1 Вийшовши звідти, Ісус приходить у Юдейську землю та по той бік Йордану. І знову сходяться до нього люди, і він, своїм звичаєм, знову навчає їх.2 Приступили фарисеї і, спокушаючи його, питали: `Чи можна чоловікові відпустити жінку?`3 А він у відповідь сказав їм: `Що заповів вам Мойсей?`4 Вони сказали: `Мойсей дозволив написати грамоту розлуки та й відпустити.`5 `То з-за серця вашого запеклого, - сказав Ісус їм, - написав він вам отой припис.6 А на початку створення Бог створив їх чоловіком та жінкою.7 Ось чому чоловік покине свого батька - матір і пристане до жінки своєї,8 й обоє будуть одним тілом; тому вже не двоє, лише - одне тіло.9 Що, отже, злучить Бог, людина хай не розлучає.`10 Удома ж учні знов його про те запитали.11 А він сказав їм: `Хто відпускає свою жінку й бере другу, чужоложить з нею.12 І коли жінка покине свого чоловіка й вийде за іншого, - чужоложить.`13 І приносили до нього дітей, щоб доторкнувся їх, але учні забороняли їм.14 Бачивши Ісус те, виявив незадоволення і сказав їм: `Пустіть дітей приходити до мене, не бороніть їм: таких бо Царство Боже.15 Істинно кажу вам: Хто Царства Божого не прийме, як дитина, - не ввійде до нього.`16 І обнявши їх, поклав на них руки і благословив їх.17 Коли він вирушив у дорогу, прибіг один, упав перед ним навколішки й почав його питати: `Учителю благий, що мені робити, щоб успадкувати життя вічне?`18 `Чого називаєш мене благим?` - сказав Ісус до нього. - `Ніхто не благий, окрім одного Бога.19 Заповіді знаєш: Не вбивай, не перелюбствуй, не кради, не свідкуй неправдиво, не кривдь, шануй твого батька та матір.`20 Він же у відповідь мовив до нього: `Учителю, я вже те дотримував змалку.`21 Тоді Ісус, поглянувши на нього, вподобав його і сказав йому: `Одного тобі бракує: піди, продай, що маєш, дай бідним, то й будеш мати скарб на небі. Тоді прийди і, взявши хрест, іди за мною.`22 Той же, зажурений тим словом, відійшов геть засмучений, - мав бо великі багатства.23 Тож Ісус, обвівши зором навколо, каже до своїх учнів: `Як тяжко тим, що мають багатства, увійти в Царство Боже!`24 Учні здумілися цими словами. Ісус же знову заговорив до них і каже: `Діти, як тяжко тим, що звірилися на багатства, увійти в Царство Боже!25 Легше верблюдові пройти крізь вушко голки, аніж багатому ввійти в Царство Боже.`26 Здивувалися ті ще більше й один до одного казали: `Хто ж тоді може спастися?`27 Ісус же, поглянувши на них, мовить: `У людей це неможливо, - але не в Бога; у Бога бо все можливо.`28 І заговорив до нього Петро: `Ось ми покинули все й пішли слідом за тобою.`29 Ісус озвавсь і каже: `Істинно кажу вам: Нема такого, хто кинувши свій дім або братів, або сестер, або матір чи батька, або дітей, або поля, - ради мене та ради Євангелії, -30 не дістав би сторицею тепер, у цьому часі, посеред гоніння, - домів, братів, сестер, матерів, дітей і піль, - і в майбутньому віці життя вічне.31 І багато з перших стануть останніми, а останні -першими.`32 Вони були в дорозі, простуючи в Єрусалим. Ісус ішов перед ними. І дивувались вони й, ідучи за ним, страхалися. І взявши знову дванадцятьох, почав їм говорити, що має статися з ним: 33 `Оце йдемо в Єрусалим, і Син Чоловічий буде виданий первосвященикам та книжникам, і засудять його на смерть, і видадуть його поганам;34 і насміхатимуться з нього, плюватимуть на нього, бичуватимуть його й уб'ють, він же по трьох днях воскресне.`35 Яків же та Йоан, сини Заведея, підходять до нього та й кажуть йому: `Учителю, хочемо, щоб ти нам зробив те, чого попросим.`36 Він же їм відповів: `Що хочете, щоб я зробив вам?`37 `Зволь нам, - ті йому кажуть, - щоб ми сиділи: один праворуч, другий ліворуч від тебе у твоїй славі.`38 Ісус же сказав їм: `Не знаєте, чого просите. Чи можете пити чашу, яку я п'ю, і христитися хрищенням, яким я хрищусь?`39 Ті йому відповіли: `Можемо.` Ісус сказав їм: `Чашу, яку я п'ю, питимете, і хрищенням, яким я хрищуся, христитиметесь.40 Сидіти ж праворуч від мене чи ліворуч, - не моя річ вам дати, а кому приготовано.`41 Почули про те десятеро, тож обурились на Якова та Йоана.42 Тоді Ісус прикликав їх і сказав їм: `Ви знаєте, що ті, яких вважають князями народів, верховодять ними, а їхні вельможі утискають їх.43 Не так воно хай буде між вами, але хто з-між вас хоче стати великим, хай буде вам слугою,44 і хто з-між вас хоче бути першим, хай буде рабом усіх.45 Бо й Син Чоловічий прийшов не на те, щоб йому служити, лише щоб служити й віддати своє життя як викуп за багатьох.`46 І приходять вони в Єрихон. Коли ж він з учнями своїми і з силою народу виходив з Єрихону, син Тимея, Вартимей, сліпий жебрак, сидів край дороги.47 Довідавшися, що то Ісус з Назарету, закричав він і промовив: `Сину Давидів, Ісусе, змилуйся надо мною!`48 Багато сварили його, щоб мовчав, та він кричав ще більше: `Сину Давидів, змилуйся надо мною!`49 Ісус же спинивсь і каже: `Прикличте його!` Кличуть, отже, сліпого й говорять до нього: `Бадьорся! Устань лишень, кличе тебе.`50 Він же, скинувши свою верхню одежу, скочив і підійшов до Ісуса.51 Ісус, до нього звернувшись, каже: `Що ти хочеш, щоб я зробив тобі?` А сліпий йому: `Учителю мій, - щоб я бачив!`52 Сказав Ісус до нього: `Іди, віра твоя спасла тебе.` І негайно прозрів той та й пішов дорогою за ним.