¹ П‘ятнадцятого року правління кесаря Тиверія, коли Понтій Пилат був намісником у Юдеї, Ірод був тетрархом у Галілеї, а Пилип, його брат, тетрархом Ітуреї й Трахонітіди, а Лісаній за тетрарха в Авіліні.² За першосвященика Анни та Кайяфи був голос Божий до Івана, сина Захарії, в пустелі.³ І він пройшов усю землю Йорданську, проповідуючи хрещення покаяння для прощення гріхів.⁴ Як написано у книзі слів пророка Ісаї, котрий каже: Голос волаючого в пустелі: приготуйте шлях Господові, рівняйте стежки Йому;⁵ Усіляка долина нехай наповниться і пагорб знизиться, криве нехай випростовується і нерівне стане гладеньким;⁶ І побачить усіляка людина спасіння Боже.⁷ Іван казав народові, що приходив до нього хреститися: Поріддя гадюче, хто вам нарадив утікати від майбутнього гніву?⁸ Тож учиніть достойні плоди каяття, і не майте клопоту казати собі: Батько у нас Авраам; бо кажу вам, що Бог може з каміння цього вчинити дітей Авраамові;⁹ Уже й сокира біля кореня дерева лежить: усіляке дерево, що не приносить доброго плоду, – буде зрубане і пожбурене у вогонь.¹⁰ І запитував його народ: А що ж нам учинити?¹¹ Він сказав їм у відповідь: У кого дві одежі, той віддай тому, хто не має, і в кого є їжа, вчини так само.¹² Прийшли й митники хреститися і сказали йому: Учителю! Що нам сподіяти?¹³ Він відповідав їм: Нічогісінько не вимагайте більше, визначеного вам;¹⁴ Запитували його також і вояки: А нам що робити? І сказав їм: Нікого не кривдіть, не вчиняйте наклепів і лишайтеся вдоволені своєю платнею.¹⁵ А коли народ наджидав і всі подумки, в серцях, зверталися до Івана, – чи не Христос він, –¹⁶ Іван усім відповідав: Я хрещу вас водою, але йде Сильніший від мене, у Котрого я не годний розв‘язати ремінця на Його взутті; Він буде хрестити вас Духом Святим і вогнем.¹⁷ Лопата Його в руці Його, і Він очистить тік Свій і збере пшеницю до засіків Своїх, а солому спалить вогнем незгасним.¹⁸ Багато й іншого він благовістив народові, навчаючи його.¹⁹ А в цей час Ірод тетрарх, котрому Іван докоряв за Іродіяду, дружину брата свого, і за все, що вчинив Ірод недоброго,²⁰ Долучив до всього іншого також те, що замкнув Івана до в‘язниці.²¹ А коли хрестився увесь народ, а Ісус, хрестившись, молився, – відкрилося небо,²² І Дух Святий зійшов на Нього у тілесному вигляді, мов голуб, і був голос із небес, що казав: Ти Син Мій улюблений; в Тобі Моя добра воля!²³ Ісус, починаючи Своє служіння, мав років тридцять, і був, як гадали собі, сином Йосипа, сином Іллі,²⁴ Сина Маттатового, сина Левієвого, сина Мелхіїного, сина Яннаєвого, сина Йосипового,²⁵ Сина Маттатієвого, сина Амосового, сина Наумового, сина Еслієвого, сина Наггеєвого,²⁶ Сина Маатового, сина Маттатієвого, сина Семенієвого, сина Йосихового, сина Йодаєвого,²⁷ Сина Йоананового, сина Рисаєвого, сина Зоровавелевого, сина Салатіїлового, сина Нирієвого,²⁸ Сина Мілхієвого, сина Аддієвого, сина Косамового, сина Елмадамового, сина Ірового,²⁹ Сина Ісуєвого, сина Еліезерового, сина Йоримового, сина Маттатієвого, сина Левієвого,³⁰ Сина Симеонового, сина Юдиного, сина Йосипового, сина Йонамового, сина Еліякимового,³¹ Сина Мелеавого, сина Меннаєвого, сина Маттатаєвого, сина Натанового, сина Давидового,³² Сина Єссеєвого, сина Йовидового, сина Воозового, сина Салаєвого, сина Наассонового,³³ Сина Амінадавого, сина Адмінієвого, сина Арнієвого, сина Еромового, сина Фаресового, сина Юдиного,³⁴ Сина Якова, сина Ісаакового, сина Авраамового, сина Тариного, сина Нахорового,³⁵ Сина Серухового, сина Рагавового, сина Фалекового, сина Еверового, сина Салиного,³⁶ Сина Каїнамового, сина Арфаксадового, сина Симового, сина Ноєвого, сина Ламехового,³⁷ Сина Матусалового, сина Енохового, сина Яретового, сина Малелеїлового, сина Каїнамового,³⁸ Сина Еносового, сина Ситового, сина Адамового – сином Божим.

¹ Ісус, виповнений Духом Святим, повернувся від Йордану, і Дух у пустелю Його припровадив.² Сорок днів спокушував Його там диявол, і Він нічого не їв упродовж цих днів; а коли вони минули, наостанок відчув, що голодний.³ І сказав Йому диявол: Якщо Ти Син Божий, то накажи цьому каменеві вчинитися хлібом.⁴ Ісус сказав йому у відповідь: Написано, що не хлібом єдиним буде жити людина, але кожним словом Божим.⁵ І вивів Його диявол на високу гору і показав Йому всі царства землі за одну мить,⁶ І сказав Йому диявол: Тобі віддам всю цю владу і славу їхню, бо вона мені передана, і я, кому хочу, даю її;⁷ Отож, якщо Ти поклонишся мені, то все Твоє буде.⁸ Ісус сказав йому у відповідь: Відійди од Мене, сатано; написано: Господові Богові твоєму поклоняйся і Йому одному служи.⁹ І повів Його до Єрусалиму, і на храмовому наріжнику поставив, і сказав Йому: Якщо Ти Син Божий, кинься звідси вниз;¹⁰ Бо написано: Ангелам Своїм заповідає про Тебе зберегти Тебе;¹¹ І на руках понесуть Тебе, щоб не спіткнувся об камінь ногою Твоєю.¹² Ісус сказав йому у відповідь: Сказано: Не спокушай Господа Бога твого.¹³ І коли скінчив усі спокуси диявол, то відійшов од Нього до часу;¹⁴ І повернувся Ісус в силі Духу у Галілею, і полинули про Нього чутки по всій довколишній країні.¹⁵ Він навчав у синагогах їхніх і всі Його прославляли.¹⁶ І прийшов до Назарету, де виховувався, і за звичаєм Своїм зайшов суботнього дня до синагоги, і, підвівшись, забажав читати.¹⁷ Йому подали книгу пророка Ісаї; і Він розгорнув книжку; знайшов місце, де було написано: ¹⁸ Дух Господній на Мені; бо Він помазав Мене благовістити вбогим і послав Мене уздоровлювати пригнічених серцем, проповідувати полоненим звільнення, сліпим – прозріння, відпускати на волю змучених.¹⁹ Проповідувати літо Господнє, сприятливе.²⁰ І, згорнувши книгу і віддавши служникові, сів; і очі всіх, що були в синагозі, були спрямовані на Нього.²¹ І Він почав говорити їм: Нині справдилося Писання оце, котре ви чули.²² І всі засвідчили Йому це, і дивувалися зі слів благодаті, що виходили з уст Його, і казали: Чи це не Йосипів син?²³ Він сказав їм: Авжеж, ви скажете Мені приповідку: Лікарю! Уздоров Самого Себе; вчини також тут, у Твоїй вітчизні, те, що, як ми чули, було в Капернаумі.²⁴ І сказав: Істину кажу вам: Жодного пророка не приймають у своїй вітчизні.²⁵ По правді кажу вам: Багато вдів було в Ізраїлі за днів Іллі, коли замкнуте небо було на три роки і шість місяців аж так, що вчинився великий голод по всій землі.²⁶ І до жодної з них не був посланий Ілля, а лише до вдови у Сарепту Сидонську;²⁷ Багато також було прокажених в Ізраїлі за пророка Єлисея, і жодний з них не очистився, окрім Неємана сирійця.²⁸ Зачувши сказане, всі в синагозі виповнилися люттю,²⁹ І, підвівшися, вигнали Його геть із міста, і повели на вершину гори, на котрій їхнє місто було збудоване, щоб скинути Його донизу.³⁰ Але Він, пройшовши поміж ними, відійшов.³¹ І прийшов до Капернауму, місто галілейське, і навчав їх у дні суботні.³² І дивувалися з учення Його, бо слово Його було владне.³³ Був у синагозі чоловік, що мав нечистого духа бісівського, і він закричав несамовитим голосом: ³⁴ Припини! Що Тобі до нас, Ісусе Назарянине? Ти прийшов погубити нас; знаю Тебе, хто Ти, Святий Божий.³⁵ Ісус заборонив йому, сказавши: Замовкни і вийди з нього. І демон, поваливши його (чоловіка) посередині синагоги, вийшов з нього, анітрохи не завдавши йому шкоди.³⁶ І виповнив усіх жах, і загомоніли поміж собою: Що ж воно означає, що Він владно, із силою наказує нечистим духам, і вони виходять?³⁷ І полинула чутка про Нього по всіх довколишніх місцях краю.³⁸ Він вийшов із синагоги, і пішов до оселі Симона; а теща Симонова була у важкій пропасниці; і просили Його за неї.³⁹ Підійшовши до неї, Він заборонив гарячці; і покинула її. Вона відразу підвелася і служила їм.⁴⁰ А коли зайшло сонце, усі, в кого були хворі на різні недуги, приводили їх до Нього; і Він клав на кожного з них руки, і уздоровлював їх.⁴¹ Виходили також і демони з багатьох із криком і казали: Ти Христос, Син Божий. Але Він забороняв їм виповідати, що вони відають, що Він є Христос.⁴² А коли настав день, Він вийшов з оселі й пішов на пустельне місце, і народ шукав Його, і, як приходив до Нього, то затримували Його, щоб не відходив од них.⁴³ Але Він сказав їм: Іншим містам також Я маю благовістити Царство Боже, бо на те Мене післано.⁴⁴ І проповідував у синагогах галілейських.