини, так моя близька посеред дочок.3 Як яблуня між деревами лісу, так мій кревний посеред синів. Я забажала його тінь і сіла, і його овоч солодкий в моїм горлі.4 Введіть мене до хати вина, покладіть мені любов.5 Скріпіть мене миром, обложіть мене яблоками, бо я зранена любовю.6 Його лівиця під моєю головою, і його правиця мене обійме.7 Я закляла вас, дочки Єрусалиму, силами і кріпостями поля, щоб ви не підняли і збудили любов, доки не забажає.8 Голос мого кревного. Ось він приходить скачучи по горах, перескакуючи по горбах.9 Мій кревний подібний до серни чи молодого оленя на горах Ветиля. Ось він став за нашим муром, дивлячись крізь вікна, проглядаючи крізь мережу.10 Мій кревний мені відповідає і каже: Встань, ходи, моя близька, моя красуне, моя голубко,11 бо ось зима минула, дощ пройшов, пішов собі,12 квіти зявилися на землі, настав час підрізати дерева, в нашій землі чути голос горлиці,13 фіґа видала свій овоч, виноградники цвитуть, видали запах. Встань, ходи, моя близька, моя красуне, моя голубко,14 і ходи ти, моя голубко, до камяної схоронки близько стіни, покажи мені твій вид і дай мені почути твій голос, бо твій голос солодкий, і твій вид гарний.15 Держіть для нас малих лисів, що нищать виноградники, і наші виноградники цвитуть.16 Мій кревний для мене, і я для нього, він пасе в леліях,17 доки не подихне день і порушаться тіні. Повернися, кревний мій, ти уподібнися до серни, чи молодого оленя на вижолоблених горах.