¹ Тому, не спроможні більше витримати, ми вирішили зостатися самі в Атенах² і вислали Тимотея, нашого брата і слугу Божого в Євангелії Христовій зміцнити вас і підбадьорити у вашій вірі,³ щоб ніхто не хитався в цьому горю; самі бо знаєте, що така наша доля.⁴ Бо коли ми були між вами, то ми наперед вам казали, що маємо страждати, як воно й сталось, і вам відомо.⁵ Ось чому я, не спроможний більше витримати, послав довідатися про вашу віру, щоб, бува, не збентежив вас спокусник і щоб наш труд не був даремним.⁶ Тепер же, як повернувся до нас Тимотей від вас і приніс нам добру звістку про віру та любов вашу, а й що завжди нас гарно згадуєте, бажаючи побачити нас, як і ми вас,⁷ то й ми, брати, втішилися вами посеред злиднів та клопотів наших, заради вашої віри;⁸ ми тепер ожили, бо ви стоїте в Господі.⁹ Яку подяку можемо віддати Господеві за всю радість, якою ви нас врадували перед нашим Богом?¹⁰ Ніч і день якнайревніше молимося, щоб побачити обличчя ваше та доповнити те, чого бракує вашій вірі.¹¹ Нехай же сам Бог і Отець наш та Господь наш Ісус вирівняє нашу до вас дорогу!¹² А вас нехай Господь примножить і наповнить любов'ю один до одного й до всіх, такою самою, яку й ми маємо до вас,¹³ щоб він зміцнив ваші серця бездоганними у святості перед Богом і Отцем нашим за дня приходу Господа нашого Ісуса з усіма його святими.

¹ А втім, брати, ми просимо вас і благаємо в Господі Ісусі, щоб, як то ви від нас навчилися як слід жити на вподобу Богові, - як ви і живете, - щоб так досягали дедалі більшого поступу.² Ви бо знаєте, які накази ми дали вам від Господа Ісуса.³ Це ж саме воля Божа: святість ваша - щоб ви стримувались від розпусти,⁴ щоб кожний з вас умів тримати своє тіло у святості й пошані,⁵ не в пристрасті жагучій, як погани, які не знають Бога;⁶ не надуживаючи і не кривдячи в цій справі свого брата, бо Господь за те все відплачує, як ми про це вам уже казали та засвідчили.⁷ Бо Бог нас покликав не до нечистоти, а до святости.⁸ Тому, отже, хто на це не зважає, той не чоловіка зневажає, а Бога, що нам дає свого Святого Духа.⁹ А щодо братньої любови, то ви не потребуєте, щоб до вас писати: самі бо ви навчені від Бога любити один одного,¹⁰ і це чините супроти всіх братів по всій Македонії. Та ми благаємо вас, брати, досягати в цьому дедалі більшого поступу.¹¹ Пильно старайтеся жити спокійно, клопотатися кожен своїми справами та працювати власними руками, - так, як ми були наказали,¹² - і щоб поводилися чесно супроти тих, що зовні, - і ні в чому не зазнавали нестачі.¹³ Не хочемо, брати, залишати вас у незнанні щодо померлих, - щоб ви не сумували, як інші, що не мають надії.¹⁴ Бо коли ми віруємо, що Ісус умер і воскрес, тож так і тих, які поснули в Ісусі, Бог приведе з ним.¹⁵ Бо це ми вам кажемо словом Господнім: Ми, що живемо, що залишимося до приходу Господа, - не випередимо тих, що поснули.¹⁶ Бо сам Господь на даний знак, на голос архангела та при сурмі Божій, зійде з неба, і найперше воскреснуть ті, що вмерли в Христі.¹⁷ Потім же ми, що живемо, що лишимось, будемо разом з ними вхоплені на хмарах у повітря назустріч Господеві і так будемо з Господом завжди.¹⁸ Отже, втішайте один одного цими словами.