¹ Ось останні слова Давида: слово Давида, Єссеєвого сина, слово мужа, поставленого високо, помазаника Бога Якова, любого співця Ізраїля: ² “Дух Господній промовляє через мене, слово його в мене на язиці.³ Промовив Бог Ізраїлів, Ізраїлева скеля промовила до мене: Пануватиме над людьми справедливий, пануватиме богобоязливий.⁴ Немов світ уранці, коли сходить сонце, безхмарного ранку, від його проміння попід росою вийшла з землі трава, -⁵ чи ж не так воно з моїм домом у Бога? Він бо заключив зо мною вічний союз, союз повнотою впоряджений, певний. Так! Він виростить усе моє спасіння й усе моє бажання.⁶ А нікчемні всі, - мов терня, що ніхто не бере його в руку, -⁷ ніхто їх не доторкається, хібащо з залізом та деревом, і палять їх на вогні дощенту.”⁸ Ось імена Давидових витязів: Ішбаал, Гахмоній, головний над трьома. Він підняв свого списа на вісімсот мужів і вигубив їх за одним разом.⁹ По ньому - між трьома богатирями - Єлеазар, син Додо, Ахохів син; він був з Давидом у Пасдаммімі, коли філістимляни зібрались були там на бій. Мужі ізраїльські повернулись назад,¹⁰ але він устав й бив філістимлян, аж доки не стомилась його рука, що мов прилипла до меча. Того дня дарував був Господь велику перемогу. Народ повернувся за ним тільки для того, щоб забрати здобич.¹¹ За ним був Шамма, Аггеїв син, з Гарару. Філістимляни зібрались були біля Лехі, де був лан поля, засіяний сочевицею. Хоч військо втекло було від філістимлян,¹² він став серед поля, обороняв його й побив філістимлян. І дарував Господь велику перемогу.¹³ Раз якось троє з тридцятьох зійшли були до Давида під час жнив, у печеру Адулам, саме як частина філістимлян розтаборились у Рефаїм-долині.¹⁴ Тоді Давид був у твердині, а філістимлянська залога була у Вифлеємі.¹⁵ Запрагнув Давид, тож каже він: “Хто принесе мені води з криниці, що у Вифлеємі при воротях?”¹⁶ І продерлися три богатирі у філістимлянський табір, зачерпнути води з криниці, що в Вифлеємі при воротях, узяли й принесли її Давидові. Однак він не хотів її пити, але вилив її (в жертву) Господеві,¹⁷ кажучи: “Далеким хай воно буде від мене, Господи, щоб я таке вчинив! Чи це ж не кров мужів, що важили своїм життям?” І не хотів він її пити. Ось таке доказали ці три витязі.¹⁸ Авішай, Йоавів брат, син Церуї, був головний над тридцятьма. Він підняв списа на трьохсот і вбив їх. Вславився він між тридцятьма.¹⁹ Він був найвизначніший з-поміж тридцятьох, що став їх провідником, але не дорівнював трьом.²⁰ Беная, син Єгояди, з Кавцелу, славний подвигами муж, добив був двох Арієлових синів з Йоаву. Він же зійшов і вбив лева в середині ритви, того дня, коли саме упав сніг.²¹ Вбив він також якогось єгиптянина, велетня; в руках єгиптянина був спис, але він зійшов до нього з палицею, вирвав з рук у нього списа й забив його власним же його списом.²² Такі ось подвиги вчинив Беная, Єгояди син, чим зажив собі великої слави з-поміж тих тридцятьох героїв.²³ Він був найбільше шанований поміж тридцятьма, але він не дорівнював трьом. Давид поставив його над своїм двірським вояцтвом.²⁴ Азаел, Йоавів брат, був один із тридцятьох; і Елханан, син Додо, з Вифлеєму,²⁵ Шамма з Хароду, Еліка з Хароду,²⁶ Хелец Палтій, Іра, Ікешів син, з Текоа,²⁷ Авіезер з Анатоту, Сібхай із Хуші,²⁸ Цалмон з Ахоху, Маг-рай із Нетофи.²⁹ Хелед, Баани син, із Нетофи; Ітай, Рівая син, з Гівеа, веніяминянин,³⁰ Беная із Пірато-ну, Хідай із Нахле-Гаашу,³¹ Аві-Алвон з Арави, Азмавет із Бахуріму,³² Еліяхба з Шаалвіму, Яшен-Гуній, Йонатан,³³ син Шамми, з Гарару, Ахіям, Шараріїв син, з Гарару.³⁴ Еліфелет, Ахазбаїв син, з Маахи; Еліям, Ахітофелів син, з Гіло.³⁵ Хецрай із Кармелю, Паграй з Арбі.³⁶ Їгал, Натанів син, із Цови; Баній із Гаду,³⁷ Целек з Аммону, Нахрай із Беероту - зброеноша Йоава, сина Церуї,³⁸ Іра з Їтра, Гарев з Їтра,³⁹ Урія хеттит. Усіх разом тридцять сім.