¹ По тому пустився Яків у дальшу путь і прибув у землю синів сходу.² Дивиться він - аж ось криниця в полі й овець три отари лежать коло неї, бо з тієї криниці напували отари. На ній великий камінь.³ Коли ж зібралися туди отари, пастухи відкочували камінь від отвору й напували овець та й клали його назад на місце.⁴ І сказав Яків до них: `Браття, звідкіля ви?` Вони ж відрекли: `Ми з Харану.`⁵ Тоді він каже до них: `Чи знаєте Лавана, сина Нахора?` Вони кажуть: `Знаємо.`⁶ Тож питає їх: `Чи він жив-здоров?` відповіли: `Здоров, ось і Рахиль його дочка йде з вівцями.`⁷ `Ще дня багато`, сказав Яків, `ще не пора зганяти докупи худібку. Понапувайте вівці й ідіть пасти.`⁸ Та вони мовили: `Не можемо, доки не зберуться всі отари докупи й не відкотять каменя з-над криниці, тоді й понапуваєм овець.`⁹ Поки він говорив ще з ними, Рахиль надійшла з вівцями свого батька, бо вона пастушкою була.¹⁰ От як тільки Яків побачив Рахиль, дочку Лавана, брата своєї матері, з вівцями того ж Лавана, приступив Яків і відкотив камінь від криниці й напоїв овець Лавана, брата своєї матері.¹¹ Опісля поцілував Яків Рахиль та й заплакав уголос.¹² Він розповів Рахилі, що він родич її батька, бож він син Ревеки, а вона побігла й розповіла те своєму батькові.¹³ Як же ж Лаван почув вістку про Якова, сина своєї сестри, то вибіг йому назустріч, обійняв його, поцілував його й увів до себе в господу, а він оповів Лаванові про всі речі.¹⁴ Тоді Лаван мовив до нього: `Направду, ти кість моя і тіло моє!` І пробув Яків у нього місяць часу.¹⁵ Тоді Лаван сказав до Якова: `Хіба тому, що ти мій родич, маєш дармо на мене працювати? Скажи мені, скільки тобі платити?`¹⁶ Було ж у Лавана дві дочки: старша, на ім'я Лія, та менша, на ім'я Рахиль.¹⁷ Очі ж у Лії були тьмяні, а Рахиль була поставна й гарна з виду.¹⁸ Тому сподобав собі Яків Рахиль і каже: `Служитиму тобі сім років за Рахиль, твою молодшу дочку.`¹⁹ На це Лаван відповів: `Ліпше мені дати її тобі, ніж комусь іншому. Живи зо мною.`²⁰ І вислужив Яків за Рахиль сім років, а здавалось йому, наче кілька днів, тому що він любив її.²¹ Тоді Яків і каже до Лавана: `Приведи мою жінку, бо дні мої сповнилися: нехай я ввійду до неї.`²² Тож Лаван зібрав усіх місцевих людей і зробив учту;²³ а ввечері взяв він Лію, свою дочку, та й привів її до Якова, й той увійшов до неї.²⁴ Лаван же дав їй, дочці своїй Лії, за слугиню Зілпу, свою служку.²⁵ Коли ж настав ранок, то й виявилося, що то Лія, тим то й каже Яків до Лавана: `Що це ти мені заподіяв? Хіба не за Рахиль служив я в тебе? Чому ж ти мене обманув?`²⁶ А Лаван і каже: `Немає в нашому краї звичаю видавати молодшу перед старшою.<sup>27</sup> Та вже кінчи цей тиждень, а я дам тобі і другу за службу, що її робитимеш мені ще других сім років.`²⁸ Яків так і зробив. Закінчив цей тиждень з нею, і Лаван дав йому Рахиль, свою дочку, за жінку.²⁹ Рахилі ж, дочці своїй, дав він за слугиню Білгу, свою служку.³⁰ Увійшов Яків також до Рахилі й полюбив її більше, ніж Лію, і служив у Лавана других сім років.³¹ Та Господь побачив, що Лія менше люблена, тож обдарував її плодовитістю, а Рахиль була неплідна.³² Отож зачала Лія і породила сина та й назвала його ім'ям Рувим: `бо Господь`, сказала, `зглянувсь на моє горе. Тепер мій чоловік буде любити мене.`³³ І знову зачала й породила сина та й сказала: `Господь почув, що я ненавидна, то дав мені ще й цього; і назвала його Симеон.`³⁴ І знову зачала і породила сина та й сказала: `Тепер, цим разом, мій чоловік пристане до мене, бо я породила йому трьох синів.` Тому й назвала його ім'ям Леві.³⁵ Зачала ж вона ще раз і породила сина та й сказала: `Цим разом буду хвалити Господа`, тому й назвала його ім'ям Юда. Та й перестала родити.