¹ О нерозумні галати! Хто вас зачарував, вас, перед очима в яких був зображений Ісус Христос розп'ятий?² Одне лиш хочу від вас знати: Чи ви прийняли Духа завдяки ділам закону, а чи тому, що повірили проповіді?³ Невже бо ви такі безглузді? Почавши духом, завершуєте тепер тілом?⁴ Невже стільки ви натерпілися марно? Коли б лиш марно!⁵ Чи ж той, хто подає вам Духа і творить чудеса між вами, чи ж він робить це завдяки ділам закону, а чи тому, що ви повірили проповіді?⁶ Як Авраам “увірував у Бога, і це було зараховано йому за оправдання”,⁷ - тож зрозумійте, що тільки віруючі - правдиві сини Авраама.⁸ Тому й писання, бачивши наперед, що Бог оправдає поган вірою, дало Авраамові цю добру звістку: “У тобі будуть благословенні всі народи.”⁹ Так, отже, ті, що вірують, благословляться з вірним Авраамом.¹⁰ Усі бо, які покликаються на діла закону, - під прокляттям, бо написано: “Проклят усякий, хто не пильнує, щоб виконати все, що написано в книзі закону.”¹¹ А що ніхто законом не оправдується перед Богом, то це ясно, бо “праведний з віри буде жити.”¹² Закон же не від віри, бо каже: “Хто чинитиме його приписи, той буде ними жити”.¹³ Христос нас викупив від прокляття закону, ставши за нас прокляттям, бо написано: “Проклят усякий, хто висить на дереві”, -¹⁴ щоб благословення Авраама перейшло в Ісусі Христі на поган і щоб ми вірою прийняли обіцяного Духа.¹⁵ Брати, я говорю по-людському: Навіть людського заповіту, укладеного, як годиться, ніхто не може скасувати чи до нього щось додати.¹⁶ Обітниці ж були дані Авраамові та його потомкові. Не сказано: “Потомкам”, немов би про багатьох, лише про одного: “І твоєму потомкові”, яким є Христос!¹⁷ Кажу бо це: Завіту, уже затвердженого Богом, закон, що надійшов по чотириста тридцятьох роках, не може скасувати й таким чином зробити недіючою обітницю.¹⁸ Бо коли б спадщина була від закону, вона б не була вже від обітниці; Авраамові ж Бог дарував свою ласку через обітницю.¹⁹ А що ж тоді закон? Його додано із-за переступів, доки не прийде потомство, якому була дана обітниця, проголошена ангелами через посередника.²⁰ Посередника ж нема, коли є хтось один; а Бог один.²¹ То хіба закон проти обітниць Божих? Зовсім ні! Було б інакше, якби дано закон, який міг би оживляти. - тоді справді від закону було б оправдання.²² Але Письмо все замкнуло під гріхом, щоб віруючим була дана обітниця завдяки вірі в Ісуса Христа.²³ Раніш, ніж прийшла віра ми були замкнені під охороною закону очікуючи віри, що мала відкритися,²⁴ так що закон був нашим вихователем, аж до Христа, щоб вірою ми оправдалися.²⁵ А як прийшла віра, ми вже не під вихователем.²⁶ Бо всі ви сини Божі через віру в Христа Ісуса.²⁷ Всі бо ви, що у Христа христилися, у Христа одягнулися.²⁸ Нема юдея ані грека, нема невільника ні вільного, немає ні чоловіка ані жінки, бо всі ви одно у Христі Ісусі.²⁹ А коли ви Христові, то ви потомство Авраама, спадкоємці за обітницею.

¹ Кажу бо: Доки спадкоємець малоліток, він нічим не відрізняється від слуги, хоч він і пан усього,² але під опікунами та домоправителями перебуває до призначеного батьком часу.³ Отак і ми, як були малолітками, були підневолені первням світу.⁴ Якже сповнився час, Бог послав свого Сина, що народився від жінки, народився під законом,⁵ щоб викупити тих, які під законом, щоб ми прийняли усиновлення.⁶ А що ви сини, Бог послав у ваші серця Духа Сина свого, який взиває “Авва, Отче!”⁷ Тому ти вже не раб, а син; а коли син, то спадкоємець завдяки Богові.⁸ Колись то ви, не знавши Бога, служили богам, що не були справді богами.⁹ Тепер же, коли ви спізнали Бога, чи радше, коли Бог спізнав вас, -як можете ви повертатися знову до немічних та вбогих первнів, яким, як і колись, хочете знову служити?¹⁰ Вважаєте пильно на дні, на місяці, на пори та на роки!¹¹ Побоююся за вас, чи не трудивсь я коло вас даремно!¹² Благаю вас, брати, будьте як я, бо й я такий, як ви. Ви мене нічим не образили.¹³ Ви ж знаєте, як я з-за недуги тіла звістував вам перший раз Євангелію,¹⁴ і, не зважаючи на мою недугу, яка була вам спокусою, ви не погордували мною, ані відіпхнули, але, як ангела Божого, прийняли, як Христа Ісуса.¹⁵ Де ж воно, те ваше щастя? Свідкую вам, що, якби можна було, ви вирвали були б свої очі й мені віддали б!¹⁶ Невже я ворогом став вашим, говоривши вам правду?¹⁷ Вони нещиро за вас побиваються; вони вас хочуть від нас відсторонити, щоб ви про них дбали.¹⁸ Воно добре - ревнувати, але у добрім; завжди, а не лиш тоді, коли я між вами.¹⁹ О мої дітоньки, яких я знову народжую в муках, доки Христос вообразиться у вас!²⁰ А я хотів би бути серед вас тепер і змінити свій голос, бо й сам не знаю, що з вами робити!²¹ Скажіть мені, ви, що хочете бути під законом, чи ж ви не розумієте закону?²² Написано бо, що Авраам мав двох синів: одного від рабині, а другого від вільної.²³ Та той, що від рабині, народився за тілом, а той що від вільної - за обітницею.²⁴ Це має інше значення: оті дві жінки - то два завіти; один з гори Синаю, що рабів родить, це - Агар;²⁵ а гора Синай в Арабії і відповідає теперішньому Єрусалимові, що дійсно поневолений з дітьми своїми.²⁶ А вишній Єрусалим -вільний, він мати всім нам.²⁷ Написано бо: “Звеселися, неплідна, що не родиш! Викликуй, рада та весела, ти, що мук не знала, бо у покинутої більше дітей, ніж у тієї, що має чоловіка.”²⁸ Ви ж, брати, як Ісаак, діти обітниці.²⁹ Та як тоді, хто народився за тілом, гонив того, хто родився за духом, так і тепер.³⁰ Тільки ж що Письмо каже: “Прожени рабиню та її сина, бо син рабині не успадкує з сином вільної.”³¹ Отак, брати, ми сини не рабині, а вільної.