¹ І я, браття, не міг говорити до вас, як до духовних, але як до тілесних, як до немовлят у Христі.² Я вас годував молоком, а не твердою їжею, бо ви не могли її їсти, та й тепер ще не можете,³ бо ви ще тілесні. Бо коли заздрість та суперечки між вами, то чи ж ви не тілесні, і хіба не полюдському робите?⁴ Бо коли хто каже: Я ж Павлів, а інший: Я Аполлосів, то чи ж ви не тілесні?⁵ Бо хто ж Аполлос? Або хто то Павло? Вони тільки служителі, що ви ввірували через них, і то скільки кому дав Господь.⁶ Я посадив, Аполлос поливав, Бог же зростив,⁷ тому ані той, хто садить, ані хто поливає, є щось, але Бог, що родить!⁸ І хто садить, і хто поливає одне, і кожен одержить свою нагороду за працею своєю!⁹ Бо ми співробітники Божі, а ви Боже поле, Божа будівля.¹⁰ Я за благодаттю Божою, що дана мені, як мудрий будівничий, основу поклав, а інший будує на ній; але нехай кожен пильнує, як він будує на ній!¹¹ Ніхто бо не може покласти іншої основи, окрім покладеної, а вона Ісус Христос.¹² А коли хто на цій основі будує з золота, срібла, дорогоцінного каміння, із дерева, сіна, соломи,¹³ то буде виявлене діло кожного, бо виявить день, тому що він огнем об'являється, і огонь діло кожного випробує, яке воно є.¹⁴ І коли чиє діло, яке збудував хто, устоїть, то той нагороду одержить;¹⁵ коли ж діло згорить, той матиме шкоду, та сам він спасеться, але так, як через огонь.¹⁶ Чи не знаєте ви, що ви Божий храм, і Дух Божий у вас пробуває?¹⁷ Як хто нівечить Божого храма, того знівечить Бог, бо храм Божий святий, а храм той то ви!¹⁸ Хай не зводить ніхто сам себе. Як кому з вас здається, що він мудрий в цім віці, нехай стане нерозумним, щоб бути премудрим.¹⁹ Цьогосвітня бо мудрість у Бога глупота, бо написано: Він ловить премудрих у хитрощах їхніх!²⁰ І знову: Знає Господь думки мудрих, що марнотні вони!²¹ Тож нехай ніхто не хвалиться людьми, бо все ваше:²² чи Павло, чи Аполлос, чи Кифа, чи світ, чи життя, чи смерть, чи теперішнє, чи майбутнє усе ваше,²³ ви ж Христові, а Христос Божий!

¹ Нехай кожен нас так уважає, якби служителів Христових і доморядників Божих таємниць;² а що ще шукається в доморядниках, щоб кожен був знайдений вірним.³ А для мене то найменше, щоб судили мене ви чи суд людський, бо я й сам не суджу себе.⁴ Я бо проти себе нічого не знаю, але цим не виправдуюсь; Той же, Хто судить мене, то Господь.⁵ Тому не судіть передчасно нічого, аж поки не прийде Господь, що й висвітлить таємниці темряви та виявить задуми сердець, і тоді кожному буде похвала від Бога.⁶ Оце ж усе, браття, приклав я до себе й Аполлоса ради вас, щоб від нас ви навчилися думати не більш, як написано, щоб ви не чванились один за одним перед іншим.⁷ Хто бо тебе вирізняє? Що ти маєш, чого б ти не взяв? А коли ж бо ти взяв, чого чванишся, ніби не взяв?⁸ Ви вже нагодовані, ви вже збагатилися, без нас ви царюєте. І коли б то ви стали царювати, щоб і ми царювали з вами!⁹ Бо я думаю, що Бог нас, апостолів, поставив за найостанніших, мов на смерть засуджених, бо ми стали дивовищем світові, і Анголам, і людям.¹⁰ Ми нерозумні Христа ради, а ви мудрі в Христі; ми слабі, ви ж міцні; ви славні, а ми безчесні!¹¹ Ми до цього часу і голодуємо, і прагнемо, і нагі ми, і катовані, і тиняємось,¹² і трудимось, працюючи своїми руками. Коли нас лихословлять, ми благословляємо; як нас переслідують, ми терпимо;¹³ як лають, ми молимось; ми стали, як сміття те для світу, аж досі ми всім, як ті викидки!¹⁴ Не пишу це для того, щоб вас осоромити, але остерігаю, як своїх любих дітей.¹⁵ Бо хоч би ви мали десять тисяч наставників у Христі, та отців не багато; а я вас породив у Христі Ісусі через Євангелію...¹⁶ Тож благаю я вас: будьте наслідувачами мене!¹⁷ Для цього послав я до вас Тимофія, що для мене улюблений і вірний син у Господі, він вам нагадає шляхи мої в Христі Ісусі, як навчаю я скрізь у кожній Церкві.¹⁸ Деякі згорділи, так немов би не мав я прийти до вас.¹⁹ Та небавом прийду до вас, як захоче Господь, і пізнаю не слово згорділих, але силу.²⁰ Бо Царство Боже не в слові, а в силі.²¹ Чого хочете? Чи прийти до вас з києм, чи з любов'ю та з духом лагідности?