¹ Оце останні слова Давида, вислів Давида, сина Єсеєвого, вислів мужа, настановленого високо, помазанця Бога Якового і солодкого співця Ізраїлевого.² Дух Господній говорить у мені, і слово Його на язику у мене.³ Сказав Бог Ізраїлів, говорив про мене Скеля Ізраїлева: Той, що володарює над людьми, буде праведний, володарюючи у страхові Божому.⁴ І, як удосвіта, при сході сонця на безхмарному небі від сяяння після дощу зростає трава із землі;⁵ Чи не так дім мій у Бога? Тому що заповіт вічний поклав Він зі мною, твердий і несхитний. Чи не так сходить від Нього все спасіння моє і всі бажання мої?⁶ А нечестиві будуть, як викинуте терня, котрого не беруть рукою;⁷ Але хто торкається його, озброюється залізом, або ж держаком списа, і вогнем спалюють його на місці.⁸ Ось ймення хоробрих у Давида: Йошев-Башшевет, тахкемонець, вождь головний серед трьох; він підніс списа свого на вісімсот вояків і уразив їх воднораз.⁹ По ньому Елеазар, син Додо, сина Ахохі, був серед трьох мужів з Давидом, коли вони глузуванням викликали филистимлян, які зібралися на війну.¹⁰ Ізраїльтяни вийшли супроти них, і він зупинився, і уражав филистимлян до того, що рука його стомилася і прилипла до меча. І подарував Господь того дня велику перемогу, і народ повернувся за ним для того лише, аби зібрати [здобич].¹¹ За ним Шамма, син Аґе, гарарянин. Коли филистимляни зібралися до Лехи, де було поле, засіяне сочевицею, і народ почав утікати від филистимлян,¹² То він зупинився серед поля, і пильнував його, і уразив филистимлян. І дарував тоді Господь велику перемогу.¹³ Троє оцих старшин із тридцяти [вождів] рушили і увійшли жнивної пори до Давида в печеру Адуллам, коли натовпи филистимлян стояли в долині Рефаїм.¹⁴ Давид був тоді в укріпленому місці, а загін филистимлян – у Віфлеємі.¹⁵ І відчув Давид спрагу, і сказав: Хто напоїть мене водою з криниці Віфлеємської, що при брамі?¹⁶ Тоді троє оцих хоробрих пробралися крізь табір филистимський, і зачерпнули води з криниці Віфлеємської, що біля брами, і взяли й принесли Давидові. Але він не захотів пити її, і вилив її для слави Господа.¹⁷ І сказав: Остережи мене, Господе, щоб я вчинив це! Чи не кров це людей, які ходили з небезпекою для власного життя? І не захотів пити її. Ось, що учинили оці троє хоробрих!¹⁸ А Авішай, брат Йоава, Церуїного сина, – він головний над оцима тридцятьма; Він забив списом своїм триста вояків, і мався у славі в отих трьох.¹⁹ Із трьох він був славетнішим, і був головним, але з тими трьома не брався рівнятися.²⁰ А Беная, син Єгоядин, син хороброго мужа, великий за справами, із Кавцеїлу, забив двох синів Аріїла моавського; він же зійшов, і вбив лева у рові в засніжений час.²¹ Це він убив одного єгиптянина, чоловіка вельможного; в руці у єгиптянина був спис, а він пішов на нього з палицею, і відібрав списа з руки єгиптянина, і вбив його власним його списом.²² Ось що учинив Беная, син Єгоядин, і він мався у славі в трьох хоробрих.²³ Він був найвельможнішим із тридцяти, але з тими трьома не брався рівнятися. І настановив його Давид найближчим виконавцем своїх наказів.²⁴ Асаїл, Йоавів брат, – у числі тридцяти; Елханан, син Додів, з Віфлеєму;²⁵ Шамма хародянин, Еліка хародянин,²⁶ Хелец палтянин; Іра, син Іккешів, текоїтянин;²⁷ Авіезер аннетотянин, Мевуннай хушатянин,²⁸ Цалмон ахохянин, Магарай нетофатянин,²⁹ Хелев, син Баанин, нетофатянин; Іттай, син Ріваїв, міґґів'атянин, сини веніяминові;³⁰ Беная пір'ятонянин, Гіддай з Нахале-Ґаашу,³¹ Аві-Алвон арватянин, Азмавет бархум'янин,³² Ел'яхба шаалвонянин, сини Яшемові, Йонатан,³³ Шамма гарарянин; Ахіам, син Шарарів, арарянин;³⁴ Еліфелет, син Ахасбаїв, сина маахатянина; Еліям, син Ахітофелів, ґіллонянин;³⁵ Хецрав кармелянин, Паарай арб'янин,³⁶ Їг'ал, син Натанів, з Цови; Бані ґадянин;³⁷ Целек аммонієць; Нахарай бееротянин, зброєносець Йоава, сина Церуїного;³⁸ Іра їтрянин, Гарев їтрянин;³⁹ Урія хеттеянин, – усіх тридцять сім.