¹ Отож, які переваги мають юдеї, або яка користь від обрізання?² Великі - з кожного погляду. Насамперед їм були довірені слова Божі.³ Що з того, коли деякі не увірували, - хіба їхнє невірство знищить Божу вірність?⁴ Зовсім ні. Адже Бог правдивий, а кожна людина - облудна, як написано: Щоб ти був виправданий у твоїх словах - і переможеш, коли судитимешся.⁵ А коли наша несправедливість виявляє Божу праведність, то що на це скажемо? Чи несправедливий Бог, коли виявляє гнів? Це так по-людському кажу.⁶ Але воно не так. Як же судитиме Бог увесь світ?⁷ Бо коли правда Божа підноситься моєю неправдою на його славу, то за що мене мають судити як грішника?⁸ Чи не так, як ото деякі нас ганьблять, наговорюючи, ніби ми кажемо: Робімо зло, щоб вийшло [нам] на добро? Праведний осуд на таких!⁹ То що ж? Чи маємо перевагу? Цілковито ні! Ми вже раніше довели, що як юдеї, так і греки - усі є під гріхом,¹⁰ як ото написано: Нема праведного жодного,¹¹ нема тямущого, нема того, хто шукає Бога.¹² Всі збилися з дороги, стали непотрібними; нема того, хто чинить добро, нема жодного.¹³ Їхнє горло - то гроб відкритий; своїми язиками кажуть неправду; отрута зміїна на їхніх губах.¹⁴ Їхні вуста повні прокляття та гіркоти;¹⁵ їхні ноги швидкі, щоб проливати кров;¹⁶ на їхніх дорогах - руїни й нещастя;¹⁷ а шляхи миру їм не відомі.¹⁸ Нема Божого страху перед їхніми очима.¹⁹ Знаємо, що коли говорить закон, він говорить до тих, що перебувають під законом, аби замкнулися всякі вуста, а весь світ був винним перед Богом.²⁰ Бо жодне тіло не виправдається ділами закону, - адже ж через закон пізнається гріх!²¹ Нині ж - уже без закону - з'явилася Божа справедливість, про яку свідчать закон і пророки.²² А правда Божа - через віру в Ісуса Христа - в усіх [і на всіх], хто вірує. Адже нема різниці,²³ бо всі згрішили й позбавлені Божої слави,²⁴ але виправдуються даром, його ласкою, через відкуплення, що в Ісусі Христі.²⁵ Його Бог дав як жертву примирення в його крові, через віру, щоб виявити свою праведність для відпущення раніше вчинених гріхів;²⁶ у Божому довготерпінні, щоб виявити свою справедливість у теперішній час, щоб бути справедливим і виправдає того, хто вірить в Ісуса.²⁷ Отже, де те, чим хвалитися? Воно виключене! Яким законом? Ділами? Ні, лишень законом віри!²⁸ Бо вважаємо, що людина виправдується вірою без діл закону.²⁹ Хіба Бог тільки для юдеїв, а для поган - ні? Так, він і для поган,³⁰ бо Бог є один, який виправдує обрізаних - згідно з вірою і необрізаних - через віру.³¹ Тож чи знищуємо закон вірою? Аж ніяк ні, - ми стверджуємо закон.

¹ Що, скажемо, здобув наш прабатько Авраам тілесно?² Якщо Авраам оправдався ділами, він має похвалу, але не перед Богом.³ Бо що каже Писання? Повірив Авраам Богові, - і це йому зараховано як праведність.⁴ А тому, хто робить діла, винагорода зараховується не як ласка, а як належне.⁵ А тому, хто не робить, але вірить у того, хто виправдує нечестивого, - віра зараховується як праведність.⁶ Давид також називає блаженною ту людину, якій Бог зараховує справедливість, незалежно від діл: ⁷ Блаженні, кому прощені беззаконня, і кому покриті гріхи.⁸ Блаженна людина, якій Господь не зарахує гріха.⁹ Отже, чи це блаженство лише для обрізаних, чи також і для необрізаних? Ми говоримо, що Авраамові його віра зарахована як праведність.¹⁰ Але коли зарахована? Чи як він був обрізаний, чи як був необрізаний? Не після обрізання, але до обрізання!¹¹ А одержав він знак обрізання як печать справедливости віри, що її мав ще до обрізання, - щоб йому бути батьком усіх необрізаних вірних, щоб і їм було зараховано це за справедливість;¹² так само щоб бути й батьком обрізаних - не тільки тих, що справді обрізані, але й тих, які йдуть слідами віри, яку ще будучи необрізаним мав наш батько Авраам.¹³ Бо не законом дано обітницю Авраамові та його нащадкам, - що він стане спадкоємцем світу, але праведність від віри.¹⁴ Якщо ті, хто від закону, є спадкоємцями, тоді віра втрачає силу, а обітниця скасовується.¹⁵ Бо закон спричиняє гнів, і де нема закону, там нема й проступку.¹⁶ Тому обітниця - з віри, щоб вона була з благодаті; щоб вона стала міцною для всіх нащадків, - не тільки тих, хто від закону, а й тих, хто є з віри Авраама, який є батьком усіх нас,¹⁷ як ото написано: Я поставив тебе батьком багатьох народів - перед Богом, у якого він повірив, який оживляє мертвих та кличе те, чого не існує, як таке, що існує.¹⁸ Він усупереч надії сподівався, що стане батьком багатьох народів, згідно із сказаним: Таке буде твоє насіння.¹⁹ І не ослаб він у вірі, не вважав свого тіла, - хоч мав майже сто років, - змертвілим, ні змертвілим лона Сарри;²⁰ не мав сумніву і невір'я в Божу обітницю, але зміцнився вірою, віддав славу Богові;²¹ і певний був, що Він спроможний є виконати те, що йому було обіцяно.²² Тому й зараховано йому це за праведність.²³ Та не було написано тільки задля одного нього те, що зараховано йому;²⁴ але й задля нас, - бо буде зараховано й нам, що віруємо в того, хто воскресив Господа нашого Ісуса з мертвих,²⁵ який виданий був за наші гріхи і воскрес - на наше виправдання.