¹ А коли постарів Самуїл, то настановив синів своїх суддями над Ізраїлем.² Ім'я старшому синові його Йоіл, а ім'я другому його [синові] – Авійя; вони [були] суддями в Беер-Шеві.³ Але сини його не ходили його шляхом, а ухилилися до зиску, і брали підкуп, і судили неправедно.⁴ І зібралися всі старшини Ізраїля, і прийшли до Самуїла в Раму,⁵ І сказали йому: Ось ти постарів, а сини твої не ходять твоїми шляхами; Отож, настанови над нами царя, щоб він судив нас, як в інших народів.⁶ І не сподобалося це слово Самуїлові, коли вони сказали: `Настанови нам царя, щоб він судив нас`. І молився Самуїл до Господа.⁷ І сказав Господь Самуїлові: Прислухайся до голосу народу в усьому, що вони говорять тобі; тому що не тебе вони зневажили, але Мене зневажили, щоб Я не царював над ними.⁸ Як вони учиняли з того дня, котрого Я вивів їх із Єгипту, і донині залишали Мене і служили іншим Богам; так учиняють вони з тобою.⁹ Отож, прислухайся до голосу їхнього; тільки остережи їх і оголоси їм права царя, що буде царювати над ними.¹⁰ І переказав Самуїл всі слова Господа народові, що просив у нього царя.¹¹ І сказав: Ось, які будуть права царя, що царюватиме над вами: синів ваших він візьме і приставить до колісниць своїх, і зробить вершниками своїми, і будуть вони бігати перед колісницями його;¹² І поставить [їх] у себе тисяцькими, і півсотниками, і щоб вони обробляли лани його і жнивували хліба його, і виготовляли йому військову зброю та колісничне знаряддя його.¹³ А дочок ваших візьме, щоб вони варили миро, куховарили і пекли хліб.¹⁴ І поля ваші і виноградники та із оливкових садів найкращі забере і віддасть слугам своїм.¹⁵ І з посівів ваших, і з виноградників ваших візьме десяту частину, і віддасть євнухам своїм та слугам своїм.¹⁶ І служників ваших і служниць ваших, і юнаків ваших найкращих, і віслюків ваших візьме, і використає для потреб своїх.¹⁷ Від дрібної скотини вашої візьме десяту частину і самі ви будете йому рабами.¹⁸ І заволаєте тоді від царя вашого, котрого ви обрали собі, і не буде Господь відповідати вам тоді.¹⁹ Але народ не погодився дослухатися голосу Самуїла і сказав: Ні, ми будемо мати над собою царя;²⁰ І будемо, як інші народи: буде судити нас цар наш, і ходитиме перед нами, і провадитиме війни наші.²¹ І вислухав Самуїл всі слова народу, і переказав їх голосно Господові.²² І сказав Господь Самуїлові: Дослухайся голосу їхнього і настанови їм царя. І сказав Самуїл ізраїльтянам: Рушайте кожний до свого міста.