Читаємо: Буття 17, Матвія 16

¹ Аврамові було вже дев'яносто дев'ять літ, і Господь постав перед Аврамом і сказав йому: Я Бог Всемогутній; ходи переді мною і будь бездоганний;² І укладу Заповіта Мого поміж Мною і тобою і вельми, вельми розмножу тебе.³ І впав Аврам лицем своїм до землі, а Бог продовжував говорити до нього, і сказав: ⁴ Я – ось заповіт Мій з тобою: Ти будеш батьком багатьох народів.⁵ І не будеш ти надалі зватися Аврамом; але буде тобі ім'я: Авраам; бо Я зроблю тебе батьком багатьох народів.⁶ І вельми, вельми розплоджу тебе, і породжу від тебе народи, і царі вийдуть від тебе.⁷ І поставлю Заповіта Мого поміж Мною і тобою і поміж нащадками твоїми після тебе в родах їхніх, заповіта вічного в тому, що Я буду Богом твоїм і нащадків твоїх після тебе.⁸ І дам тобі і нащадкам твоїм після тебе землю, котрою ти мандруєш, всю землю Ханаанську, у володіння вічне; і буду їм Богом.⁹ І сказав Бог Авраамові: А ти збережи заповіта Мого, ти і нащадки твої після тебе в поколіннях їхніх.¹⁰ Це є заповіт Мій, котрого ви [мусите] дотримуватися поміж Мною і поміж вами і поміж нащадками твоїми після тебе: Нехай же буде у вас обрізана кожна чоловіча стать.¹¹ Обрізайте крайню плоть вашу: і це буде знаменням заповіту поміж Мною і вами.¹² Восьмого дня від народження нехай буде обрізане у вас у поколіннях ваших всіляке [немовля] чоловічої статі, народжене в домі і куплене за срібло у якого-небудь чужинця, котрий не від роду твого.¹³ Неодмінно хай буде обрізаний народжений в домі твоєму і куплений за срібло твоє, і буде заповіт Мій на тілі вашому заповітом вічним.¹⁴ А необрізаний чоловічої статі, котрий не обріже крайньої плоті своєї, винищиться душа та з народу свого; [бо] він порушив заповіта Мого.¹⁵ І сказав Господь Авраамові: Сару, дружину твою, не називай Сарою, але нехай буде ім'я їй: Сарра.¹⁶ Я благословлю її, і дам тобі від неї сина. Благословлю її, і утворяться (вийдуть) від неї народи, і царі народів вийдуть від неї.¹⁷ І впав Авраам на лице своє, і засміявся, і сказав у серці своєму собі: Невже від столітнього буде син? І Сарра, дев'яносторічна, невже народить?¹⁸ І сказав Авраам Богові: О, хоча б Ізмаїл жив перед Тобою!¹⁹ А Бог сказав: Якраз Сарра, дружина твоя, народить тобі сина, і ти назвеш його ім'ям: Ісаак; і укладу заповіта Мого з ним заповітом вічним, [і] нащадками його після нього.²⁰ І про Ізмаїла Я почув од тебе: Ось, Я благословлю його, і вчиню його плідним, і вельми, вельми розмножу; дванадцять князів народиться від нього; і Я утворю від нього великий народ.²¹ Проте заповіта Мого укладу з Ісааком, котрого народить тобі Сарра о цій же порі наступного року.²² І перестав Бог говорити з Авраамом; І відійшов од нього.²³ І взяв Авраам Ізмаїла, сина свого, і всіх народжених у домі своєму, і всіх куплених за срібло своє, всю чоловічу стать людей дому Авраамового, і обрізав крайню плоть їхню того ж таки дня, як сказав йому Бог.²⁴ Авраамові було дев'яносто дев'ять літ, коли була обрізана крайня плоть його.²⁵ А Ізмаїл, син його, мав тринадцять літ, коли була обрізана крайня плоть його.²⁶ Того ж таки дня обрізані були Авраам і Ізмаїл, син його.²⁷ І з ним обрізана була вся чоловіча стать дому його, народжені в домі і куплені за срібло у чужинців.

¹ І наблизилися фарисеї і саддукеї, і спокушали Його – просили показати їм ознаки з неба.² А Він сказав їм, відповідаючи: Увечері ви кажете: Буде гарна погода, бо небо червоне;³ І – вранці: Сьогодні негода, тому що небо збагряніло. Лицеміри! Розпізнавати обличчя неба ви умієте, а ознак часу не можете?⁴ Рід лукавий і перелюбний ознак шукає, і ознака не буде явлена йому, окрім ознаки Йони пророка. І залишив їх, і відійшов.⁵ Перепливши на другий берег (моря), виявили, що учні Його забули взяти хліба.⁶ Ісус сказав їм: Глядіть, остерігайтеся закваски фарисейської і саддукейської.⁷ Та вони прийшли до згоди поміж собою і казали: Це тому, що ми не взяли з собою хлібів.⁸ Ісус спостеріг те і сказав їм: Чого зажурилися поміж собою, маловіри, що хлібів не взяли?⁹ Хіба ще не розумієте і не пам‘ятаєте про п‘ятеро хлібів на п‘ять тисяч [люду], і скільки кошів ви набрали?¹⁰ А також про сім хлібів на чотири тисячі, і скільки кошів ви набрали?¹¹ Як же ви не розумієте, що не про хліб сказав Я вам: Остерігайтеся закваски фарисейської і саддукейської?¹² Тоді зрозуміли вони, що Він радив їм остерігатися не закваски хлібної, але вчення фарисейського і саддукейського.¹³ А коли прийшов Ісус до країв Кесарії Пилипової, то запитував учнів Своїх: За кого люди вважають Мене, Сина Людського?¹⁴ Вони сказали: Одні за Івана Хрестителя, інші за Іллю, а ще інші – за Єремію чи за одного з пророків.¹⁵ Він каже їм: А ви за кого маєте Мене?¹⁶ А Симон Петро, відповідаючи, сказав: Ти – Христос, Син Бога Живого.¹⁷ Тоді Ісус сказав йому, відповідаючи: Щасливий ти, Симоне, сину Йонин, бо не тіло і кров відкрили тобі це, але Батько Мій Небесний.¹⁸ І Я кажу тобі, ти – Петро, і на цьому камені Я утворю Церкву Мою, і брама пекла не здолає її.¹⁹ І дам тобі ключі Царства Небесного: і що зв‘яжеш на землі, те буде зв‘язане на небесах, і що розв`яжеш на землі, буде розв`язане на небесах.²⁰ Тоді Ісус заборонив учням Своїм, щоб нікому не оповідали, що Він – є Ісус Христос.²¹ З того часу Ісус почав відкривати учням Своїм, що Йому належить рушати до Єрусалиму і вельми постраждати від старшин і першосвящеників та книжників, і бути вбитим, і третього дня воскреснути.²² І відкликав Петро Ісуса і почав заперечувати Йому: Будь милостивий до Себе, Господе! Нехай не буде цього з Тобою!²³ Але Він обернувся й сказав Петрові: Відійди од Мене, сатано! Ти Мені спокуса; бо думаєш не про те, що Боже, але що людське.²⁴ Тоді Ісус сказав учням Своїм: Якщо хтось хоче йти за Мною, відмовся од себе і візьми хрест свій та йди слідом за Мною.²⁵ Бо хто хоче життя своє зберегти, той утратить його, а хто втратить життя Своє заради Мене, той знайде його.²⁶ Яка-бо користь людині, якщо вона надбає цілий світ, а душі своїй нашкодить? Або який викуп дасть чоловік за душу свою?²⁷ Бо прийде Син Людський у славі Батька Свого з Ангелами Своїми, і тоді віддасть кожному згідно зі справами його.²⁸ Правду кажу вам: Є тут з-поміж тих, що стоять тут, такі, котрі не спізнають смаку смерти, доки не побачать Сина Людського, що йтиме в Царстві Своєму.