¹ І підвівся Еліяшив, першосвященик, і брати його священики, і спорудили Овечі ворота. Вони освятили їх і вставили двері їхні, і від вежі Меа освятили їх до башти Ханан'їла.² І біля нього будували єрихоняни, а поруч з ними будував Заккур, син Імріїв.³ А браму Рибну споруджували уроджені Сенаїні; і вони покрили її, і навісили двері її, і замки до них, засуви для них.⁴ Біля них відбудовував мура Меремот, син Урійї, Коцового сина, а поруч з ними працював Мешуллам, син Берехії, Мешав'їлового сина, а поряд з ними трудився Садок, Баанин син.⁵ А біля них відбудовували текояни; а втім, вельможі їхні не схилили шиї своєї, аби попрацювати для Господа свого.⁶ А Стару браму відбудовували Йояда, син Пасеахів, та Мешуллам, син Бесодеїн – вони покрили її і навісили двері її, і замки до них, і засуви до них.⁷ Біля них працював гів'онеянин Мелатія та меронотеянин Ядон з людьми Гів'ону та Міцпи, що були підлеглими намісникові Заріччя.⁸ Поруч із ними трудився Уззіїл, син Хархаїн, із золотарів, а поряд з ним докладав зусиль Хананія, син Раккахімів, один з тих, що виготовляли пахощі. Вони відбудували Єрусалим аж до Широкого муру.⁹ Біля них працював Рефая, син Хурів, старший половини єрусалимської округи.¹⁰ Біля них і навпроти дому свого трудився Єдая, син Харумафів; а поруч з ним працював Хаттуш, син Хашавнеїн.¹¹ На другій ділянці відбудовував Малкійя, син Харімів, та Хашшув, син Пахат-Моавів, вони також відбудовували і вежу Печей.¹² Біля них відбудовував Шаллум, син Лохеша, старший половини єрусалимської округи; він та донька його.¹³ Браму Долинну відбудовував Ханун та мешканці Заноаху, – вони збудували її, і навісили двері її, замки до них, і засуви до них, і ще відбудували вони тисячу ліктів муру до брами Смітникової.¹⁴ А Смітникову браму відбудовував Малкійя, син Рехавів, старший Бет-Керемської округи, – він збудував її, і навісив її двері, замки до них, і засуви до них.¹⁵ Браму Джерельну відбудовував Шаллум, син Кол-Хезеїв, старший округи Міцпи, – він збудував її, і покрив її, і навісив двері її, і замки до них, і засуви до них, він також відновлював мура біля водойми Шелах і до сходинок, що збігали з міста Давидового.¹⁶ За ним відновлював Неємія, син Азбуків, старший половини Бетцурської округи аж до гробниць Давидових, і до викопаного ставу, і до дому Лицарів.¹⁷ За ним відновлювали левити: Рехум, син Беніїв, поруч із ним – Хашавія, старший половини округ Кеїла, за свою округу.¹⁸ За ним працювали брати їхні: Баввай, син Хенададів, старший половини округи Кеїла.¹⁹ І відбудовував поруч із ним Езер, син Єшуїн, старший Міцпи, на їхній ділянці, навпроти входу до зброярні на розі муру.²⁰ За ним ревно відбудовував Барух, Заббаїв син, на іншій ділянці, від рогу до дверей дому першосвященика Еліяшіва.²¹ За ним працював Меремот, син Урійї, сина Коцового, на іншій ділянці, від дверей дому Еліяшівового до кінця Еліяшівового дому.²² За ним працювали священики з довкілля.²³ За ними працювали Веніямин, син Хашшувів, навпроти свого дому; за ним трудився Азарія, син Маасеї, сина Ананіїного, біля дому свого.²⁴ За ним працював Біннуй, син Хенададів, на іншій ділянці, від дому Азарії, до рогу муру і до залому.²⁵ За ним Палал, син Узаїв, навпроти рогу муру і вежі, що виходить від горішнього дому царевого, котра біля двору в'язничного; за ним – Педая, син Пар'ошів.²⁶ А нетінеї, котрі мешкали в Офелі, відбудували навпроти Водяної вежі на схід, і до вежі що виступала.²⁷ За ними відбудовували техояни, на іншій ділянці, від місця навпроти великої вежі, що виступала до Офельського муру.²⁸ Далі за браму Кінську відновлювали священики, кожний навпроти дому свого.²⁹ За ними працював Садок, син Іммерів, навпроти свого дому, а за ним – Шемая, син Шеханіїн, сторож Східної брами.³⁰ За ним відбудовував Хананія, син Шелеміїн, та Ханун, шостий син Цалафів, на іншій ділянці. За ним працював Мешшуллам, син Берехіїн, навпроти своєї кімнати.³¹ За ним відбудовував Малкійя, син золотаря, аж до дому храмових нетінеїв та крамарів, навпроти брами Міфкад, і аж до наріжного помешкання.³² А між наріжним помешканням до брами Овечок відбудовували золотарі та крамарі.

¹ Коли почув Санваллат і Товія, і араби, і аммонійці, і ашдодяни, що ми відбудовуємо Єрусалимський мур, то вельми нарікали і гнівалися, і збиткувалися над юдеями.² І казали при братах своїх і при самарійських військових людях, і сказали: Що витворяють ці безсилі юдеї? Невже їм це дозволять? Невже будуть вони приносити пожертви? Невже скінчать вони [те], [що розпочали] удень? Невже вони оживлять каміння, що в купах пороху і притому обпаленого?³ А Товія амонитянин, що був біля нього (Санвалата), сказав: Нехай лишень будують; піде лис і зруйнує їхній кам'яний мур.⁴ Почуй, о Боже наш, у якому ми презирстві, і заверни лайку їхню на їхню голову, і віддай їх на здобич у край полону!⁵ І не покрий беззаконня їхнього, і гріх їхній хай не згладиться перед лицем Твоїм, тому що вони підбурювали Тебе гніватися на будівничих.⁶ І увесь мур уже був з'єднаний довкола і вже вимуруваний був мур до половини його (по висоті). Тому що народ приклав серце до роботи.⁷ Коли почув Санваллат, і Товія, і араби, і амонитяни, і ашдоняни, що мури єрусалимські відбудовуються, що пошкодження почали замуровуватися, то це вельми розгнівало їх.⁸ І змовилися всі разом піти війною на Єрусалим, і зруйнувати його.⁹ Але ми молилися Богові нашому. І виставляли супроти них сторожу вдень і вночі, для порятунку від них.¹⁰ Але юдеї сказали: Ослабла сила у носильників, а сміття багато, і ми не зможемо далі відбудовувати мура.¹¹ А вороги наші говорили: Не довідаються і не спізнають, як раптово ми зайдемо до середини їхньої, і повбиваємо їх, і зупинимо роботу.¹² Коли приходили євреї, що мешкали поблизу від них, і говорили нам разів із десять, з усього довкілля, що вони вчинять напад на нас;¹³ Тоді у низинних місцях біля міста, за муром, на місцях високих поставив я народ за племенами з мечами їхніми, зі списами їхніми і луками їхніми.¹⁴ І оглянув я, і піднявся, і сказав я до найвідоміших і старшин і до решти народу: не бійтеся їх; пам'ятайте Господа Великого і Грізного, і бийтеся за братів своїх, і за синів своїх, і за доньок своїх, за дружин своїх і за доми свої.¹⁵ Коли зачули вороги наші, що нам відомий замір їхній, тоді Бог звів їхній замір нанівець, і всі ми повернулися до мурів, кожний до своєї праці.¹⁶ Від того дня половина моїх служників займалася роботою, а друга половина їх міцно тримала списи, щити, і луки, і панцері, а старшини стояли позаду всього дому Юдиного.¹⁷ Будівничі, які працювали на мурі, і носії вантажів, котрі накладали їм, однією рукою виконували роботу, а другою тримали списа.¹⁸ Кожний із будівничих був підперезаний мечем на стані своєму, і отак вони будували. А біля мене був сурмач.¹⁹ І сказав я найвельможнішим і старшинам, і решті народу: Праця велика і значна, і ми розпорошені по мурові, і віддалені один від одного;²⁰ А тому, звідки почуєте ви звук сурми, туди негайно збирайтеся до нас; Бог наш буде воювати за нас!²¹ Отак звершували ми роботу; і половина тримала списи від сходу зорі, аж до появи зірок.²² Понад це, того ж часу, я сказав народові, щоб у Єрусалимі ночували усі зі служниками своїми, – і будуть вони у нас по ночах на сторожі, а вдень працюватимуть.²³ І ні я, ні брати мої, ані слуги мої, ані сторожа, що була зі мною, не скидали з себе одежі своєї, і меча жодний не залишав для умивання.