Сьогодні 17.05.2024, читаємо 1 Самуїла 6, Римлян 6 Рік 1

1 Самуїла 6

1 Ковчег Господній пробув сім місяців у філістимлянському краї.2 А тоді філістимляни скликали жерців і ворожбитів та й спитали: «Що нам чинити з ковчегом Господнім? Скажіть нам, як нам його повернути на своє місце?»3 Ті відповіли: «Якщо ви зважилися відіслати ковчег Бога Ізраїля, не відсилайте його без нічого: ви конче мусите для нього якесь відшкодування принести; тоді одужаєте й знатимете, чому його рука від вас не відвернулась.»4 Ті спитали: «Яке ж нам відшкодування йому принести?» їм відповіли: «Згідно з числом князів філістимлянських - п'ять золотих ґуль і п'ять золотих мишей, бо кара одна для всіх вас і для князів ваших.5 Зробіть, отже, зображення ґуль ваших та мишей, що пустошать землю, й воздайте славу Богові Ізраїля. Може, його рука стане легшою над вами, вашими богами й вашим краєм?6 Чого б вам упиратись, як були уперлись єгиптяни та фараон? Вони їх не пускали, а ті все ж таки вийшли, коли Бог показав на них свою силу7 Візьміть, отже, та приготуйте новий віз і дві дійні корови, які в ярмі ще не ходили; і запряжіть ті корови до воза, а телята завернете від них в обору.8 Тоді візьміть ковчег Господній та поставте його на віз; золоті ж речі, що ви дасте йому на відшкодування, покладіть У торбу збоку та й пустіть, хай собі йде.9 Але вважайте: якщо він, по дорозі у свій край, піде на Бет-Шемеш, то, значить, він учинив нам це велике лихо; а коли ні, то знатимемо, що не його рука нас побила, а сталося це з нами випадком.»10 Так і зробили люди: взяли дві корови дійні та й запрягли до воза, а телят замкнули в оборі.11 Поставили ковчег Господній на возі й торбу з золотими мишами й зображеннями ґуль.12 І рушили корови просто дорогою, що на Бет-Шемеш, тим самим шляхом усе наперед ішли далі й ревли, йдучи, і не звертали ні праворуч, ні ліворуч. Князі ж філістимлянські йшли за ними аж до границі Бет-Шемешу.13 А бет-шемешські люди жали якраз тоді пшеницю в долині. І як підвели очі, то побачили ковчег і з радістю пішли йому назустріч.14 Віз же дійшов до поля Ісуса у Бет-Шемеші й там зупинився. А був там величезний камінь. І порубали вони воза на дрова, а корови принесли Господеві на всепалення.15 Левіти зняли ковчег Господній і торбу, що була при ньому, і золоті речі, які були в ній, поставили на камені великім, а бет-шемешські люди принесли всепалення й закололи того дня Господеві жертви.16 П'ять князів філістимлянських бачили те й того ж дня повернулися в Екрон.17 Ось які були ті золоті ґулі, що філістимляни принесли Господеві на відшкодування: одну за Ашдод, одну за Газу, одну за Аскалон, одну за Гат, одну за Екрон.18 А золотих мишей було стільки, скільки всіх філістимлянських міст, що під п'ятьма князями, від укріплених міст до відкритих сіл. Свідок тому величезний камінь, що на ньому поставили ковчег Господній, що й по цей день стоїть на полі Ісуса-шемешія.19 Сини ж Єхонії не раділи разом із людьми, коли споглядали на ковчег Господній, і Господь убив із них сімдесят чоловік. Засумував народ, що Господь побив його так сильно.20 І говорили бет-шемешські люди: «Хто може встоятись перед Господом, цим святим Богом? До кого б його від нас відіслати?»21 І вислали гінців до мешканців Кіріят-Єаріму, щоб їм сказати: «Повернули назад філістимляни ковчег Господній. Прийдіть, візьміть його до себе.»

Римлян 6

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16
1 Що ж скажемо? Чи зостанемось у грісі, щоб помножилася ласка?2 Зовсім ні! Ми, що вмерли для гріха, - як нам у ньому далі жити?3 Чи ж ви не знаєте, що всі ми, що в Христа Ісуса охристилися, у смерть його христилися?4 Ми поховані з ним через хрищення на смерть, щоб, як Христос воскрес із мертвих славою Отця, і ми теж жили новим життям.5 Бо якщо ми з'єднані з ним подобою його смерти, то будемо і подобою воскресіння.6 Знаємо ж, що старий наш чоловік став розп'ятий з ним, щоб знищилось оце гріховне тіло, щоб нам гріхові більш не служити;7 бо хто вмер, той від гріха звільнився.8 Коли ж ми вмерли з Христом, то віруємо, що й житимемо з ним,9 знаючи, що Христос, воскреснувши з мертвих, вже більше не вмирає: смерть над ним більше не панує.10 Вмираючи бо, він умер для гріха раз назавжди, а живучи, живе для Бога.11 Так само й ви вважайте себе за мертвих для гріха, а за живих для Бога, в Христі Ісусі.12 Нехай, отже, не панує гріх у смертнім вашім тілі, щоб вам коритися його пожадливостям,13 і не видавайте членів ваших гріхові за знаряддя неправедности, але віддайте себе Богові, як ожилих із мертвих, а члени ваші, як зброю праведности.14 Бо гріх не буде більш над вами панувати: ви бо не під законом, а під ласкою.15 Що ж? Чи будемо грішити, бо ми не під законом, а під ласкою? Зовсім ні!16 Хіба не знаєте, що ви слуги того, кому віддаєте себе за слуг на послух, кого слухаєтеся: чи то гріха - на смерть, чи то послуху - на праведність?17 Але дяка Богові, що ви, бувши колись слугами гріха, з усього серця послухалися тієї науки, якій ви піддалися,18 та що, звільнившися від гріха, стали слугами праведности.19 Я говорю по-людському, через неміч вашого тіла. Бо так, як ви колись віддавали ваші члени на служіння нечистоті і беззаконню, щоб жити беззаконно, так тепер віддайте ваші члени на служіння праведності, на освячення.20 Коли ж ви були слугами гріха, ви були вільні від праведности.21 Які ж плоди ви тоді мали? Того ви тепер соромитеся, бо кінець їхній - смерть.22 Тепер же, звільнившися від гріха і ставши слугами Богові, маєте ваш плід на освячення, а кінець - життя вічне.23 Бо заплата за гріх - смерть, а дар ласки Божої - життя вічне в Христі Ісусі, Господі нашім.

🚀 В Телеграм бот