¹ У пятнайцятий же рік правлення Тиверия кесаря, як був ігемоном Понтийський Пилат в Юдеї, а четверовластником у Галилеї Ірод, Филип же, брат його, четверовластником в Ітуреї і Трахонській землї, а Лисаний четверовластником в Авилинї,² за архиєреїв Анни та Каяфи, стало ся слово Боже до Йоана, Захаріїного сина, у пустинї.³ І ходив він по всїй околицї Йорданській, проповідуючи хрещеннє покаяння на прощеннє гріхів,⁴ як писано в книзї словес Ісаїї пророка, глаголючого: Голос покликуючого в пустинї: Приготовте дорогу Господню, правими робіть стежки Його.⁵ Всяка долина нехай заповнить ся, і всяка гора і горб принизить ся, і крива нехай буде права, й груднисті нехай будуть дорогами рівними;⁶ і побачить усяке тїло спасеннє Боже.⁷ Говорив тодї до людей, що вийшли охреститись від него: Кодло гадюче, хто остеріг вас, щоб утїкали від настигаючого гнїва?⁸ Принесїть же овощ достойний покаяння, і не починайте казати самі собі: В нас отець Авраам; глаголю бо вам: Що зможе Бог з каміння сього підняти дїтей Авраамові.⁹ Вже ж і сокира коло кореня дерева лежить; тим кожне дерево, що не дає доброго овощу, зрубують та й в огонь кидають.¹⁰ І питав його народ, кажучи: Що ж оце робити мем?¹¹ Озвав ся ж і каже їм: Хто має дві одежинї, нехай надїлить немаючого; й хто має харч, нехай так само робить.¹² Прийшли ж і митники хреститись, і промовили до него: Учителю, що нам робити?¹³ Він же каже до них: Нїчого більш над те, що звелено вам, не вимагайте.¹⁴ Питали ж його й воїни, кажучи: А нам що робити? І рече до них: Нїкому не робіть насилля, анї обвинувачуйте криво, і вдовольняйтесь платою вашою.¹⁵ Як же були в непевностї люде, і всї говорили в серцї своїм про Йоана, чи не Христос він,¹⁶ озвавсь Йоан до всїх, глаголючи: Я водою хрещу вас; ійде ж потужнїщий від мене, котрому недостоєн я розвязати ременя обувя Його: Той хрестити ме вас Духом сьвятим і огнем;¹⁷ котрого лопата в руцї Його, й перечистить тік свій, і збере пшеницю в клуню свою, а полову спалить огнем невгасаючим.¹⁸ І багато иншого, навчаючи, благовіствував людям.¹⁹ Ірод же четверовластник, докорений від него за Іродияду, жінку Филипа, брата свого, і за все, що коїв лихого Ірод,²⁰ додав ще й се до всього, й запер Йоана в темницї.²¹ Стало ж ся, як хрестились усї люде й Ісус хрестив ся та молив ся, відчинилось небо,²² і злинув Дух сьвятий, у тїлесному видї, як голуб, на Него, й голос із неба роздав ся, глаголючи: Ти єси Син мій любий, тебе вподобав я.²³ А тому Ісусові починав ся мало не трийцятий рік, і був Він, як думали, син Йосифів, Ілиїв,²⁴ Маттатів, Левиїн, Мелхиїн, Янаїв, Йосифів,²⁵ Мататіїв, Амосів, Наумів, Єслимів, Наггеїв,²⁶ Маатів, Мататиїв, Семеїв, Йосифів, Юдин,²⁷ Йоананів, Рисаїв, Зоровавелів, Салатіїлів, Нириїв,²⁸ Мелхиїв, Адиїв, Косамів, Єлмодамів, Ирів,²⁹ Йосиїв, Єлиєзерів, Йоримів, Маттатів, Левиїн,³⁰ Симеонів, Юдин, Йосифів, Йонанів, Єлиякимів,³¹ Мелеаїв, Маінанів, Мататаїв, Натанів, Давидів,³² Єсеїв, Овидів, Воозів, Салмонів, Насонів,³³ Аминадавів, Арамів, Єсромів, Фаресів, Юдин,³⁴ Яковів, Ісааків, Авраамів, Тарин, Нахорів,³⁵ Сарухів, Рахавів, Фалеків, Єверів, Салин,³⁶ Каінанів, Арфаксадів, Симів, Ноїв, Ламехів,³⁷ Матусалів, Єнохів, Яредів, Малелейлів, Кайнанів,³⁸ Єносів, Ситів, Адамів, Божий.

¹ Ісус же, Духа сьвятого повний, вернувсь од Йордану, і був ведений Духом у пустиню,² і сорок днїв спокушуваний від диявола. І не їв нічого днїв тих, а як скінчились вони, опісля зголоднїв.³ І каже Йому диявол: Коли ти Син Божий, скажи каменеві сьому, щоб став ся хлїбом.⁴ І озвавсь Ісус до него, глаголючи: Писано, що не хлїбом самим жити ме чоловік, а кожним словом Божим.⁵ І вивівши Його диявол на гору високу, показав Йому всї царства вселенної в одну хвилину.⁶ І каже Йому диявол: Тобі дам власть оцю всю і славу їх, бо менї передано, й кому я схочу, дам її.⁷ Ти ж коли поклониш ся передо мною, буде твоє все.⁸ І, озвавшись до него, рече Ісус: Геть від мене, сатано, писано бо: Кланяти меш ся Господеві Богу твоєму, й Йому одному служити меш.⁹ І повів він Його в Єрусалим, і поставив Його на крилї церковньому, й каже Йому: Коли ти Син Божий, кинь ся звідсїля вниз:¹⁰ писано бо: Що ангелам своїм накаже про Тебе, оберегати Тебе,¹¹ і що на руках підіймуть Тебе, щоб инколи не вдаривсь об камінь ногою Твоєю.¹² І озвавшись рече йому Ісус: Що сказано: Не будеш спокушувати Господа Бога твого.¹³ І скінчивши всї спокуси, диявол одійшов од Него до часу.¹⁴ І вернувсь Ісус у силї Духа в Галилею; і поголос розійшов ся по всїй околицї про Него,¹⁵ І навчав Він по школах їх, славлений од усїх.¹⁶ І прийшов у Назарет, де був зрощений, і прийшов звичаєм своїм, субітнього дня в школу, і став читати.¹⁷ І подано Йому книгу Ісаїї пророка. І, розгорнувши книгу, знайшов місце, де було написано:¹⁸ Дух Господень на менї, котрого ради намастив мене; благовістити вбогим післав мене, сцїляти розбитих серцем, проповідувати полонянам визвіл і слїпим прозріннє, випускати замучених на волю,¹⁹ проповідувати рік Господень приятний.²⁰ І, згорнувши книгу, віддав слузї, та й сїв. І очі всїх у школї були звернені на Него.²¹ Почав же глаголати до них: Що сьогоднї справдилось писаннє се в ушах ваших.²² І всї сьвідкували Йому, й дивувались благодатнїми словами, виходячими з уст Його. І казали: Хиба сей не син Йосифів?²³ І рече до них: Певно скажете менї приповість оцю: Лїкарю, вилїчи себе самого; про що ми чули, що сталось у Капернаумі, зроби й тут у своїй країнї.²⁴ Рече ж: Істино глаголю вам: Що нї один пророк не єсть приятен в отчинї своїй.²⁵ По правдї ж глаголю вам: Багато вдовиць було за днїв Ілиї в Ізраїлї, як зачинилось небо на три роки й шість місяцїв, і голоднеча велика стала по всїй землї;²⁶ та й до жодної з них не послано Ілиї, тільки в Сарепту Сидонську до жінки вдовицї.²⁷ І багато прокаженних було за Єлисея пророка в Ізраїлї, та й жоден з них не очистивсь, тільки Неєман Сириянин.²⁸ І сповнились усї лютостю в школї, почувши се,²⁹ і вставши вигнали Його геть із города, і випровадили Його аж на верх гори, на котрій город їх збудовано, щоб скинути Його.³⁰ Він же, пройшовши серед них, пійшов,³¹ і прийшов у Капернаум, город Галилейський, і навчав їх по суботам.³² І дивувались вони наукою Його, бо з властю було слово Його.³³ І був у школї чоловїк, маючи духа нечистого, й кричав голосом великим,³⁴ кажучи: Остав; що нам і Тобі, Ісусе Назарянине? чи прийшов єси вигубити нас? Я знаю Тебе, хто єси: Сьвятий Божий.³⁵ І погрозив йому Ісус, глаголючи: Мовчи й вийди з него. І кинувши ним диявол на середину, вийшов з него, нїчого не зашкодивши йому.³⁶ І обняв страх усїх, і говорили один до одного, кажучи: Що се за слово, що властю і силою повелїває нечистим духам, і виходять?³⁷ І розійшов ся поголос про Него скрізь по всїй околицї.³⁸ Уставши ж Він із школи, ввійшов у господу Симонову. Тещу ж Симонову схопила пропасниця велика, й благали Його за неї.³⁹ І, ставши над нею, погрозив пропасницї, і покинула її; зараз же уставши, послугувала їм.⁴⁰ Як же заходило сонце, всї, в кого були недужі на всякі недуги, приводили їх до Него; Він же, на кожного з них руки складаючи, сцїляв їх.⁴¹ Виходили ж і біси з многих, і кричали, кажучи: Що Ти єси Христос, Син Божий. І грозячи, не давав їм говорити, бо вони знали, що Він Христос.⁴² Як же настав день, вийшовши пійшов у пусте місце; й люде шукали Його, й прийшли до Него, й вдержували Його, щоб не йшов від них.⁴³ Він же рече до них: Що й иншим городам благовістити менї треба царство Боже; бо на се я посланий.⁴⁴ І проповідував по школах Галилейських.