¹ І Яків, випростувавши ноги, пішов до східної землі до Лавана сина Ватуїла Сирійця, до брата ж Ревекки, матері Якова та Ісава.² І поглянув, і ось в долині криниця, були ж там три стада овець, що спочивали при ньому. Бо з тієї криниці напували стада. А великий камінь був на отворі криниці,³ і збиралися туди всі стада і відкочували камінь від отвору криниці і напували овець і клали камінь на отвір криниці на своє місце.⁴ Сказав же їм Яків: Браття звідки ви? Вони ж сказали: Ми з Харрану.⁵ Сказав же їм: Чи знаєте Лавана сина Нахора? Вони ж сказали: Знаємо.⁶ Сказав же їм: Чи здоровий? Вони ж сказали: Здоровий. І ось Рахиль його дочка ішла з вівцями.⁷ І сказав Яків: Ще є багато дня, ще не час зібрати худобу; напоївши овець, відійшовши, пасіть.⁸ Вони ж сказали: Не можемо, доки не зберуться всі пастухи, і відкотять камінь від отвору криниці, і напоїмо овець.⁹ Ще як він їм говорив і Рахиль дочка Лавана ішла з вівцями свого батька. Бо вона пасла вівці свого батька.¹⁰ Сталося ж, як побачив Яків Рахиль, дочку Лавана брата своєї матері, і вівці Лавана брата своєї матері, і приступивши, Яків відкотив камінь від отвору криниці, і напоїв овець Лавана брата своєї матері.¹¹ І поцілував Яків Рахиль, і крикнувши своїм голосом, заплакав.¹² І сповістив Рахилі, що є братом її батька, і що є сином Ревекки, і побігши, вона сповістила свому батькові за цими словами.¹³ Сталося ж, як почув Лаван імя Якова сина його сестри, побіг йому на зустріч, і взявши його, поцілував і ввів його до своєї хати. І він розповів Лаванові всі ці слова.¹⁴ І сказав йому Лаван: Ти є з моїх костей і з мого тіла. І був з ним місяць днів.¹⁵ Сказав же Лаван Якову: Не працюватимеш мені даром, томущо ти є моїм братом. Сповісти мені, яка твоя зарплата.¹⁶ Лаван же мав дві дочки, імя більшій Лія, та імя молодшої Рахиль.¹⁷ Очі ж Лії хворі, Рахиль же гарна на вид і прекрасна на зір.¹⁸ Полюбив же Яків Рахиль, і сказав: Працюватиму тобі сім літ за Рахиль твою молодшу дочку.¹⁹ Сказав же йому Лаван: Краще мені тобі її дати ніж мені її дати іншому мужеві. Живи зі мною.²⁰ І працював Яків за Рахиль сім літ, і були перед ним наче мало днів, томущо він її любив.²¹ Сказав же Яків до Лавана: Віддай мою жінку, бо сповнилися мої дні, щоб я до неї увійшов.²² Зібрав же Лаван всіх мужів місця і зробив весілля.²³ І був вечір, і Лаван, взявши свою дочку Лію, ввів її до Якова, і Яків ввійшов до неї.²⁴ Дав же Лаван рабиню Зелфу своїй дочці Лії їй за рабиню.²⁵ Сталося ж вранці, і ось (це) була Лія. Сказав же Яків Лаванові: Чому ти це мені зробив? Чи не працював я тобі за Рахиль? І чому ти мене обманув?²⁶ Сказав же Лаван: Не так є у нашому місці, щоб віддати молодшу раніше від старшої.²⁷ Отже, закінчи цей тиждень, і дам тобі і цю за працю, яку робитимеш у мене ще інших сім літ.²⁸ Зробив же Яків так, і закінчив той тиждень. І дав йому Лаван Рахиль свою дочку йому за жінку.²⁹ Дав же Лаван Рахилі своїй дочці Валлу свою рабиню їй за рабиню.³⁰ І ввійшов до Рахилі. Полюбив же Рахиль більше ніж Лію. І працював йому других сім літ.³¹ Побачивши ж Господь, що зненавиджена Лія, відкрив її лоно. Рахиль же була неплідною.³² І зачала Лія і породила Якову сина; назвала ж імя його Рувим, кажучи: Бо побачив Господь моє впокорення; тепер мене полюбить мій муж.³³ І знову зачала Лія і породила Якову другого сина, і сказала: Бо Господь почув, що я зненавиджена, і додав мені і цього; назвала ж імя його Симеон.³⁴ І знову зачала і породила сина, і сказала: В нинішний час при мені буде мій муж, бо я породила йому трьох синів, задля цього назвала його імя Леві.³⁵ І знову зачавши, породила сина, і сказала: Тепер ось ще похвалю Господа, задля цього назвала його імя Юда. І перестала родити.