Читаємо: Буття 36, Марка 7

¹ Ось родовід Ісава, тобто Едома.² Ісав узяв собі дружин із дочок ханаанських: Аду, доньку Елона хеттеянина, і Оголіваму, дочку Ани, сина Ців'она хіввеянина³ І Босмат, дочку Ізмаїла, сестру Невайотову,⁴ Ада породила Ісавові Еліфаза; Босмат породила Реуїла.⁵ Оголівама породила Суша, Ялама і Кораха. Це сини Ісава, які народилися йому на землі ханаанській.⁶ І взяв Ісав дружин своїх і синів своїх, і дочок своїх, і всіх людей дому свого, і череди свої, і всю скотину свою, і увесь маєток свій, котрого він надбав на землі ханаанській, і рушив на [другу] землю від лиця Якова, брата свого.⁷ Тому що маєтності їхні були такими великими, що вони не могли жити разом, і земля мандрування їхнього не вміщувала їх з причини значної кількости їхніх черед.⁸ І оселився Ісав на горі Сеїр, Ісав, він же Едом.⁹ І ось родовід Ісава, батька Едому, на горі Сеїр.¹⁰ Ось ймення синів Ісава: Еліфаз, син Ади, дружини Ісава, і Реуїл, син Босмати, дружини Ісава.¹¹ У Еліфаза були сини: Теман, Омар, Цефо, Ґатам і Кеназ.¹² А Тимна була наложниця Еліфаза, сина Ісава; і породила Еліфазові Амалика. Ось сини Ади, дружини Ісава.¹³ І ось сини Реуїла: Нагат і Зера, Шамма і Мізза. Це сини Босмати, дружини Ісава.¹⁴ А оці були сини Оголівами, доньки Ани, сина Ців'она, дружини Ісава: вона породила Ісаву Єуша, Ялама і Кораха.¹⁵ Ось старшини синів Ісава. Сини Еліфаза, первістка Ісава: старший Теман, старший Омар, старший Цефо, старший Кеназ.¹⁶ Старший Корах, старший Ґатам, старший Амалик. Ці старшини Еліфазові на землі Едома; це сини Ади.¹⁷ А це сини Реуїла, сина Ісава: старший Нагат, старший Зерах, старший Шамма, старший Мізза. Оці старшини Реуїлові на землі Едома; ці сини Босмати, дружини Ісава.¹⁸ А це сини Оголівами, дружини Ісава: старший Еуш, старший Ялам, старший Корах. Ці старшини Оголівами, дочки Ани, дружини Ісава.¹⁹ Ось сини Ісава, і ось старшини їхні. Це Едом.²⁰ Це сини Сеїра хореянина, які жили на землі тій: Лотан, Шовал, Ців'он, Ана.²¹ Дішон, Ецев і Дішан. Оце старшини хореїв, синів Сеїра, на землі Едома.²² Сини Лотана були: Хорі і Гемам; а сестра у Лотана: Тимна.²³ Оці сини Шовала: Алван, Манахат, Евал, Шефо і Онам.²⁴ А оці сини Ців'она: Айя і Ана. Це той Ана, який знайшов теплі води в пустелі, коли пас віслюків Ців'она, батька свого.²⁵ А це діти Ани: Дішон і Оголівама, дочка Ани.²⁶ А оці сини Дішона: Хемдан, Ешбан, Ітран і Керан.²⁷ Оці сини Ецера: Білган, Зааван і Акан²⁸ Оце сини Дішана: Уц і Аран.²⁹ А це сини старшини хореїв: старший Лотан, старший Шовал, старший Ців'он, старший Ана.³⁰ Старший Дішон, старший Ецер, старший Дішан. Ось старшини хореїв, за віком їхнім на землі Сеїр.³¹ Ось царі, які царювали на землі Едома, передніше царювання царів над синами Ізраїля: ³² Царював у Едомі Бела, син Беора, а ім'я місту того – Дінгава.³³ І помер Бела, і зацарював Йовав, син Зераха із Боцри.³⁴ Помер Йовав, і зацарював після нього Хушам, із землі теманіян.³⁵ І вмер Хушам, і зацарював після нього Гадад, син Бедадів, котрий переміг мідіян на полі Моава; ім'я міста того Авіт.³⁶ І вмер Гадад, і зацарював після нього Самла з Машеку.³⁷ І вмер Самла, і зацарював по ньому Саул із Реховоту, що біля річки.³⁸ І вмер Саул, і зацарював по ньому Баал-Ханан, син Ахбора.³⁹ І вмер Баал-Ханан, син Ахборів, і зацарював по ньому Гадад; ім'я міста його – Пау; ім'я дружини його Мегетав'іл, донька Матреди, доньки Ме-Загава.⁴⁰ Це – імена старшин Ісавових, за племенами їхніми, за краями їхніми, за іменами їхніми: старший Тимна, старший Алва, старший Етет.⁴¹ Старший Оголівама, старший Ела, старший Пінон,⁴² Старший Кеназ, старший Теман, старший Мівцар.⁴³ Старший Маґдіїл, старший Ірам. Ось старшини Едому, за їхніми селищами, на землі володіння їхнього. Ось Ісав, батько Едому.

¹ Зібралися до Нього фарисеї і деякі з книжників, що прийшли з Єрусалиму;² І побачили деяких із учнів Його, що їли хліб нечистими, тобто немитими руками, і докоряли за це.³ Бо фарисеї і всі юдеї трималися звичаїв старших, не їдять, старанно не помивши рук;⁴ І [коли прийдуть] з торжищ, також не їдять, доки не обмиються. Є ще багато такого, чого вони поклали дотримуватися: пильнують обмивання чаш, глеків, казанів та іншого посуду з міді та столів.⁵ Потім запитали Його фарисеї і книжники: Чому учні Твої не вчиняють за звичаями давніх, але немитими руками їдять хліб?⁶ Він сказав їм у відповідь: Добре пророкував про вас, лицемірів, Ісая, як написано: Люди ці шанують Мене устами, а серце їхнє задалеко від Мене.⁷ Але марно шанують Мене, навчаючи учення і заповідей людських;⁸ Бо ось ви залишили заповідь Божу, пильнуєте звичаїв людських, обмивання чаш і глеків, і чините багато іншого, схожого на згадане.⁹ І сказав їм: Чи добре, [що] ви нехтуєте заповіддю Божою, аби дотриматися своїх звичаїв?¹⁰ Бо Мойсей сказав: Шануй батька свого і матір свою; і той, хто лихословить батька чи матір, смертю нехай помре.¹¹ А ви кажете: Хто скаже батькові чи матері: Корван, або дар [Богові] те, чим ви могли б від мене скористатися.¹² Тим самим не даєте змоги зробити щось для батька свого чи матері своєї,¹³ Порушуючи слово Боже переказами вашими, котрі ви самі склали; чините багато такого, що схоже на згадане.¹⁴ А Він прикликав увесь народ і казав їм: Слухайте Мене і розумійте.¹⁵ Усе, що входить у людину із зовні, не може опоганити її, але те, що виходить з неї, може опоганити людину.¹⁶ Якщо хтось має вуха чути, нехай чує!¹⁷ І коли Він від народу зайшов у дім, учні Його запитали в Нього про притчу.¹⁸ Він сказав їм: Невже й ви такі нерозважливі? Невже не розумієте, що все те, що входить в людину із зовні, не може опоганити її?¹⁹ Тому що не в серце його входить, а в черево, і виходить геть, [чим] очищається всілякий харч.²⁰ Далі сказав: Те, що виходить з людини, опоганює людину;²¹ Тому що з нутра, із серця людини виходять недобрі заміри, перелюб, блуд, убивство,²² Крадіж, лихварство, злоба, підступність, безсоромність, завидюще око, зневага Бога, пихатість і безглуздя.²³ Усе це зло з нутра виходить і опоганює людину.²⁴ І, вирушивши звідти, прийшов на терени Тирські та Сидонські; а коли зайшов у дім, не захотів, щоби хтось упізнав, але не міг утаємничитися.²⁵ Бо почула про Нього жінка, у котрої донька мала нечистого духа, і невдовзі прибігла й припала Йому до ніг;²⁶ А була та жінка з поган, родом сирофінікійка, і просила Його, щоб вигнав біса з її доньки.²⁷ Але Ісус сказав їй: Дай передніше насититися дітям; бо не добре взяти хліб у дітей і кинути псам.²⁸ Але вона сказала Йому у відповідь: Так, Господе; проте й пси під столом їдять крихти у дітей.²⁹ І сказав їй: За слово це йди собі; демон вийшов із твоєї доньки.³⁰ Коли вона повернулася до свого дому, то виявила, що демон вийшов, а донька лежить на постелі.³¹ Коли вийшов із теренів тирських і сидонських, [Ісус] знову попростував до моря Галілейського через володіння Десятимістя.³² І привели до Нього глухого недорікуватого і попросили Його покласти на нього руку.³³ [Ісус] одвів його трохи від народу, вклав пальці Свої у вуха йому, а тоді сплюнув і торкнувся його язика.³⁴ А тоді глянув на небо, зітхнув і сказав йому: Еффата, цебто “Відкрийся!”.³⁵ І тієї ж миті відкрився в нього слух, і пута його язика урвалися, і почав говорити чисто.³⁶ І наказав їм не говорити нікому. Але скільки він не забороняв їм, вони ще палкіше розголошували.³⁷ І вельми дивувалися і казали: Усе добре вчиняє: і глухим дає чути, а німим – говорити!