¹ А тому, не стерпівши більше, ми побажали залишитися в Атенах самі,² І послали Тимофія, брата нашого і служителя Божого і співробітника нашого у Христовій Євангелії, щоб упевнити вас і підбадьорити у вірі вашій.³ Щоб ніхто не захитався у скорботах цих: бо ви самі знаєте, що так нам судилося.⁴ Бо ми навіть тоді, коли були у вас, провістили вам, що будемо страждати, що й сталося, і ви це знаєте.⁵ А тому я, не стерпівши більше, послав дізнатися про віру вашу, щоб не спокусив вас спокусник і щоб наш труд не виявився марним.⁶ А тепер, коли прийшов до нас Тимофій од вас і приніс нам добру вість про віру і любов вашу, і що ви завжди маєте доброзичливу пам‘ять про нас, бажаючи нас бачити, як і ми вас,⁷ То ми, хоч яка в нас нужда і скорбота, втішилися вами, браття, через віру вашу.⁸ Бо тепер ми живі, коли ви стоїте в Господі.⁹ Яким чином ми можемо віддячити Богові за вас, за всю радість, котрою тішимося через вас перед нашим Богом,¹⁰ Уночі і вдень ревно молимося за те, щоб лице ваше бачити і доповнити, чого не вистачало вірі вашій.¹¹ Нехай же Сам Бог і Батько наш і Господь наш Ісус Христос вирівняє нашу до вас дорогу.¹² А вас нехай Господь виповнить уприщерть любов‘ю один до одного, і до всіх, котрою ми виповнені до вас;¹³ Щоб утвердити серця ваші бездоганними у святості перед Богом і Батьком нашим під час пришестя Господа нашого Ісуса Христа з усіма святими Його. Амінь.

¹ Затим, браття, просимо і благаємо вас Христом Ісусом, щоб ви, прийнявши від нас, як належить вам чинити і догоджати Богові, ще більше досягали в цьому успіху;² Бо ви знаєте, які заповіді ми дали вам від Господа Ісуса.³ Бо воля Божа є освячення ваше, щоб ви утримувалися від розпусти;⁴ Щоб кожний з вас умів тримати свою чашу (тіло) у святості і в честі,⁵ А не в пристрасті жагучій, мов погани, що не відають Бога.⁶ Щоб ви ні в чому не кривдили брата свого супроти Закону і шукаючи зиску; тому що Господь – месник за все це, як і передніше ми казали вам і засвідчували.⁷ Бо прикликав нас Бог не до нечистоти, але до святости.⁸ Отож, непокірний є непокірний не людині, але Богові, Котрий і дав нам Духа Свого Святого.⁹ А щодо братньої любови, то немає потреби писати вам, бо ви самі навчені Богом любити один одного.¹⁰ Бо ви так і чините з усіма братами по всій Македонії. Благаємо ж вас, браття, сягайте ще більшого успіху.¹¹ І ревно дбайте про те, щоб жити мирно, вчиняти свою справу і працювати своїми власними руками, як ми заповідали вам;¹² Щоб ви поводилися пристойно перед зовнішніми і ні в чому не зазнавали нестачі.¹³ Але не хочу залишити вас, браття, у незнанні про померлих, щоб ви не сумували, як інші, що не мають надії.¹⁴ Бо, якщо ми віруємо, що Ісус помер і воскрес, то й померлих в Ісусі Бог приведе з Ним.¹⁵ Бо це ми кажемо вам словом Господнім, що ми, котрі живуть, і залишилися до пришестя Господнього, не випередимо тих, що померли;¹⁶ Тому що Сам Господь, як пролунає сповіщення, і прилине голос Архангела і сурми Божої, зійде з небес, і мертві у Христі воскреснуть найперше;¹⁷ А потім ми, що залишилися живими, разом із ними будемо піднесені на хмари назустріч Господові у повітрі, а відтак завжди з Господом будемо.¹⁸ Отож, приносьте втіху один одному цими словами.