¹ Чим же переважує Жидовин? або яка користь з обрізання?² Велика на всякий спосіб: найперше бо, що їм були звірені словеса Божі.³ Що бо, що не увірували деякі? Хиба невірство їх віру Божу оберне в нїщо?⁴ Нехай не буде (так). Нї, (нехай буде) Бог правдивий, усякий же чоловік омана, яко ж писано: Щоб оправдив ся Ти в словах Твоїх, і побідив, як судити меш ся.⁵ Коли ж неправда наша Божу правду викликає, що скажемо? Хиба неправеден Бог, що посилає кару? (яко чоловік глаголю.)⁶ Нехай не буде (так). Як же бо мав би Бог судити сьвіт?⁷ Коли бо істина Божа через мою оману ще побагатшала на славу Його, чого ж іще й менї, яко грішникові, осудженим бути?⁸ А не (так тому бути), як нас хулять, і як говорять деякі, нїби ми кажемо, що нумо робити лихе, щоб прийшло добре? Праведний суд на таких.⁹ Що ж? ми луччі? Нїяк (не луччі); попереду бо укорили ми й Жидів і Греків, що вони всї під гріхом,¹⁰ яко ж писано: що нема праведного нїкого,¹¹ нема, хто розумів би, нема, хто шукав би Бога,¹² всї відхилились, вкупі нїкчемні стали; нема, хто робив би добро, нема аж до одного.¹³ Гріб відчинений горло їх, язиками своїми підводили; отрута гадюча під губами їх;¹⁴ котрих уста клятьби і гіркости повні;¹⁵ скорі ноги їх проливати кров;¹⁶ руїна та злиднї на дорогах їх,¹⁷ а дороги мирної не пізнали.¹⁸ Нема страху Божого перед очима їх.¹⁹ Знаємо ж, що скільки закон говорить, тим, що під законом, говорить, щоб усякі уста загородились, і винен був увесь сьвіт Богові;²⁰ тим що дїлами закону не оправдить ся всяке тїло перед Ним; через закон бо познаннє гріха.²¹ Тепер же окроме закону правда Божа явилась, сьвідкована від закону й пророків;²² правда ж Бога через віру Ісус-Христову усїм і на всїх віруючих; нема бо ріжницї:²³ всї бо згрішили, і лишені слави Божої,²⁴ оправдають ся (ж) дармо благодаттю Його, викупленнєм, що в Христї Ісусї,²⁵ котрого предложив Бог на вблагальну жертву через віру в кров Його, щоб з'ясувати правду свою одпущеннєм прежнїх гріхів у довготерпінню Божому,²⁶ щоб з'ясувати (кажу) правду свою нинїшнього часу, щоб був Він праведний і оправдуючий, хто з віри Ісусової.²⁷ Де ж величаннє? Виключене. Которим законом? учинків? Нї, а законом віри.²⁸ Думаємо оце, що чоловік оправдуєть ся вірою, без учинків по закону.²⁹ Або Жидам Бог тільки, а й не поганам? Так, і поганам;³⁰ яко ж бо один Бог, що оправдує обрізаннє з віри і необрізаннє вірою.³¹ То ми оце руйнуємо закон вірою? Нехай не буде (так). Нї, ми утверджуємо закон.

¹ Що ж, скажемо, Авраам, отець наш, знайшов по тїлу?² Коли бо Авраам з учинків оправдив ся, має похвалу, та не перед Богом.³ Що бо писаннє глаголе? Увірував же Авраам Богові, і полїчено се йому за праведність.⁴ Оце ж хто робить, нагорода не полїчуєть ся по благодатї, а по довгу.⁵ Хто ж не робить, а вірує в Оправдуючого нечестивого, віра його полїчуєть ся за праведність.⁶ Яко ж і Давид глаголе про блаженство чоловіка, котрому полїчує Бог праведність без учинків:⁷ Блаженні, кому відпущено беззаконня, і кому прикрито гріхи.⁸ Блажен чоловік, котрому не полїчить Господь гріха.⁹ Чи блаженство ж се на обрізаннє, чи й на необрізаннє? глаголемо бо, що полїчено Авраамові віру за праведність.¹⁰ Як же полїчено йому? чи як він в обрізанню був, чи в необрізанню? Не в обрізанню, а в необрізанню.¹¹ І знак обрізання прийняв, яко печать праведности (тієї) віри, що в необрізанню, щоб бути йому отцем усїх віруючих через необрізаннє, щоб полїчено й тим за праведність,¹² і отцем обрізання не тільки тим, що з обрізання, а й тим, хто ходить по слїдам віри, яку (мав) у необрізанню отець наш Авраам.¹³ Не по закону бо (було) обітуваннє Авраамові або насїнню його, що буде він наслїдником сьвіту, а по праведностї віри.¹⁴ Коли бо ті, що з закону, наслїдники, то зникне віра, й обітуваннє обернеть ся в нїщо.¹⁵ Закон бо робить гнїв; де бо нема закону, нема й переступу.¹⁶ Тим з віри, що по благодатї, щоб було певне обітуваннє всьому насїнню, не тільки тому, що з закону, та й тому, що з віри Авраама, котрий отець усїм нам,¹⁷ (яко ж писано: що отцем многим народам настановив я тебе,) перед Богом, котрий, оживляє мертвих і зове те чого нема, так як те, що є, котрому увірував.¹⁸ Котрий, окрім надїї, в надїї увірував, що бути йому отцем многим народам, по реченному: Так буде насїннє твоє.¹⁹ І не знемігши вірою, не вважав тїла свого вже омертвілим, бувши мало не столїтнїм, і Сариної утроби замершою.²⁰ В обітуваннї ж Божім не сумнив ся невіруваннєм, а покріпшав вірою, давши славу Богові,²¹ і впевнившись, що Обіцявший здолїє й зробити.²² Тим же й полїчено йому за праведність.²³ Не про того ж одного тільки писано було, що полїчено йому,²⁴ а й про нас, котрим має полїчитись, віруючим в Того, хто воскресив Ісуса, Господа нашого, з мертвих,²⁵ котрий був переданий за погрішення наші, і воскрес на оправданнє наше.