Читаємо: Буття 30, Марка 1

¹ Побачивши ж Рахиль, що не породила Якову, і заревнувала Рахиль своїй сестрі і сказала Якову: Дай мені дитину, якщо ж ні, я помру.² Розгнівався ж Яків на Рахиль і сказав: Чи я є замість Бога, який позбавив тебе плоду лона?³ Сказала же Якову: Ось моя рабиня Валла; ввійди до неї, і вродить на моїх колінах, і народжу і я дитину з неї.⁴ І дала йому свою рабиню Валлу йому за жінку. І ввійшов до неї Яків.⁵ І зачала Валла рабиня Рахилі і породила Якову сина.⁶ І сказала Рахиль: Судив мені Бог і вислухав мій голос і дав мені сина. Задля цього назвала його імя Дан.⁷ І зачала знову Валла рабиня Рахилі і породила другого сина Якову.⁸ І сказала Рахиль: Підняв мене Бог, і я змагалася з моєю сестрою і побідила, і назвала його імя Нефталі.⁹ Побачила ж Лія, що перестала родити, і взяла свою рабиню Зелфу і дала її Якову за жінку.¹⁰ Ввійшов же Яків до неї, і зачала Зелфа рабиня Лії і породила Якову сина.¹¹ І сказала Лія: В щасті, і назвала його імя Ґад.¹² І зачала Зелфа рабиня Лії і знову породила Якову другого сина.¹³ І сказала Лія: Блаженна я, бо блаженною зватимуть мене жінки. І назвала його імя Асир.¹⁴ Пішов же Рувим в днях жнив пшениці і знайшов в полі мандраґорові яблока, і приніс їх до своєї матері Лії. Сказала же Рахиль Лії: Дай мені мандраґорів твого сина.¹⁵ Сказала же Лія: Не досить тобі, що ти забрала мого мужа? Чи і забереш мандраґори мого сина? Сказала же Рахиль: Не так, цієї ночі хай спить з тобою за мандраґори твого сина.¹⁶ Прийшов же Яків ввечір з поля, і вийшла Лія йому на зустріч і сказала: Сьогодні зайди до мене, бо я найняла тебе за мандраґори мого сина. І спав з нею тієї ночі.¹⁷ І вислухав Бог Лію, і зачавши породила Якову пятого сина.¹⁸ І сказала Лія: Бог дав мені винагороду за те, що я дала мою рабиню свому чоловікові. І назвала його імя Іссахар, що значить Винагорода.¹⁹ І знову зачала Лія і породила Якову шостого сина.²⁰ І сказала Лія: Обдарував мене Бог гарним даром. В цьому часі мене вибере мій муж, бо я породила йому шістьох синів. І назвала його імя Завулон.²¹ І після цього породила дочку і назвала її імя Діна.²² Згадав же Бог Рахиль, і Бог її вислухав і відкрив її лоно,²³ і зачавши, породила Якову сина. Сказала же Рахиль: Бог мій відняв обиду,²⁴ і назвала його імя Йосиф, кажучи: Хай додасть мені Бог другого сина.²⁵ Сталося ж, як породила Рахиль Йосифа, сказав Яків Лаванові: Відішли мене, щоб відійшов я до мого місця і до моєї землі.²⁶ Віддай моїх жінок і дітей, задля яких я тобі працював, щоб я відійшов. Бо ти знаєш роботу, яку робив я для тебе.²⁷ Сказав же йому Лаван: Якщо знайшов я ласку перед тобою, бо побачив. Поблагословив бо мене Бог твоїм приходом.²⁸ Визнач твою зарплату від мене, і дам.²⁹ Сказав же йому Яків: Ти знаєш, як я тобі працював, і скільки було твоєї худоби зі мною.³⁰ Бо малим було те, що було твоїм переді мною, і виросло в множество, і поблагословив тебе Господь через мій прихід. Тепер, отже, коли і я зроблю собі дім?³¹ І сказав йому Лаван: Що тобі дам? Сказав же йому Яків: Не даси мені нічого. Якщо зробиш мені це слово, знову пастиму і стерегтиму твої вівці.³² Сьогодні обійди твої вівці, і відлучи звідти кожну чорну вівцю між вівцями, і кожну крапчасту і переполасу між козами. Буде мені зарплатою.³³ І свідчитиме мені моя справедливість в завтрішний день, бо моя винагорода є перед тобою. Все, що лиш не є переполасе і крапчасте в козах і чорне в вівцях буде мною украдене.³⁴ Сказав же йому Лаван: Хай буде за твоїм словом.³⁵ І розлучив в тому дні крапчастих і переполасих кіз і всі переполясі кози і крапчасте і все, що було в них біле, і все, що було чорне в вівцях, і дав у руки своїх синів.³⁶ І розділив трьома днями ходи між ними і між Яковом. Яків же пас осталі вівці Лавана.³⁷ Взяв же Яків собі зелену палицю з тополі і з оріха і з явора і Яків облупив на них білі паси, облуплюючи зелене; показувалося ж на палицях біле, що облупив, пасастим.³⁸ І поклав палиці, які облупив, в коритах жолобiв води, щоб, як лиш ідуть вівці пити перед палицями, коли ідуть вони пити, вівці парувалися при палицях.³⁹ І родили вівці крапчасті і полосисті і крапчасті переполясі.⁴⁰ Розділив же Яків овець, і поставив перед вівцями крапчастого барана і всякого переполясого у вівцях. І розділив собі стада по собі, і не змішав їх з вівцями Лавана.⁴¹ Сталося ж, в часі в якому вівці парувалися, зачинаючи в лоні, поклав Яків палиці перед вівцями в коритах, щоб вони парувалися при палицях.⁴² А коли лиш породили вівці, не клав. Були ж непозначені Лавана, а позначені Якова.⁴³ І чоловік розбагатів дуже дуже, і було в нього багато худоби, і волів, і рабів, і рабинь, і верблюдів, і ослів.

¹ Початок Єванґелії Сина Божого Ісуса Христа.² Як написано в пророка Ісаї: Ось я посилаю ангела мого перед обличчя Твоє, який приготує дорогу Твою [перед Тобою];³ голос того, що закликає в пустині: Приготуйте дорогу Господню, вирівняйте стежки Його.⁴ Так Іван Хреститель був у пустині і проповідував хрещення - для покаяння на відпущення гріхів.⁵ І приходили до нього з усієї Юдейської землі, і єрусалимці - та хрестилися всі ним у ріці Йордані, визнаючи свої гріхи.⁶ Був Іван одягнений в убрання з верблюжої шерсті, мав шкіряний пояс на стегнах своїх, а їв сарану та дикий мед.⁷ І проповідував, кажучи: Слідом за мною йде сильніший за мене, якому я не годен, нахилившись, розв'язати ремінця від сандалів.⁸ Я хрестив вас водою, а він хреститиме вас Духом Святим.⁹ Сталося, що тими днями прийшов Ісус із Назарета Галилейського та хрестився від Івана в Йордані.¹⁰ Виходячи з води, побачив, що розкрилося небо і Дух, що, як голуб, сходив на нього;¹¹ і голос пролунав з неба: Ти мій улюблений Син, якого я вподобав.¹² Відразу Дух виводить Його в пустиню.¹³ Був він у пустині сорок днів, спокушуваний сатаною, і перебував серед звірів і ангели служили Йому.¹⁴ Після того, як виданий був Іван, прийшов Ісус до Галилеї, проповідуючи Євангелію [Царства Божого],¹⁵ кажучи, що сповнився час, наблизилося Царство Боже: Покайтеся і віруйте в Євангелію.¹⁶ А коли проходив біля Галилейського моря, побачив Симона й Андрія, Симонового брата, що закидали невода в море, бо були рибалками.¹⁷ Сказав їм Ісус: Ходіть слідом за мною, я зроблю вас ловцями людей.¹⁸ Негайно, покинувши сіті, вони пішли за ним.¹⁹ Пройшовши трохи далі, побачив Якова Зеведеєвого та його брата Івана, що були в човні та лагодили ятір,²⁰ і відразу покликав їх. Полишивши свого батька Зеведея в човні з наймитами, вони пішли за ним.²¹ Приходять до Капернаума, і зараз же в суботу, ввійшовши до синаґоґи, почав навчати.²² Дивувалися з науки Його, бо він навчав їх як такий, що має владу, а не як книжники.²³ І якраз був у їхній синаґозі чоловік, одержимий нечистим духом, і він закричав,²⁴ кажучи: Що тобі до нас, Ісусе Назарянине? Чи ти прийшов вигубити нас? Знаю, хто ти є - Святий Божий.²⁵ І погрозив йому Ісус, кажучи: Замовкни і вийди з нього.²⁶ Стряс його нечистий дух, закричав дужим голосом [і] вийшов з нього.²⁷ Жахнулися всі так, що питали один одного, кажучи: Що це? Нове навчання із владою! Навіть нечистим духам наказує, і вони слухають Його.²⁸ І враз пішла чутка про нього всюди, по всій Галилейській землі.²⁹ Незабаром, залишивши синаґоґу, прийшов він із Яковом та Іваном до хати Симона й Андрія.³⁰ А Симонова теща лежала в гарячці; тож Йому негайно сказали про неї.³¹ Він підійшов, і взявши за руку, підвів її; і залишила її гарячка; вона почала слугувати їм.³² А як звечоріло, коли вже зайшло сонце, поприносили до нього всіх недужих та біснуватих.³³ Усе місто зібралося перед дверима.³⁴ І він вилікував багатьох хворих на різні недуги, вигнав численних бісів, не давав бісам говорити, бо знали Його, [що він Христос].³⁵ А вранці, ще затемна, вставши, вийшов та пішов у самотнє місце і там молився.³⁶ І поспішили за ним Симон і ті, що з ним;³⁷ знайшли Його та й кажуть Йому: Усі тебе шукають.³⁸ А він відповів їм: Ходімо в інші місця, до сусідніх сіл [та міст], щоб і там проповідувати, бо на те я й прийшов.³⁹ І він пішов, проповідуючи в їхніх синаґоґах по всій Галилеї та виганяючи бісів.⁴⁰ Приходить до нього прокажений, благає Його і, впавши на коліна, каже Йому: Якщо хочеш, можеш очистити мене.⁴¹ Змилосердився він, простягнувши руку, доторкнувся до нього та й каже Йому: Хочу - стань чистим!⁴² І вмить зійшла з нього проказа і він очистився.⁴³ І, погрозивши йому, зараз відіслав його,⁴⁴ суворо наказавши: Гляди ж, нікому нічого не кажи, але піди та покажися священикові і занеси за своє очищення те, що велів Мойсей, - їм на свідчення.⁴⁵ А той, вийшовши, почав багато оповідати й розголошувати про ту справу, тож більше не міг він відкрито увійти до міста, але перебував віддалік, у потаємних місцях, і приходили до нього звідусіль.