¹ А ось благословення, яким Мойсей, чоловік Божий, поблагословив синів Ізраїля перед своєю смертю.² Він промовив: `Господь прийшов із Синаю, явивсь нам із Сеїру; засяяв з гори Парану, прийшов із Меріва-Кадешу. А з його правиці вогонь палає.³ Справді ж він любить народи. Всі їхні святі в твоїй руці, вони припали до твоїх ніг, і зважають на твої слова;⁴ Закон, що його заповідав нам Мойсей. Його насліддя - громада Якова.⁵ І цар постав у Єшуруні, коли збиралися голови народу, ізраїльські покоління разом.⁶ Нехай живе Рувим, нехай не вмирає, хоч не буде його багато.⁷ А це для Юди - і промовив: Вислухай, Господи, голос Юди і приведи його до свого народу; він борониться власними руками, прийди йому з допомогою проти ворогів.⁸ Про Леві ж сказав: Дай твої Туммім Леві, і твої Урім - чоловікові, побожному супроти тебе, - що його випробував єси при Массі, що з ним став єси на прю біля вод Меріви;⁹ Він же про батька-матір мовив: Я довго їх не бачив! Він не визнав своїх братів і власних дітей не визнав; але слово твоє зберегли; дотримуються твого союзу.¹⁰ Вони навчають Якова твоїх звичаїв, Ізраїля закону твого; приносять кадило перед тобою, всепалення на жертовнику твоєму.¹¹ Благослови, Господи, його зусилля, і праця рук його нехай буде тобі угодна; розторощи крижі його ворогам, і тим, що його ненавидять, щоб вони більше не встали.¹² А про Веніямина мовив: Пестун Господень живе безпечно! Всевишній захищає щодня його, та й живе в нього в обіймах.¹³ Про Йосифа так сказав: Благословенна Господом земля його найціннішими дарами неба вгорі і безоднями, що лежать унизу.¹⁴ Найкращими плодами сонця, найкращим урожаєм місяців;¹⁵ Найкращим, що тільки е, предковічних гір, усім достатком горбів відвічних;¹⁶ І всіма скарбами землі, й усім, що в надрах її; і ласка того, хто живе в кущі, нехай на голову Йосифа зійде, на тім'я благословенного між братами.¹⁷ Первенця-бугая велич у нього, роги у нього, як роги в буйвола; ними він битиме народи аж до країв світу. Такі сили-силенні Ефраїма, та тисячі Манассії.¹⁸ Про Завулона ж мовив: Радуйся, Завулоне, у твоїх виправах, а ти, Іссахаре, у твоїх наметах!¹⁹ Вони кличуть народи на гору, і там приносять справедливі жертви; бо вони ссуть багатства моря і скриті в піску скарби.²⁰ А про Гада говорив: Благословен той, хто поширює Гада! Він, наче лев, розлігся, і роздирає рам'я та тім'я.²¹ Собі він вибрав щонайкращу частку, там, де княжа частка, був захований; і як зібралися князі народу, сповнив Господню справедливість і рішення його над Ізраїлем.²² Про Дана ж мовив: Дан - це левеня, що вискакує з Башану.²³ Про Нафталі сказав: Нафталі ласкою ситий, сповнений Господнього благословення; півднем і заходом хай заволодіє.²⁴ Про Ашера говорив: Благословен Ашер поміж синами; нехай улюблений буде між братами, нехай в олії миє свої ноги.²⁵ Твої засуви нехай будуть із заліза та криці, і сила твоя - як дні твої.²⁶ Немає такого другого, як Бог Єшуруна! Він летить у небесах тобі на допомогу, у своїй величі на хмарах.²⁷ Прибіжище твоє - Бог предвічний, підпора - руки віковічні; він прогнав ворога перед тобою, і сказав: Знищ!²⁸ Ізраїль живе собі безпечно, джерело Якова - окремо, в землі, багатій хлібом та вином, де з неба скрапує роса.²⁹ Блажен єси, Ізраїлю! Котрий народ такий, як ти, якого б вирятував Господь, щит допомоги твоєї і меч твоєї слави? Тобі будуть леститись твої вороги, а ти ступатимеш по їхніх висотах.»

¹ Тоді Мойсей зійшов із Моав-степу на гору Нево, на верх Пізга, що проти Єрихону, і показав йому Господь усю Гілеад-землю до Дана,² увесь Нафталі-край і землю Ефраїма та Манассії, всю землю Юди, до Західнього моря,³ і Негев і околицю і поділля Єрихону, пальмового міста, аж до Цоару.⁴ І промовив до нього Господь: «Це земля, що про неї клявсь я Авраамові, Ісаакові та Якову, словами: Я дам її твоєму потомству. Я дам тобі побачити її очима, але туди ти не ввійдеш.»⁵ Там і помер Мойсей, раб Господній, у Моав-землі, по Господньому слову.⁶ Поховано його в долині, в Моав-землі, проти Бет-Пеору; і по цей день ніхто не знає його гробу.⁷ Було ж Мойсеєві сто двадцять років, як умер; очі його не потемнішали, і сила його не зникла.⁸ Плакали по Мойсеєві сини Ізраїля тридцять день у Моав-степу; та й скінчилися дні плачу - жалоби по Мойсеєві.⁹ А Ісус Навин наповнивсь духом мудрости, бо Мойсей поклав був на нього свої руки; тож і слухали його сини Ізраїля і чинили, як заповідав Господь Мойсеєві.¹⁰ Не з'явився більше такий пророк в Ізраїлі, як Мойсей, з яким Господь розмовляв віч-на-віч,¹¹ так знаками й чудесами, які Господь послав його зробити в Єгипетській землі над фараоном і над усіма його рабами та й над усім його краєм,¹² як і потужною рукою й усіма великими та страшними чудесами-дивами, що їх появив Мойсей перед очима всього Ізраїля.