Сьогодні 17.05.2024, читаємо 1 Самуїла 6, Римлян 6 Рік 1

1 Самуїла 6

1 І був Божий Ковчег на филистимській землі сім місяців.2 І покликали филистимляни жерців та ворожбитів, говорячи: Що робити з Господнім Ковчегом? Навчіть нас, як відпровадити його на місце його?3 А ті сказали: Якщо ви хочете відпустити Ковчега Бога Ізраїлевого, то не відпускайте його впорожні, але принесіть йому пожертву за провину; тоді зцілитеся і пізнаєте, за що не відступає од вас рука Його.4 І сказали вони: Яку пожертву за провину мусимо ми принести Йому? Ті сказали: За числом филистимських володарів, - п'ять золотих наростів і п'ятеро мишей золотих; бо покара одна на всіх вас і на володарях ваших.5 Отож, зробіть подоби наростів ваших і подоби мишей ваших, що спустошують землю, і прославте Бога Ізраїлевого; можливо, Він злегшить руку Свою над вами, і над богами вашими, і над землею вашою.6 І для чого вам ожорсточувати серце ваше, як ожорсточили серце своє єгиптяни і фараон? Ось, коли Господь показав силу Свою над ними, то вони відпустили їх, і вони пішли.7 Отож, візьміть, зробіть одну колісницю нову, і візьміть двох корів-первісток, на котрих не було ярма, і запряжіть корів у колісницю, а телят їхніх відведіть од них додому.8 І візьміть Ковчега Господнього і поставте його на колісницю; а золоті речі, котрі принесете Йому на пожертву за провину, покладіть до скрині збоку її. І відпустите його і нехай піде.9 І дивіться, якщо він піде до Бет-Шемешу дорогою свого рубежу, – то він велике оце лихо вчинив нам; якщо ж ні, то ми будемо знати, що не його рука уразила нас, – а сталося це з нами випадково.10 І вчинили вони так; і взяли двох корів-первісток, і запрягли їх у колісницю, а телят їхніх притримали вдома.11 І поставили Ковчега Господнього на колісницю і скриню із золотими мишами й подобами наростів.12 І пішли корови просто дорогою на Бет-Шемеш; однією дорогою простували, йшли і ремигали, але не відхилялися ні праворуч, ані ліворуч, а володарі филистимські йшли за ними аж до рубежу Бет-Шемешу.13 [А мешканці] Бет-Шемешу жнивували пшеницю в долині, і, роззирнувшися, побачили Ковчега Господнього, і зраділи, що побачили його.14 А колісниця вкотилася на поле бет-шемешанина Ісуса і зупинилася там, де був великий камінь, і порубали колісницю на дрова, а корів принесли для всеспалення Господові.15 Левити зняли Ковчега Господнього і скриню, що була при ньому, в котрій [були] золоті речі, і поставили на великий той камінь; а мешканці Бет-Шемешу принесли того дня всеспалення і закололи пожертви Господові.16 І п'ятеро володарів филистимських бачили [це], і повернулися того дня до Екрону.17 А золоті оті нарости, котрі принесли филистимляни на пожертву за провину Господові, були: один за Ашдод, один за Газу, один за Ашкелон, один за Ґат, і один за Екрон.18 А золоті миші [були] за числом усіх филистимських міст п'ятьох володарів, від міста фортечного й аж до відкритих поселень, до великого каменя, на якому поставили Ковчега Господнього, і [котрий стоїть] донині на полі Ісуса бет-шемешанина.19 І уразив Він мешканців Бет-Шемешу за те, що вони зазирали до Ковчега Господнього, і вигубив із народу п'ятдесят тисяч сімдесят чоловіків. І заплакав народ, тому що уразив Господь народ великою поразкою.20 І сказали мешканці Бет-Шемешу: Хто може стояти перед Господом, оцим святим Богом? І до кого Він піде від нас?21 І послали послів до мешканців Кір'ят-Єаріму, говорячи: Филистимляни повернули Ковчега Господа, прийдіть, візьміть його до себе.

Римлян 6

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16
1 То що скажемо? Чи залишатися нам у гріхові, аби примножилася благодать? Зовсім ні!2 Ми померли для гріха: як же нам жити в ньому?3 Невже не відаєте, що всі ми, які хрестилися в Христа Ісуса, в смерть Його хрестилися?4 Отож, ми поховані з Ним хрещенням у смерть, щоб, як Христос воскрес із мертвих славою Вітця, так само й нам ходити в оновленому житті.5 Бо, якщо ми з‘єднані з Ним подобою смерти Його, то маємо бути поєднані й подобою воскресіння.6 Знаючи те, що давній наш чоловік розп‘ятий з Ним, щоб могло бути зруйноване тіло гріховне, аби ми вже не служили гріху;7 Бо померлий звільнився від гріха.8 А якщо ми померли з Христом, то віруємо, що й жити будемо з Ним,9 Знаючи, що Христос, воскреснувши з мертвих, вже не вмирає: смерть уже не має над Ним влади.10 Бо, як Він помер, то помер одного разу для гріха, а що живе, то живе для Бога.11 Так само й ви вважайте себе мертвими для гріха, а живими для Бога у Христі Ісусі, Господі нашому.12 Тож нехай не царює гріх у смертному вашому тілі, щоб вам підкорятися йому у похотях його;13 І не віддавайте членів ваших гріхові на знаряддя неправди, але віддайте себе Богові, як ожилих із мертвих, і члени ваші Богові, як знаряддя праведности.14 Гріх не мусить панувати над вами, бо ви не під Законом, але під благодаттю.15 І що ж? Чи почнемо грішити, тому що ми не під Законом, а під благодаттю? Зовсім ні.16 Невже ви не знаєте, що кому ви віддаєте себе в служники для послуху, того ви й служники, кому підкоряєтеся: або раби гріха на смерть, або послуху на праведність?17 Але подяка Богові, що ви, хоч були перше служниками гріха, від серця стали слухняними тому вченню, якому ви себе віддали.18 Звільнившись від гріха, ви стали служниками праведности.19 Кажу це за людським міркуванням, через неміч плоті вашої. Бо як ви віддавали члени ваші в служники нечистоті і беззаконню на справи беззаконні, так само нині віддайте члени ваші у служники праведности на святість.20 Бо коли ви були служниками гріха, тоді були вільні від праведности.21 А який плід ви мали тоді? Такі діяння, котрих нині самі соромитеся, тому що кінець їхній – смерть.22 Але нині, коли ви звільнилися від гріха і стали служниками Богові, плід ваш є святість, а кінець – життя вічне.23 Бо заплата за гріх – смерть, а дар Божий – життя вічне у Христі Ісусі, Господі нашому.

🚀 В Телеграм бот