¹ Ой ви безумні Галати! хто вас очарував, щоб ви не корились правдї, (ви) котрим перед очима наперед був прописаний Христос, розпятий між вами?² Про одно се хочу довідатись од вас: Чи дїлами закону прийняли ви Духа, чи, слухаючи, проповіддю віри?³ Чи такі ви незмислі, що почавши духом, звершуєте тепер тїлом?⁴ Марно стільки ви терпіли? Коли б тільки марно!⁵ Хто подає вам Духа і робить чудеса між вами, чи дїлами закону, чи проповіддю віри?⁶ Яко ж Авраам вірував у Бога, і полїчено йому за праведність.⁷ Знайте ж, що хто од віри, ті сини Авраамові.⁸ І писаннє знаючи наперед, що Бог вірою оправдує поган, благовістило Авраамові: що в тобі благословлять ся всї народи.⁹ Тим же хто од віри, ті благословенні із вірним Авраамом.¹⁰ Которі ж од дїл закону, ті під клятьбою; писано бо: Проклят, хто не встоїть у всьому написаному в книзї закону, щоб робити те.¹¹ А що нїхто законом не оправдуєть ся перед Богом, се явно, бо праведний вірою жив буде.¹² Закон же не од віри, та которий чоловік робити ме те, жити ме в тому.¹³ Христос викупив нас од клятьби закону, ставшись за нас клятьбою, (писано бо: Проклят всяк, хто висить на дереві,)¹⁴ щоб на поган благословеннє Авраамове прийшло в Христї Ісусї, щоб обітуваннє Духа прийняли ми через віру.¹⁵ Браттє, по чоловічи глаголю; одначе чоловічого закону ствердженого нїхто не відкидає, анї додає до него.¹⁶ Авраамові ж виречені обітування і насїнню його. Не сказано: І насїнням, яко про многі, а яко про одно: І насїнню твоєму, що єсть Христос.¹⁷ Оце ж глаголю, що завіту перше ствердженого від Бога про Христа, закон, що постав чотириста й трийцять лїт потім, не нехтує, так щоб обернути в нїщо обітуваннє.¹⁸ Бо коли від закону наслїддє, то вже не від обітування; Аврааму ж обітуваннєм дарував Бог.¹⁹ Що ж тодї закон? Задля переступів додано його, доки прийде насїннє, котрому обітувано; (і був він) уряджений через ангелів рукою посередника.²⁰ Посередник же не єсть (посередник) одного, а Бог один.²¹ То хиба закон проти обітувань Божих? Нехай не буде! Бо коли б дано закон, що міг би оживляти, то справдї від закону була б праведність.²² Нї, зачинило писаннє усе під гріхом, щоб обітуваннє од віри Ісус-Христової дане було віруючим.²³ Перше ж приходу віри, під законом стережено нас зачинених на віру, що мала відкритись.²⁴ Тим же закон був нам учителем, (щоб привести нас) до Христа, щоб вірою нам оправдитись.²⁵ Як же прийшла віра, то вже ми не під учителем.²⁶ Усї бо ви сини Божі вірою в Ісуса Христа.²⁷ Скільки бо вас у Христа хрестилось, у Христа одягли ся.²⁸ Нема Жидовина, нї Грека; нема невільника, нї вільного; нема мужеського полу, нї женського: усї бо ви одно, в Христї Ісусї.²⁹ Коли ж ви Христові, то ви насїннє Авраамове, і по обітованню наслїдники.

¹ Глаголю ж: Доки наслїдник малолїток, доти не відрізняєть ся від слуги, хоч він і пан усього,² а єсть під опікунами та доморядниками аж до нароку отця.³ Так же й ми, як були малолїтками, були підневолені первотинами сьвіта.⁴ Як же прийшла повня часу, послав Бог Сина свого, що родивсь від жени і був під законом,⁵ щоб викупив тих, що під законом, щоб ми прийняли всиновленнє.⁶ А що ви сини, то послав Бог Духа Сина свого в серця ваші, що покликує: Авва, Отче!⁷ Тим же вже більш не невільник єси, а син; коли ж син, то й наслїдник Божий через Христа.⁸ Тільки ж тодї, не знаючи Бога, служили ви тим, що не по природї були богами.⁹ Тепер же, знаючи Бога, більше ж будучи познані від Бога, як вертаєтесь до немочних та мізерних первотин, котрим знов наново служити хочете?¹⁰ Ви вважаєте на днї, місяцї, пори й лїта.¹¹ Боюсь за вас, що може марно працював коло вас.¹² Будьте, браттє, благаю вас, як і я: бо й я (такий), як ви. Нїчим ви мене не скривдили.¹³ Ви ж знаєте, що я у немощі тїла благовістив вам перше.¹⁴ І не погордували ви спокусою, що була в тїлї моїм, анї відопхнули, а як ангела Божого прийняли мене, як Христа Ісуса.¹⁵ Яке ж то було блаженство ваше! Сьвідкую бо вам, що коли б можна, ви б тодї, вирвавши очі свої, оддали менї.¹⁶ То чи вже став я ворогом вам, говорячи вам правду?¹⁷ Ревнують про вас не добре, а хочуть відлучити вас, щоб ви про них ревнували.¹⁸ Добре ж ревнувати всякого часу в доброму, тай не тільки, як я приходжу до вас.¹⁹ Дїточки мої, (ви,) котрими знов мучусь (перед родинами), доки Христос в'образить ся у вас,²⁰ хотїв би я бути у вас сьогоднї і змінити голос мій: бо я в непевности про вас.²¹ Скажіть менї, ви, що хочете бути під законом: хиба ви закону не слухаєте?²² Писано бо, що Авраам мав два сини, одного від невольницї, а одного од вільної.²³ Та що був од невольницї, родивсь по тїлу, а що од вільної, по обітницї.²⁴ Се ж иносказаннє; се бо два завіти: один з гори Синая, що родить у неволю, котра єсть Агара.²⁵ Бо Агара, се Синай, гора в Аравиї, прикладаєть ся ж до теперішнього Єрусалиму, і служить з дїтьми своїми.²⁶ А вишнїй Єрусалим вільний; він мати всїм нам.²⁷ Писано бо: Звеселись, неплідна, що не роджаєш; гукай та покликуй, ти, що не мучилась; бо в одинокої багато дїтей, більш нїж у тієї, що має чоловіка.²⁸ Ми ж, браттє, по Ісааку дїти обітування.²⁹ Та, як тодї, хто родивсь по тїлу, гонив того, хто по духу, так і тепер.³⁰ Тільки ж бо що глаголе писаннє? Вижени невільницю й сина її, не має бо наслїдувати син невільницї з сином вільної.³¹ Оце ж, браттє, ми не дїти невільницї, а вільної.