¹ І я не міг розмовляти з вами, браття, як з духовними, але як із тілесними, як з немовлятами у Христі.² Я насичував вас молоком, а не твердою їжею, бо ви були ще не в силі, і навіть зараз не в силі,³ Тому що ви ще тілесні. Бо, якщо поміж вами заздрість, сварка і розбрат, то чи не тілесні ви? І чи не за людським звичаєм чините?⁴ Бо коли один каже: Я - Павлів, а другий: Я Аполлосів, то чи не тілесні ви?⁵ Хто Павло? Хто Аполлос? Вони лише служники, через котрих ви увірували, і причому, як і скільки поклав кожному Господь.⁶ Я посадив, Аполлос поливав, але виростив Бог.⁷ Тому той, що садив, і той, що поливав, є ніщо, а все вчинив Бог, Котрий вирощує.⁸ Отож, і той, що садить, і той, що поливає, є єдине; але кожний дістане свою нагороду за свою працю.⁹ Бо ми співробітники у Бога, а ви Божа нива, Божа споруда.¹⁰ Я, за даною мені від Бога благодаттю, як мудрий будівничий, поклав основу (підмурок), а інший будує на ній; проте кожний зважай, як будує.¹¹ Бо ніхто не може покласти іншої основи, крім покладеної, котра є Ісус Христос.¹² Чи будує хтось на цій основі із золота, срібла, коштовного каміння, дерева, сіна, соломи, -¹³ Кожного діяння виявиться, бо день покаже, тому що у вогні відкривається, і вогонь випробує справу кожного, якою вона є.¹⁴ У кого діяння, котре він будував, устоїть, той дістане нагороду;¹⁵ А в кого діяння згорить, той зазнає втрати; а втім, сам урятується, але так, неначе з вогню.¹⁶ Хіба ви не знаєте, що ви є храм Божий, і Дух Божий живе у вас?¹⁷ Якщо хтось спустошить храм Божий, того покарає Бог, бо храм Божий святий; а цей храм - ви.¹⁸ Нехай ніхто не спокушає сам себе; якщо хтось із вас гадає собі бути мудрим у віці цьому, то будь безумним, щоб стати мудрим.¹⁹ Бо мудрість світу цього є безум перед Богом, як написано: Він ловить мудрих в лукавстві їхньому.²⁰ І ще: Господь знає розумування мудраків, що вони марнота.²¹ Тож, ніхто не хвалися людьми, бо все ваше: ²² Чи Павло, чи Аполлос, або Кифа, чи світ, чи життя, чи смерть, чи теперішнє, а чи прийдешнє, - все ваше;²³ А ви - Христові, а Христос Божий.

¹ Отож, кожний має сприймати нас, як служників Христових і доморядників таємниць Божих;² А від доморядників вимагається, щоб кожний виявився вірним.³ Для мене дуже мало важить, як судите про мене ви, чи як судять інші люди; я навіть сам не суджу себе.⁴ Бо, хоч я нічого не знаю за собою, проте це мене не виправдовує; а суддя мені Господь.⁵ Тому не судіть ніяк передніше часу, аж доки не прийде Господь, Котрий і освітить приховане в мороці і виявить сердечні наміри, і тоді кожному буде похвала від Бога.⁶ Оце, браття, я прилучив до себе й Аполлоса заради вас, щоб ви навчилися від нас не мудрувати понад те, що написане, і не запишалися один перед одним.⁷ Бо хто тебе вирізняє? Що ти маєш, чого б не дістав? А якщо одержав, нащо хвалишся, нібито не дістав?⁸ Ви вже ситі, ви вже збагатилися, ви почали царювати, як царі, без нас. О, якби ви й насправді царювали, щоб ми також могли царювати з вами!⁹ Бо я гадаю, що нам, останнім послам, Бог визначив бути неначе зрокованими на смерть; тому що ми стали ганьбою для світу, для Ангелів та людей.¹⁰ Ми безумні заради Христа, а ви мудрі у Христі; ми немічні, а ви міцні; ви в славі, а ми без честі.¹¹ Навіть донині потерпаємо від голоду й спраги, від наготи і побоїв, і поневіряємося,¹² І працюємо, докладаючи рук. Ганьблять нас - ми благословляємо; переслідують, а ми терпимо.¹³ Ганьблять нас, а ми благаємо; ми неначе сміття для світу, як порох, що його всі витоптують аж донині.¹⁴ Не для осоромлення вашого пишу це, але напучую вас, як улюблених дітей моїх.¹⁵ Бо, хоч у вас тисячі наставників у Христі, але небагато батьків; я породив вас у Христі Ісусі благовістям.¹⁶ А тому благаю вас: Наслідуйте мене, як я Христа.¹⁷ Для цього я послав до вас Тимофія, мого улюбленого і вірного в Господі сина, котрий пригадає вам про шляхи мої у Христі Ісусі, як я навчаю скрізь, у кожній церкві.¹⁸ А коли я не йду до вас, то деякі у вас запишалися;¹⁹ Але я невдовзі прийду до вас, якщо угодно буде Господові, і випробую не слова запишнілих, а силу,²⁰ Бо Царство Боже не в слові, а в силі.²¹ Чого ви хочете? Із жезлом прийти до вас, чи з любов'ю і духом упокорення?