Читаємо: Буття 30, Марка 1

¹ Як же Рахиль побачила, що не народжує Яковові дітей, стала заздрити своїй сестрі і сказала до Якова: `Дай мені діток, а то вмру.`² Спалахнув Яків гнівом проти Рахилі й каже: `Хіба ж то я можу бути замість Бога, який відмовив тобі плідности лона?`³ Тоді вона й каже: `Ось моя слугиня Білга; увійди до неї, нехай уродить мені у прийми, щоб і мені розвинутись через неї.`⁴ Тож дала йому Білгу, свою слугиню, за жінку, і Яків зійшовся з нею.⁵ Зачала Білга і вродила Яковові сина.⁶ Тоді Рахиль і каже: `Бог судив мені й почув також мій голос та й дав мені сина.` Тому й дала йому ім'я Дан.⁷ Знову зачала Білга, слугиня Рахилі, і родила Якову другого сина.⁸ А Рахиль сказала: `Великим змаганням змагалась я з моєю сестрою і подолала.` Тому й дала йому ім'я Нафталі.⁹ Але й Лія, побачивши, що перестала родити, взяла Зілпу, свою служницю, і дала її Яковові за жінку.¹⁰ Та й родила Зілпа, служниця Лії, Яковові сина.¹¹ І каже Лія: `Прийшло щастя!` Тому назвала його ім'ям Гад.¹² Потім родила Зілпа, служниця Лії, Яковові другого сина.¹³ Та й каже Лія: `Яка ж я щаслива! - бо жінки будуть мене щасливою вітати.` І дала йому ім'я Ашер.¹⁴ Вийшов якось Рувим під час пшеничних жнив і знайшов на полі любовні яблука та й приніс їх Лії, своїй матері. Тоді каже Рахиль до Лії: `дай мені, з ласки, любовних яблук твого сина.`¹⁵ А ця до неї: `Мало ще того, що забрала мого чоловіка? Хочеш узяти й любовні яблука мого сина?` Рахиль каже: `Тому нехай цієї ночі, спить він з тобою за любовні яблука твого сина.`¹⁶ Як прийшов Яків з поля ввечері, вийшла Лія йому назустріч і каже: `Ти мусиш увійти до мене, бо я тебе найняла за любовні яблука мого сина.` І спав з нею тієї ночі.¹⁷ Вислухав Бог Лію, і вона зачала та й породила Яковові п'ятого сина.¹⁸ І каже Лія: `Бог дав мені плату за те, що я дала свою служницю чоловікові своєму.` Тож і назвала його ім'ям Іссахар.¹⁹ Знову зачала Лія й родила Яковові шостого сина;²⁰ та й каже Лія: `Бог дав мені гарний дарунок; тепер чоловік мій буде жити зо мною, бо я породила йому шістьох синів.` І дала йому ім'я Завулон.²¹ Потім же вона породила дочку й дала їй ім'я Діна.²² Але згадав Бог і про Рахиль та й вислухав її і відімкнув Бог їй лоно.²³ Вона зачала й породила сина, й каже: `Бог увільнив мене від безчестя!`²⁴ Тож назвала його ім'ям Йосиф, кажучи: `Дай мені, Господи, ще й другого сина.`²⁵ Сталось, як уродила Рахиль Йосифа, то Яків сказав до Лавана: `Відпусти мене, нехай іду на рідне місце, на свою батьківщину.²⁶ Дай мені моїх жінок з дітьми, що за них я служив тобі, щоб я міг піти собі; бож знаєш мою службу, яку я відбув для тебе.`²⁷ А Лаван каже йому: `Дозволь мені сказати тобі таке: по деяких знаках я зауважував, що Господь благословив мене через тебе.`²⁸ І додав: `Скажи мені, скільки тобі платити, і я дам.`²⁹ Тоді Яків сказав до нього: `Ти сам знаєш, як я служив тобі й якою зробилася твоя скотина в мене.³⁰ Того трошки, що було в тебе передо мною, вельми розрослось, і Господь благословив тебе з моїм приходом. Тепер час би мені попрацювати й для власного дому.`³¹ Лаван спитав: `Що ж маю тобі дати?` На те Яків відповів: `Нічого не маєш мені дати! Коли зробиш мені те, що тобі кажу, я піду знову пасти й доглядати твоїх овець.³² Сьогодні я пройду крізь усю твою отару, вилучу з неї кожну чорну овечку між вівцями й усе красе та клапчасте між козами; то й буде моя плата.³³ Моя чесність невдовзі посвідчить за мене, коли ти прийдеш перевіряти мій заробіток: усе, що не є красе та клапчасте між козами і не є чорне між вівцями, воно вкрадене, якщо знайдеться в мене.`³⁴ На те Лаван каже: `Добре, нехай буде по твоєму слову.`³⁵ І того ж самого дня він вилучив козлів смугнастих і клапчастих, усіх кіз красих і клапчастих, усе, що на ньому щось біле, і все чорне між вівцями - та й дав у руки своїх синів;³⁶ ще й віддалився на три дні ходу між собою та Яковом. Яків же пас решту овець Лавана.³⁷ Тоді взяв собі Яків прутів свіжих, тополевих, миґдалевих і чинарових та й покарбував на них білі карби, облуплюючи аж до білого на прутах.³⁸ Поклав він ті прути, що їх пооблуплював, перед вівцями в корита й у пійла з водою, до яких приходили вівці пити; і як вони приходили пити, то парувались.³⁹ А парувавшися перед прутами, вони по тому котилися (ягнятами) строкатими, клапчастими і красими.⁴⁰ Ягнят Яків відділив, ще й поставив овець лицем до себе - строкатих і всіх чорних у Лавановій отарі; і так він уклав отари окремо для себе, та й не укладав їх з вівцями Лавана.⁴¹ А до того ж, усюди, де парувалися сильніші вівці, там Яків клав прути в корита перед очі овець, щоб вони парувалися коло тих прутів.⁴² А коли вівці були слабовиті, він їх не клав; отож слабовиті були для Лавана, а щосильніші для Якова.⁴³ І збагатився чоловік вельми-превельми, й була в нього сила овець і слугині й слуги, верблюди й осли.

¹ Початок Євангелії Ісуса Христа, Сина Божого.² Як написано в пророка Ісаї: `Ось я посилаю мого посланця перед тобою, який приготує тобі дорогу.³ Голос вопіющого в пустині: Готуйте Господеві дорогу, вирівняйте стежки його⁴ - так виступив Йоан, христивши у пустині та проповідувавши хрищення покаяння на прощення гріхів.⁵ І виходили до нього - вся країна Юдейська та всі єрусалимляни, христились від нього в ріці Йордані й визнавали гріхи свої.⁶ Йоан одягнений був в одежу з верблюжого волосу й носив ремінний пояс на своїх бедрах, а їв сарану й мед дикий.⁷ І проповідував, кажучи: `Слідом за мною іде сильніший від мене, що йому я недостойний, нахилившись, розв'язати ремінця його сандалів.⁸ Я вас христив водою, а він христитиме Святим Духом.`⁹ Тими днями прийшов Ісус із Назарету, що в Галилеї; і був хрищений Йоаном у Йордані.¹⁰ І коли виходив з води, то побачив, як небо розкрилось, і Духа, що як голуб сходив на нього.¹¹ І голос ізлинув з неба: `Ти єси Син мій любий, у тобі - моє уподобання.`¹² І відразу Дух повів його в пустиню;¹³ і він перебував у пустині сорок день, спокушуваний сатаною, і був із дикими звірями, а ангели йому служили.¹⁴ А коли видано Йоана, Ісус прийшов у Галилею і проповідував там Божу Євангелію,¹⁵ кажучи: `Сповнився час, і Царство Боже близько; покайтеся і вірте в Євангелію.`¹⁶ Проходивши ж повз море Галилейське, побачив він Симона й Андрія, його брата, як вони кидали мережу в море, були бо рибалки.¹⁷ Ісус їм сказав: `Ідіть за мною, я зроблю вас рибалками людей.`¹⁸ І вмить, покинувши мережу, пішли слідом за ним.¹⁹ Пройшовши трохи далі, побачив Якова, сина Заведея, та Йоана, його брата, що теж були у човні й направляли сіті,²⁰ тож відразу їх покликав. І ті, покинувши батька Заведея в човні з наймитами, пішли слідом за ним.²¹ Прийшли вони в Капернаум, і він, відразу в суботу, увійшовши в синагогу, узявся навчати.²² І дивувалися його навчанню, бо навчав він їх як повновладний, не як книжники.²³ А був якраз у їхній синагозі чоловік з нечистим духом, що закричав, кажучи: ²⁴ `Що нам, та й тобі, Ісусе Назарянине? Прийшов єси нас погубити! Знаю бо, хто ти: Святий Божий!`²⁵ Ісус погрозив йому: `Мовчи, вийди з нього!`²⁶ Нечистий дух стряс його, скрикнув голосом дужим і вийшов геть із нього.²⁷ Здивувалися всі й один одного запитували: `Що це? Нова повновладна наука? Навіть наказує нечистим духам, і ті слухаються його!`²⁸ І вмить чутка про нього розійшлась по всіх усюдах, по всій країні Галилейській.²⁹ І скоро вийшов він із синагоги, то разом з Яковом та Йоаном пішов у дім Симона та Андрія.³⁰ Теща ж Симонова лежала у гарячці, тож йому негайно сказано про неї.³¹ Він підійшов і підвів її, взявши за руку, й покинула її гарячка, - і заходилась вона їм услуговувати.³² Якже настав вечір, по заході сонця, почали приносити до нього усіх недужих та біснуватих.³³ Усе місто зібралося перед дверима.³⁴ І він оздоровлював чимало недужих на різні хвороби, а й бісів багато вигнав, але заборонив бісам говорити, вони бо про нього знали.³⁵ Уранці ж, іще геть за ночі, вставши, вийшов і пішов на самоту й там молився.³⁶ Та Симон і ті, що були з ним, поспішили за ним,³⁷ знайшли його й кажуть до нього: `Усі тебе шукають.`³⁸ Він же відповів їм: `Ходімо деінде, у сусідні села, щоб і там проповідувати, бо я на те й прийшов.`³⁹ І він пішов і проповідував в їхніх синагогах по всій Галилеї, і виганяв бісів.⁴⁰ І приходить до нього прокажений, благає його та, припавши на коліна, каже йому: `Якщо хочеш, то можеш мене очистити.`⁴¹ І, змилосердившись, Ісус простягнув свою руку, доторкнувсь його і сказав до нього: `Хочу, будь чистий!`⁴² І вмить проказа зійшла з нього, і став він чистий.⁴³ І, звернувшись до нього суворо, негайно відпустив його⁴⁴ й мовив йому: `Гляди ж, нікому не кажи нічого, а йди та покажися священикові, ще й принеси за твоє очищення, що повелів був Мойсей, їм на свідоцтво.`⁴⁵ Та тільки но той вийшов, а вже й заходився велемовити та ширити усюди про те чутку, - тож: Ісус не міг одверто ввійти в місто, а перебував осторонь у місцях усамітнення. І приходили до нього звідусюди.