¹ У п'ятнадцятий рік панування Тиверія кесаря, коли Понтій Пилат панував над Юдеєю, коли в Галілеї тетрархом був Ірод, а Пилип, його брат, був тетрархом Ітуреї й землі Трахонітської, за тетрарха Лісанія в Авіліні,² за первосвящеників Анни й Кайяфи було Боже слово в пустині Іванові, сину Захарія.³ І він перейшов усю землю Йорданську, проповідуючи хрищення покаяння для прощення гріхів,⁴ як написано в книзі пророцтва пророка Ісаї: Голос того, хто кличе: У пустині готуйте дорогу для Господа, рівняйте стежки Йому!⁵ Нехай кожна долина наповниться, гора ж кожна та пригорок знизиться, що нерівне, нехай випростовується, а дороги вибоїсті стануть гладенькі,⁶ і кожна людина побачить Боже спасіння!⁷ А Іван говорив до людей, хто приходив, христитися в нього: Роде зміїний, хто навчив вас тікати від гніву майбутнього?⁸ Отож, учиніть гідний плід покаяння. І не починайте казати в собі: Маємо батька Авраама. Бо кажу вам, що Бог може піднести дітей Авраамові з цього каміння.⁹ Бо вже он до коріння дерев і сокира прикладена: кожне ж дерево, що доброго плоду не родить, буде зрубане та до огню буде вкинене.¹⁰ А люди питали його й говорили: Що ж нам робити?¹¹ І сказав він у відповідь їм: У кого дві сорочці, нехай дасть немаючому; а хто має поживу, нехай робить так само.¹² І приходили й митники, щоб христитись від нього, і питали його: Учителю, що ми маємо робити?¹³ А він їм казав: Не стягайте нічого над те, що вам звелено.¹⁴ Питали ж його й вояки й говорили: А нам що робити? І він їм відповів: Нікого не кривдьте, ані не оскаржайте фальшиво, удовольняйтесь платнею своєю.¹⁵ Коли ж усі люди чекали, і в серцях своїх думали всі про Івана, чи то він не Христос,¹⁶ Іван відповідав усім, кажучи: Я хрищу вас водою, але йде ось Потужніший за мене, що Йому розв'язати ремінця від Його взуття я негідний, Він христитиме вас Святим Духом й огнем!¹⁷ У руці Своїй має Він віячку, і перечистить Свій тік: пшеницю збере до засіків Своїх, а полову попалить ув огні невгасимім.¹⁸ Тож багато навчав він і іншого, звіщаючи Добру Новину народові.¹⁹ А Ірод тетрарх, що Іван докоряв йому за Іродіяду, дружину брата свого, і за все зло, яке заподіяв був Ірод,²⁰ до всього додав іще й те, що Івана замкнув до в'язниці.²¹ І сталося, як христились усі люди, і як Ісус, охристившись, молився, розкрилося небо,²² і Дух Святий злинув на Нього в тілесному вигляді, як голуб, і голос із неба почувся, що мовив: Ти Син Мій Улюблений, що Я вподобав Тебе!²³ А Сам Ісус, розпочинаючи, мав років із тридцять, бувши, як думано, сином Йосипа, Ілія,²⁴ сина Маттатового, сина Левіїного, сина Мелхіїного, сина Яннаєвого, сина Йосипового,²⁵ сина Маттатієвого, сина Амосова, сина Наумового, сина Еслієвого, сина Наггеєвого,²⁶ сина Маатового, сина Маттатієвого, сина Семенієвого, сина Йосихового, сина Йодаєвого,²⁷ сина Йоананового, сина Рисаєвого, сина Зоровавелевого, сина Салатіїлового, сина Нирієвого,²⁸ сина Мелхієвого, сина Аддієвого, сина Косамового, сина Елмадамового, сина Ірового,²⁹ сина Ісуєвого, сина Еліезерового, сина Йоримового, сина Маттатієвого, сина Левієвого,³⁰ сина Семенового, сина Юдиного, сина Йосипового, сина Йонамового, сина Еліякимового,³¹ сина Мелеаєвого, сина Меннаєвого, сина Маттатаєвого, сина Натамового, сина Давидового,³² сина Єссеєвого, сина Йовидового, сина Воозового, сина Салаєвого, сина Наассонового,³³ сина Амінадавого, сина Адмінієвого, сина Арнієвого, сина Есромового, сина Фаресового, сина Юдиного,³⁴ сина Яковлевого, сина Ісакового, сина Авраамового, сина Тариного, сина Нахорового,³⁵ сина Серухового, сина Рагавового, сина Фалекового, сина Еверового, сина Салиного,³⁶ сина Каїнамового, сина Арфаксадового, сина Симового, сина Ноєвого, сина Ламехового,³⁷ сина Матусалового, сина Енохового, сина Яретового, сина Малелеїлового, сина Каїнамового,³⁸ сина Еносового, сина Ситового, сина Адамового, Сином Божим.

¹ А Ісус, повний Духа Святого, вернувсь з-над Йордану, і Дух на пустиню Його попровадив.² Сорок день там диявол Його спокушав, і за тих днів Він нічого не їв, а коли закінчились вони, то вкінці зголоднів.³ І диявол до Нього сказав: Якщо Ти Син Божий, скажи цьому каменеві, щоб хлібом він став!⁴ А Ісус відповів йому: Написано: Не хлібом самим буде жити людина, але кожним Словом Божим!⁵ І він вивів Його на гору високу, і за хвилину часу показав Йому всі царства на світі.⁶ І диявол сказав Йому: Я дам Тобі всю оцю владу та їхню славу, бо мені це передане, і я даю, кому хочу, її.⁷ Тож коли Ти поклонишся передо мною, то все буде Твоє!⁸ І промовив Ісус йому в відповідь: Написано: Господеві Богові своєму вклоняйся, і служи Одному Йому!⁹ І повів Його в Єрусалим, і на наріжнику храму поставив, та й каже Йому: Як Ти Син Божий, кинься звідси додолу!¹⁰ Бо написано: Він накаже про Тебе Своїм Анголам, щоб Тебе берегли!¹¹ і: Вони на руках понесуть Тебе, щоб коли не спіткнув Ти об камінь Своєї ноги!¹² А Ісус відказав йому в відповідь: Сказано: Не спокушай Господа Бога свого!¹³ І диявол, скінчивши все цеє спокушування, відійшов від Нього до часу.¹⁴ А Ісус у силі Духа вернувся до Галілеї, і чутка про Нього рознеслась по всій тій країні.¹⁵ І Він їх навчав по їхніх синагогах, і всі Його славили.¹⁶ І прибув Він до Назарету, де був вихований. І звичаєм Своїм Він прийшов дня суботнього до синагоги, і встав, щоб читати.¹⁷ І подали Йому книгу пророка Ісаї. Розгорнувши ж Він книгу, знайшов місце, де було так написано:¹⁸ На Мені Дух Господній, бо Мене Він помазав, щоб Добру Новину звіщати вбогим. Послав Він Мене проповідувати полоненим визволення, а незрячим прозріння, відпустити на волю помучених,¹⁹ щоб проповідувати рік Господнього змилування.²⁰ І, книгу згорнувши, віддав службі й сів. А очі всіх у синагозі звернулись на Нього.²¹ І почав Він до них говорити: Сьогодні збулося Писання, яке ви почули!²² І всі Йому стверджували й дивувались словам благодаті, що линули з уст Його. І казали вони: Чи ж то Він не син Йосипів?²³ Він же промовив до них: Ви Мені конче скажете приказку: Лікарю, уздоров самого себе! Учини те й тут, у вітчизні Своїй, що сталося чули ми у Капернаумі.²⁴ І сказав Він: Поправді кажу вам: Жаден пророк не буває приємний у вітчизні своїй.²⁵ Та правдиво кажу вам: Багато вдовиць перебувало за днів Іллі серед Ізраїля, коли на три роки й шість місяців небо було зачинилося, так що голод великий настав був по всій тій землі,²⁶ а Ілля не до жадної з них не був посланий, тільки в Сарепту Сидонську до овдовілої жінки.²⁷ І багато було прокажених за Єлисея пророка в Ізраїлі, але жаден із них не очистився, крім Неємана сиріянина.²⁸ І всі в синагозі, почувши оце, переповнились гнівом.²⁹ І, вставши, вони Його вигнали за місто, і повели аж до краю гори, на якій їхнє місто було побудоване, щоб скинути додолу Його...³⁰ Але Він перейшов серед них, і віддалився.³¹ І прийшов Він у Капернаум, галілейське місто, і там їх навчав по суботах.³² І дивувались науці Його, бо слово Його було владне.³³ І був чоловік у синагозі, що мав духа нечистого демона, і він закричав гучним голосом:³⁴ Ах, що нам до Тебе, Ісусе Назарянине? Ти прийшов погубити нас. Я знаю Тебе, хто Ти, Божий Святий...³⁵ А Ісус заборонив йому, кажучи: Замовчи, і вийди з нього! І, кинувши демон того насередину, вийшов із нього, нічого йому не пошкодивши.³⁶ І всіх жах обгорнув, і питали вони один одного, кажучи: Що то за наука, що духам нечистим наказує з владою й силою, і виходять вони?...³⁷ І неслася чутка про Нього по всіх місцях краю.³⁸ А як вийшов Він із синагоги, увійшов у дім Симона. Теща ж Симонова в великій гарячці лежала. І просили за неї Його.³⁹ І, ставши над нею, Він заборонив тій гарячці, і вона полишила її. І, зараз уставши, теща їм прислуговувала.⁴⁰ Коли ж сонце заходило, то всі, хто мав яких хворих на різні недуги, до Нього приводили їх. Він же клав Свої руки на кожного з них, та їх уздоровляв.⁴¹ Із багатьох же виходили й демони, кричачи та говорячи: Ти Син Божий! Та Він їм забороняв, і не давав говорити, що знали вони, що Христос Він.⁴² Коли ж настав день, Він вийшов, і подавсь до самотнього місця. А люди шукали Його. І прийшовши до Нього, Його затримували, щоб від них не відходив.⁴³ Він же промовив до них: І іншим містам Я повинен звіщати Добру Новину про Боже Царство, бо на те Мене послано.⁴⁴ І Він проповідував по синагогах Галілеї.