¹ Тоді Еліяшів, первосвященик, і його брати священики взялися до роботи й збудували Овечі ворота. Вони посвятили їх і поставили їхні половини; посвятили їх аж до башти Сотні та й до башти Хананела² Побіч будували єрихонці, а побіч них будував Заккур, син Імрі.³ Рибні ворота будували люди з Сенаї: вони збили одвірки їхні докупи, поставили їхні половини, замки їхні й засуви.⁴ Коло них поправляв Меремот, син Урії, сина Гаккоша; біля нього поправляв Мешуллам, син Берахії,' сина Мешезавела, а побіч нього поправляв Цадок, син Баани.⁵ Коло цих поправляли текояни, однак значніші з них не нахилили своєї шиї до праці для свого Господа.⁶ Старі ворота поправляли Йояда, син Пасеаха, й Мешуллам, син Бесодії; вони збили докупи одвірки, поставили половини, замки й засуви.⁷ Коло них поправляли Мелатія гівеоній та Ядон меренотій і люди з Гівеону й Міцпи, що залежали від престолу начальника заріччя.⁸ Коло цих поправляв Узієл, син Харгаї, з золотарів, а коло нього поправляв Хананія, один з тих, що виробляли пахощі. Вони укріпили Єрусалим аж до широкого муру.⁹ Коло них поправляв Рефая, син Хура, старшина половини єрусалимської округи.¹⁰ Коло них поправляв Єдая, син Харумафа, навпроти дому свого, а коло нього поправляв Хаттуш, син Хашавнії.¹¹ Другу частину поправляли Малкія, син Харіма, та Хашшув, син Пахат-Моава, аж до башти Печей.¹² Коло нього поправляв Шаллум, син Галлохеша, старшина половини єрусалимської округи, - він і його дочки.¹³ Долинні ворота поправляв Ханун з мешканцями Заноаху. Вони їх збудували, поставили половини, замки й засуви, а до того тисячу ліктів муру до Гнояних воріт.¹⁴ А Гнояні ворота поправляв Малкія, син Рехава, старшина беткеремської округи. Він збудував їх, поставив половини, замки й засуви.¹⁵ Джерельні ворота поправляв Шаллум, син Кол-Хозе, старшина міцпаської округи. Він збудував їх, покрив їх, поставив половини, замки й засуви, а до того й мур Сілоамської саджавки коло царського саду аж до сходів, що спускаються вниз із Давидового міста.¹⁶ За ним поправляв Неємія, син Азбука, старшина половини бетцурської округи, аж до гробовищ Давида й до видовбаної саджавки та дому витязів.¹⁷ За ним поправляли левіти: Рехум, син Бані. Коло нього поправляв для своєї округи Хашавія, старшина половини кеїльської округи.¹⁸ За ним поправляли брати їхні, Баввай, син Хенадада, старшина половини кеїльської округи.¹⁹ Коло нього поправляв другу частину Езер, син Ісуса, старшина з Міцпи, проти виходу до збройниці, на розі.²⁰ За ним поправляв другу частину Варух, син Заббая, від рогу аж до входу в дім Еліяшіва, первосвященика.²¹ За ним поправляв другу частину Меремот, син Урії, сина Гаккоца, від входу в дім Еліяшіва до кінця дому Еліяшіва.²² А за ним поправляли священики з околиць Йордану.²³ За ними поправляв Веніямин та Хашшув навпроти свого дому, а за ним поправляв Азарія, син Масеї, сина Ананії, коло свого дому.²⁴ За ним поправляв другу частину Біннуй, син Хенадада, від дому Азарії до рогу та до закруту.²⁵ Палал, син Узая, поправляв проти рогу й башти, що виступала з вищої частини царської палати, коло вартового двору. За ним Педая, син Пароша,²⁶ і нетінеї, що жили на Офелі, проти Водяних воріт, на схід, і аж до виступаючої башти.²⁷ За ним поправляли текояни другу частину від місця проти великої вистаючої башти до муру Офелу.²⁸ Далі від Кінських воріт поправляли священики, кожний проти свого дому.²⁹ За ними поправляв Цадок, син Іммера, проти свого дому, а за ним поправляв Шемая, син Шеханії, вартовий коло Східніх воріт.³⁰ За ним поправляли другу частину Хананія, син Шелемії, та Ханун, шостий син Цалафа. За цим поправляв Мешуллам, син Берехії, проти своєї кімнати.³¹ За ним поправляв Малкія, з золотарів, аж по дім нетінеїв та крамарів, проти Вартових воріт і до наріжної горішньої світлиці.³² А між наріжною горішньою світлицею та Овечими ворітьми поправляли золотарі та крамарі.³³ Скоро ж Санбаллат почув, що ми будуємо мур, розсердився й розлютився вельми та глузував із юдеїв.³⁴ Він поговорював при своїх братах та при самарійських вояках: «Що роблять оті нужденні юдеї? Невже ж їм це дозволять? Невже вони приноситимуть жертви? Невже впораються в один день? Невже вони з купи пороху зроблять живим каміння, та ще й до того спалене?»³⁵ А Товія аммоній, що стояв коло нього, приговорював: «Нехай собі будують! Вискочить лисиця й повалить їхній кам'яний мур.»³⁶ Почуй, Боже наш, як гордують нами! Поверни їхній глум на їхню голову й видай їх на ганьбу в землі неволі.³⁷ Не покрий їхнього беззаконня, і нехай їхній гріх не зникне з-перед лиця твого, вони бо образили тих, що будують.³⁸ Ми, одначе, будували мур, і він увесь виведений аж до половини, бо народ узявся щирим серцем до роботи.

¹ Як почули Санбаллат, і Товія, і араби, й аммонії, й ашдодії, що поправа єрусалимських мурів іде наперед, і що проломи вже загулюються, то обурилися вельми² й змовились усі разом піти війною на Єрусалим і вчинити заколот у ньому.³ Та ми стали молитись до Бога нашого й ставили сторожу день і ніч для охорони проти них.⁴ Але юдеї казали: «Немає сили в носіїв, а румовищ багато. Ми не спроможні мур відбудувати.»⁵ Вороги ж наші говорили: «І не знатимуть, і не побачать нічого, як ми вдеремось посеред них, повбиваємо їх і спинимо роботу.»⁶ Коли ж юдеї, що жили міде ними, приходили разів з десять з усіх сторін і казали нам, що ті задумують на нас напасти,⁷ я поставив на низинах за муром, на відкритих місцях, народ за їхніми родинами, з мечами, списами та луками.⁸ Тоді я зробив перегляд і промовив до значних, до старшин і до решти народу: «Не лякайтесь їх, пам'ятайте про Господа великого та страшного й бийтеся за своїх братів, за своїх синів і за своїх дочок, за своїх жінок та за свої хати.»⁹ Отож, як зачули наші вороги, що ми дізнались, і що Бог звів задум їхній нінащо, то всі ми повернулися до муру, кожен до своєї роботи.¹⁰ Тож від того дня половина моїх людей робила роботу, а друга половина тримала списи, щити, луки та панцері, старшини ж стояли позад усього дому Юди.¹¹ Ті, що будували мур, і ті, що носили тягарі, були озброєні; однією рукою робили роботу, а однією тримали зброю.¹² Кожен, хто будував, мав меч, прив'язаний до боку, і так будували. Коло мене ж стояв сурмач.¹³ Сказав я до значних, до старшин і до решти народу: «Робота велика й розтягнена, і ми розсіяні по мурі, один від одного далеко;¹⁴ тож де тільки почуєте звук сурми, на те місце збирайтесь до нас. Бог наш буде за нас воювати.»¹⁵ Отак робили ми роботу, і половина з нас тримала спис від досвітків і аж до появи зірок.¹⁶ Того ж самого часу сказав я ще народові: «Кожний нехай ночує зо своїм слугою в Єрусалимі, і таким робом вони вночі для нас будуть вартою, а вдень робитимуть.»¹⁷ Ні я, ні брати мої, ні мої слуги, ні сторожа коло мене, - ніхто з нас не скидав з себе одежі; в кожного в руці був меч.