¹ На п'ятнадцятім році панування імператора Тиверія, коли Юдеєю володів Понтійський Пилат, а Ірод був тетрархом Галилеї, його брат Пилип - тетрархом Ітуреї та Трахонітської округи, а Лисаній - тетрархом Авілинії,² за архиєреїв Анни й Каяфи, було Боже слово до Івана, Захарієвого сина, в пустині.³ Він пройшов усю землю Йорданську, проповідуючи хрещення покаяння для відпущення гріхів,⁴ - як ото написано в книзі пророцтва Ісаї пророка: Голос того, що кличе в пустині: приготуйте дорогу Господню, вирівняйте стежки Йому: ⁵ хай кожна ущелина наповниться, і кожна гора та кожний пагорок зрівняються; хай стане криве - рівним, а вибоїсті - гладенькими дорогами;⁶ і кожна людина побачить спасіння Боже!⁷ Іван казав людям, що приходили хреститися до нього: Роде гадючий, хто навчив вас тікати від прийдешнього гніву?⁸ Отож зробіть плоди, гідні каяття, і не пробуйте казати в собі: Маємо батька Авраама. Кажу бо вам, що Бог може з оцього каміння піднести дітей Авраамові.⁹ Бо вже й сокира лежить біля коріння дерев: кожне ж дерево, що не дає доброго плоду, зрубується і вкидається у вогонь.¹⁰ Запитували його люди, кажучи: Що ж маємо робити?¹¹ У відповідь сказав їм: Хто має дві сорочки, хай дасть тому, хто не має, а хто має їжу, так само хай робить.¹² Прийшли й митники хреститися та й кажуть до нього: Учителю, а що нам робити?¹³ А він сказав їм: Нічого більше від того, що установлене вам, - не робіть.¹⁴ Питали його й вояки, кажучи: А ми що маємо робити? І він їм відповів: Нікого не кривдьте, не обмовляйте і задовольняйтеся своєю платнею.¹⁵ Коли народ чекав і всі роздумували в своїх серцях про Івана, чи він не є часом Христос,¹⁶ - Іван відповідав усім, кажучи: Я водою хрещу вас; але йде дужчий від мене, якому я не гідний розв'язати ремінь його взуття; він хреститиме вас Духом Святим та вогнем;¹⁷ він тримає в своїй руці лопату, щоб очистити тік і зібрати пшеницю до житниці, а полову спалити вогнем незгасним.¹⁸ Багато ще й іншого, потішаючи, благовістив народові.¹⁹ Тетрарх Ірод, викритий Іваном за Іродіяду, дружину свого брата і за все зло, що його зробив Ірод,²⁰ до всього додав ще й те, що замкнув Івана до в'язниці.²¹ Сталося, коли хрестився весь народ і коли Ісус теж, хрестившись, молився, - розкрилося небо,²² зійшов Дух Святий у вигляді голуба на нього, і почувся голос із неба: Ти мій улюблений Син, у тобі - моє вподобання.²³ А той Ісус, розпочинаючи, мав яких років тридцять, будучи, як думано, сином Йосипа, сина Ілії,²⁴ сина Маттата, сина Левія, сина Мельхії, сина Янная, сина Йосипа,²⁵ сина Маттатія, сина Амоса, сина Наума, сина Еслія, сина Нангея,²⁶ сина Маата, сина Маттатія, сина Семія, сина Йосиха, сина Йоди,²⁷ сина Йоанана, сина Рисія, сина Зоровавеля, сина Салатіїла, сина Нирія,²⁸ сина Мелхія, сина Аддія, сина Косама, сина Елмадама, сина Іра,²⁹ сина Ісуса, сина Еліезера, сина Йорима, сина Маттата, сина Левія,³⁰ сина Семена, сина Юди, сина Йосипа, сина Йонама, сина Еліякима,³¹ сина Мелея, сина Меная, сина Маттата, сина Натама, сина Давида,³² сина Єсея, сина Овида, сина Вооза, сина Сали, сина Наассона,³³ сина Аминадава, сина Админа, сина Арнія, сина Есрома, сина Фареса, сина Юди,³⁴ сина Якова, сина Ісаака, сина Авраама, сина Тари, сина Нахора,³⁵ сина Сируха, сина Рагава, сина Фалека, сина Евера, сина Салана,³⁶ сина Каїнана, сина Арфаксада, сина Сима, сина Ноя, сина Ламеха,³⁷ сина Матусала, сина Еноха, сина Ярета, сина Малелеїла, сина Каїнама,³⁸ сина Еноса, сина Сита, сина Адама, - сина Бога.

¹ А Ісус, сповнений Духом Святим, повернувся з-над Йордану і, будучи проваджений Духом до пустині,² сорок днів був там випробовуваний дияволом. І не їв нічого в ті дні; щойно скінчилися вони, - зголоднів.³ І сказав йому диявол: Якщо ти Божий Син, скажи цьому каменеві, щоб став хлібом.⁴ Відповів йому Ісус: Написано, що не самим хлібом житиме людина, [але кожним Божим словом].⁵ І [диявол], повівши його [на високу гору], показав йому на мить усі царства світу,⁶ і сказав йому диявол: Я дам тобі всю оцю владу та їх славу, бо мені це передано, я, кому тільки хочу, тому і даю її;⁷ отож, коли ти вклонишся переді мною, то буде все це твоє.⁸ І сказав йому Ісус у відповідь: [Іди геть від мене, сатано]; написано: вклоняйся Гоподеві Богові своєму і йому одному служи.⁹ Повів його до Єрусалима й поставив на краю храмового даху та сказав йому: Якщо ти Божий Син, кинься звідси додолу;¹⁰ бо написано: Своїм ангелам накаже про тебе, щоб берегли тебе,¹¹ і вони на руках понесуть тебе, аби ти часом не спотикнувся об камінь твоєю ногою.¹² А Ісус у відповідь мовив йому: Сказано: не випробовуй Господа Бога свого.¹³ Закінчивши всі спокушування, відійшов від нього до часу.¹⁴ Ісус повернувся в силі Духа до Галилеї. Чутка про нього пішла по всьому краї.¹⁵ Він навчав у їхніх синаґоґах, і всі його славили.¹⁶ Прибув він до Назарета, де був вихований; увійшов, за своєю звичкою, у день суботній до синаґоґи та став, щоб читати.¹⁷ Дали йому книгу пророка Ісаї, розгорнувши книгу, знайшов місце, де було написано: ¹⁸ Дух Господній на мені, бо помазав мене благовістити бідним, послав мене [лікувати розбитих серцем], проповідувати полоненим - відпущення, сліпим - прозріння, пригноблених відпустити на волю;¹⁹ звіщати рік Господньої милости.²⁰ Згорнувши книгу, віддав її слузі та й сів; очі всіх у синаґозі пильно стежили за ним.²¹ І почав говорити до них: Сьогодні збулося Писання, що ви його почули.²² Усі свідчили йому, дивуючись словам, що линули з його вуст; міркували: Чи не син це Йосипів?²³ А він мовив до них: Напевне, скажете мені цю приказку: Лікарю, вилікуй самого себе! Зроби й тут, у вітчизні своїй, те, що, чули ми, сталося в Капернаумі.²⁴ А він мовив: Щиру правду кажу вам, що жоден пророк не приймається в своїй вітчизні.²⁵ Щиру правду ж кажу вам, що багато вдів було в дні Іллі в Ізраїлі, коли небо замкнулося на три роки й шість місяців, і був тоді великий голод по всій землі;²⁶ і до жодної з них Ілля не був посланий, тільки в Сарепту Сидонську - до жінки-вдови.²⁷ І багато було прокажених за Єлисея - пророка в Ізраїлі, але ніхто з них не очистився, тільки Нееман-сирієць.²⁸ І всі в синаґозі, почувши це, сповнилися гнівом.²⁹ Вставши, вигнали його геть з міста і повели його на край гори, на якій було збудоване їхнє місто, щоб його з неї скинути;³⁰ а він, пройшовши між ними, віддалився.³¹ Прийшов до Капернаума, міста галилейського. І навчав їх по суботах;³² і дивувалися з навчання його, бо слово його мало владу.³³ Був у синаґозі чоловік, що мав духа нечистого - демона. Закричав голосом гучним: ³⁴ Облиш, що тобі до нас, Ісусе Назарянцю? Чи ти прийшов часом вигубити нас? Я знаю, хто ти, - Святий, Божий.³⁵ А Ісус заборонив йому, кажучи: Замовкни й вийди з нього. І демон, кинувши його посередині, вийшов з нього, зовсім не зашкодивши йому.³⁶ Всіх охопив жах, вони говорили одне до одного, кажучи: Що це за слово, що владою і силою наказує нечистим духам - і вони виходять?³⁷ І йшла чутка про нього по всіх місцях краю.³⁸ Вийшовши із синаґоґи, Він завітав до Симонової оселі. Симонова теща була в гарячці; Його благали про неї.³⁹ Ставши над нею, він наказав гарячці, - і вона залишила її; одразу ж уставши, служила їм.⁴⁰ Коли заходило сонце, всі, що мали хворих на різні недуги, приводили їх до нього, а він, покладаючи на кожного з них руки, вздоровляв їх.⁴¹ Виходили біси з багатьох, викрикуючи й кажучи: Ти - Син Божий! Та Він їм забороняв і не давав говорити, що вони знали, що він Христос.⁴² Як настав день, він вийшов і подався до самотнього місця. Люди шукали його - і знайшли та трималися його, щоб не відходив від них.⁴³ Він сказав їм: І іншим містам мені належить благовістити Боже Царство, бо на те мене послано.⁴⁴ І він проповідував по юдейських синагогах.