¹ О, нетямущі галати! Хто спокусив вас не коритися істині, вас, у котрих перед очима був зображений Ісус Христос, наче у вас розп‘ятий?² Оце лише хочу дізнатися у вас: Чи ви одержали Духа через справи закону, чи, може, через проповідь віри?³ Чи такі ви нетямущі, що почали духом, а тепер закінчуєте плоттю?⁴ Невже ви стільки витерпіли без користі? О, якби тільки без користі!⁵ Чи Той, що дає вам Духа і утворює поміж вами дива, – невже через справи закону все це звершує, чи, може, через проповідь віри?⁶ Так, Авраам повірив Богові, і це зараховано йому у праведність.⁷ Тож пізнайте, що віруючі є сини Авраамові!⁸ І Писання, передбачаючи, що Бог вірою виправдає поганів, провістило Авраамові: У тобі благословляться всі народи.⁹ Отож, віруючі благословляються з вірним Авраамом.¹⁰ А всі, що утверджуються на справах закону, – перебувають під прокляттям. Бо написано: Проклятий кожний, хто не виконує постійно всього, що написане в книзі Закону.¹¹ А що Законом ніхто не виправдовується перед Богом, це зрозуміло, тому що праведний вірою буде жити.¹² А Закон не за вірою; але хто виконує його, той буде ним жити.¹³ Христос звільнив нас від прокляття Закону, ставши за нас прокляттям, – бо написано: Проклятий кожний, що висить на дереві.¹⁴ Аби благословення Авраамове через Христа Ісуса поширилося на поганів, щоб нам одержати обіцяного Духа вірою.¹⁵ Браття! Кажу з міркувань людських: Навіть людиною утвердженого заповіту ніхто не відміняє і не додає до нього.¹⁶ Але Авраамові дано було обітниці й насінню його. Не сказано: Нащадкам також, наче про багатьох, але як про одного. Також насінню твоєму, котре є Христос.¹⁷ Я утверджую те, що заповіту про Христа, ще передніше Богом утвердженого, Закон, що з‘явився через чотириста тридцять років, не скасовує аж так, щоб обітниця втратила силу.¹⁸ Бо якщо за Законом спадщина, то вже не за обітницею; але Авраамові Бог дарував її за обітницею.¹⁹ А навіщо Закон? Його дано пізніше, з причини злочинів, до часу пришестя насіння, до котрого стосується обітниця, і переданий через Ангелів, рукою посередника.²⁰ Але посередник при одному не буває, а Бог один.²¹ Отож, Закон суперечить обітницям Божим? Зовсім ні! Бо якби дано було закон, що може животворити, то справді праведність була б від Закону;²² Але Писання усіх вмістило під гріхом, щоб обітницю віруючим дано було через віру у Христа Ісуса.²³ А до пришестя віри ми вміщені були під сторожу Закону, аж до того часу, як належало відкритися вірі.²⁴ Отож, Закон був для нас поводирем до Христа, щоб нам виправдатися вірою;²⁵ А як віра прийшла, то ми вже не під поводирем.²⁶ Бо всі ви сини Божі через віру у Христа Ісуса.²⁷ Усі ви, що у Христі хрестилися, в Христа одяглися.²⁸ Уже немає юдея, ні поганина, ні раба, ні вільного; немає чоловічої статі, ні жіночої; бо всі ви одне (спільне) у Христі Ісусі.²⁹ А якщо ви Христові, то ви насіння Авраамове і через обітницю – спадкоємці.

¹ І ще скажу: спадкоємець в дитячі роки нічим не відрізняється од раба, хоч є володарем усього: ² Він має опікунів і доморядників, до часу, визначеного батьком.³ Так само й ми – доки були дітьми, то були поневолені матеріяльними засадами світу;⁴ Та коли виповнився час, Бог послав Сина Свого Єдиновродженого, Котрий народився від жінки, підкорився Законові,⁵ Щоб визволити підзаконних, аби ми дістали усиновлення.⁶ А що ви сини, то Бог послав у серця ваші Духа Сина Свого, що кличе: Авва, Отче!⁷ А тому ти вже не раб, але син; а якщо син, то й спадкоємець Божий через Ісуса Христа.⁸ Але тоді, не спізнавши Бога, ви служили богам, які насправді не боги;⁹ А нині, пізнавши Бога, або ліпше, діставши пізнання від Бога, нащо знову повертаєтеся до немічних і вбогих матеріяльних засад і прагнете знову поневолити себе ними?¹⁰ Дотримуєтеся днів, місяців та зважаєте на часи і роки.¹¹ Боюся за вас, чи не даремно я працював у вас.¹² Прошу вас, браття, будьте, як я, тому що я також, як ви. Ви нічим не образили мене;¹³ Знаєте, що, хоч я немічний плоттю, благовістив вам уперше.¹⁴ Але ви не завважили моєї спокуси у плоті моїй і не зневажили її, а прийняли мене, як Ангела Божого, як Христа Ісуса.¹⁵ Які ви були щасливі! Засвідчую про вас, що, якби можливо було, ви вибрали б очі свої і віддали мені.¹⁶ То невже я став ворогом вашим, повідуючи вам істину?¹⁷ Побиваються за вами нечисто, а насправді прагнуть вас відлучити, щоб ви побивалися за ними.¹⁸ Добре виявляти ревність для доброго завжди, а не тільки тоді, коли я присутній у вас.¹⁹ Дітоньки мої, для котрих я знову у пологових муках, аж доки не утвердиться у вас Христос!²⁰ Я хотів би тепер бути у вас і змінити голос мій, тому що я подивований вами.²¹ Скажіть мені ви, що прагнете бути під законом: хіба ви не підкоряєтеся Законові?²² Бо написано: Авраам мав двох синів, одного від рабині, а другого од вільної.²³ Але, котрий від рабині, той народжений через плоть; а котрий від вільної, той за обітницею.²⁴ У цьому є алегоричність. Бо це два заповіти: один від гори Сінайської, що народжує в рабство, котрий є Агар,²⁵ Бо Агар означає гору Сінай в Аравії і відповідає сучасному Єрусалимові, тому що він з дітьми своїми в рабстві;²⁶ А горішній Єрусалим вільний: Він – матір усім нам.²⁷ Бо написано: Звеселися, неплідна, ти, що не народжувала, вигукни і проголоси, ти, що не страждала пологами; тому що у залишеної набагато більше дітей, аніж у тієї, що має чоловіка.²⁸ Ми, браття, діти обітниці через Ісаака.²⁹ Але як тоді народжений через плоть переслідував народженого за духом, так само й нині.³⁰ А що засвідчує Писання? Прожени рабиню і сина її, бо син рабині не буде спадкоємцем разом із сином вільної.³¹ Отож, браття, ми діти не рабині, але вільної.