Сьогодні 19.05.2024, читаємо Буття 36, Марка 7 Рік 1

Буття 36

1 Се ж родопись Езавова, він же Едом.2 Езав побрав собі жени із дочок Канаанських, Аду дочку Єлона Хетяненка, та Оголибаму, дочку Ани, сина Зибеона Евеяненка.3 Та Басмату Ізмайлову, сестру Небайотову.4 Ада ж уродила Езавові Єлифаса; Басмата вродила Регуїла.5 Оголибама ж уродила Єгуса та Єглома та Корага. Се сини Езавові, що народились йому в Канаан землї.6 І позабирав Езав жени свої, та сини свої, та дочки свої, і всї раби в госпzдї своїй, і скотину свою, й усе підуючне своє, і всї статки свої, що придбав у Канаан землї, та й помандрував Езав з Канаан землї, від брата свого Якова, у Сеїр землю.7 Були бо майна їх більші над те, щоб кочувати вкупі, і країна, де пробували вони, не зносила їх задля скотини їх.8 Осївся ж Езав на Сеїр-горах; Езав, він же Едом.9 Се ж родопись Езава, праотця Едомеїв на Сеїр-горах.10 Ось імення в синів Езавових: Єлифас, син Басмати, жінки Езавової.11 У Єлифаса ж були синове: Теман, Омар, Зефо, Гаєтам та Кенас.12 Тимна ж була наложниця Єлифаса, Езавенка, і вродила Єлифасові Амалика. Се синове Ади, жони Езавової.13 І ось синове Рагуїла: Нахат і Серах, Шамма і Миза. Се синове Басмати, жони Езавової.14 А се були синове Оголибами, дочки Ани, сина Зибеона, жінки Езавової. Вродила вона Езавові Єгуса та Єглома та Корага.15 Се були дуки в синів Езавових. Синове Єлифаса, первеньця Езавового: дука Теман, дука Омар, дука Зефа, дука Кенас,16 Дука Кораг, дука Гатам, дука Гайфас, дука Амалик. Се дуки Єлифасові в Едом землї. Се сини Адині.17 А се сини Рагуїла Езавенка: дука Нахат, дука Серах, дука Шамма, дука Миза. Се дуки Рагуїлові в Едом землї. Се синове Басмати Езавихи.18 Се ж синове Оголибами Езавихи: Дука Єгус, дука Єглом, дука Кораг. Се дуки Оголибами, дочки Ани, жінки Езавової.19 Се сини Езава, і се дуки їх. Він Едом.20 Се ж сини Сеїра Горієнка, що седїли осадами в тій країнї Лотан, та Собаль, та Зибеон, та Ана.21 Та Дишон, та Єзер, та Дишан. Се дуки Горійські в синів Сеїрових в Едом землї.22 А синове Лотанові були: Горій та Гемам, а сестра Лотанова: Тимна.23 А се синове Собальові: Алван, Манагат, та Ебаль, Сефо та Онам.24 А се синове Зибеонові: Ая та Ана. Се той Ана, що знайшов гарячі жерела в степу, пасучи осли Зибеонові, батьківські.25 А се синове Анині: Дишон і Оголибама, дочка Анина.26 Се ж синове Дишонові: Гемдан, та Єшдан, та Ітран, та Керан.27 Се ж синове Єзерові: Билган, та Саван, та Акан.28 Се ж синове Дишанові: Уз та Аран.29 Се ж дуки в Горіїв: дука Лошан, дука Собаль, дука Зибеон, дука Ана;30 Дука Дишон, дука Єзер, дука Дишан. Се дуки в Горіїв після дуків їх у Сеїр землї.31 А се царі, що царювали в Едом землї, перш нїж царював там який царь в Ізраїлї.32 Царював у Едомі Бела Бейоренко; прозивався ж город його Динхаба.33 Умер же Бела, і царював намість його Йобаб Серахенко із Бозри.34 Умер же Йобаб, і царював намість його Гусам із Теман землї.35 Умер же Гусам, і царював намість його Гадад Бедаденко, що побив Мидіяніїв на полї Моаб, а город його прозивавсь Авит.36 Умер же Гадад, і царював намість його Самла із Мазреки.37 Умер же Самла, і царював намість його Савул із Рехобота над рікою.38 Умер же Савул, і царював намість його Бааль-Ганан Ахборенко.39 Умер же Бааль-Ганан Ахборенко, і царював намість його Гадар; город же його прозивали Пакгу, а жінку його Мегетабееля, дочка Матреда, дочки Мезагаба.40 А се ймення дуків Езавових по родинах їх, по врочищах їх, по прізвищах їх: Дука Тимна, дука Алва, дука Єтет.41 Дука Оголибама, дука Єла, дука Пинон.42 Дука Кенас, дука Теман, дука Мибзар,43 Дука Магдієль, дука Ірам. Се дуки в Едомі, по оселях їх, по врочищах їх. Се Езав, прайотець Едомів.

Марка 7

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16
1 І сходять ся до Него Фарисеї та деякі з письменників, прийшовши з Єрусалиму.2 І, побачивши деяких з учеників Його, що нечистими руками, се єсть немитими, їдять хлїб, судили:3 (бо Фарисеї і всї Жиди, поки по локіть не помиють рук, не їдять, додержуючи переказу старших;4 і з торгу, поки не обмиють ся, не їдять; і иншого багацько, що прийняли додержувати: обмиваннє чаш, і глеків, і мідяного посуду, і столів).5 Тодї питали Його Фарисеї та письменники: Чом ученики Твої не живуть по переказу старших, а їдять хлїб непомитими руками?6 Він же, озвавшись, рече їм: Що добре пророкував Ісаїя про вас, лицемірів, як писано: Сей народ устами мене шанує, серце ж їх далеко від мене.7 Марно ж покланяють ся менї, навчаючи наук, заповідей чоловічих.8 Занехаявши бо заповідь Божу, держите ви переказ чоловічий, обмиваннє глеків та чаш, і иншого подібного такого багато робите.9 І рече до них: Добре відкидаєте ви заповідь Божу, щоб переказ ваш хоронити.10 Мойсей бо сказав: Поважай батька твого й матїр твою; і: Хто налає батька або матїр, нехай смертю вмре.11 Ви ж кажете: Коли скаже чоловік батькові або матері: Корван (що єсть: Дар), чим би ти з мене покористував ся;12 і не даєте йому нїчого більше робити батькові своєму, або матері своїй,13 обертаючи в нїщо слово Боже переказом вашим, що ви переказали; й подібного такого багато робите.14 І, покликавши ввесь народ, рече до них: Слухайте мене всї, та й розумійте:15 Нема нїчого осторонь чоловіка, що ввійшовши в него, могло б опоганити його; а що виходить від него, се те, що поганить чоловіка.16 Коли хто має уші слухати, нехай слухає.17 І як увійшов у господу від людей, питали в Него ученики Його про приповість.18 І рече до них: Так і ви нерозумливі? Не зрозуміли, що все, що осторонь і входить у чоловіка, не може його опоганити;19 бо не входить йому в серце, а в живіт, і виходить в одхідник, очищаючи всяку їжу?20 Рече ж: Що виходить з чоловіка, те поганить чоловіка.21 З середини бо, з серця чолові- ка, думки лихі виходять, перелюбки, блуд, душогубство,22 злодїйства, зажерливість, ледарство, підступ, роспутність, лихе око, хула, гордощі, дурощі:23 все се лихе з середини виходить, і поганить чоловіка.24 І, піднявшись ізвідтіля, пійшов на узграниччя Тирські та Сидонські, і ввійшовши в господу, хотїв, щоб нїхто не знав; та не міг утаїтись.25 Почувши бо жінка, в котрої дочка її мала духа нечистого, приступила і впала в ноги Йому.26 Була ж жінка Грекиня, родом Сирофиникиянка; й благала Його, щоб вигнав біса з дочки її.27 Ісус же рече їй: Дай перше наїстись дїтям: не добре бо взяти хлїб у дїтей, і кинути собакам.28 Вона ж озвалась, та й каже до Него: Так, Господи; тільки ж і собаки під столом їдять кришки від дїтей.29 І рече їй: За се слово йди; вийшов біс із дочки твоєї.30 І, пійшовши в домівку свою, знайшла, що біс вийшов, і дочка її лежить на постелї.31 І, знов вийшовши з гряниць Тирських та Сидонських, прийшов до моря Галилейського, у гряницї Десятиградські.32 І приводять до Него глухого й тяжкомовного; й просять Його, щоб положив на него руку.33 І, взявши його від народу окроме, вложив пучки свої в уші йому, й сплюнувши, приторкнувсь до язика йому;34 І, позирнувши на небо, зітхнув і рече до него: Єфата, се єсть: Одчинись.35 І зараз одчинив ся йому слух, і розімкнулись окови язика його, й заговорив добре.36 І наказав їм, щоб нїкому не говорили. Що ж більше Він наказував, то надто більше вони проповідували;37 І превельми дивувались, кажучи: Гаразд усе вчинив: і глухим дає чути, й нїмим говорити.

🚀 В Телеграм бот