¹ Гнів Господній знову спалахнув на Ізраїльтян, і він (гнів) спонукав Давида супроти них, щоб сказати: Піди, і перелічи Ізраїля та Юду.² І сказав цар Йоавові, старшині війська, котрий був при ньому: Пройди по всіх колінах Ізраїлевих від Дана до Беер-Шеви і порахуйте народ, – і я спізнаю число цього народу.³ І сказав Йоав до царя: Господь, Бог твій, нехай помножить стільки народу, скільки є, і ще у стократ стільки, а очі володаря мого царя нехай побачать [це]; але для чого володар мій жадає цієї справи?⁴ Але слово царя Йоавові і старшинам війська було потужніше; і пішов Йоав із старшинами війська від царя рахувати народ Ізраїльський.⁵ І перейшли вони Йордан, і зупинилися в Ароері, по правому боці міста, котре осередь долини Ґадової, ближче до Язеру.⁶ І прийшли вони в Ґілеад, на землю Тахтім-Ходші. І прийшли до Дан-Яану і обійшли Сидон.⁷ І прийшли до укріплення Тира і в усі міста хіввеїв, і ханаанеїв, і вийшли на південь Юдеї до Беер-Шеви.⁸ І мандрували вони по всій землі, і повернулися через дев'ять місяців і двадцять днів до Єрусалиму.⁹ І подав Йоав списка народного перепису цареві: і виявилося, що Ізраїльтян було вісімсот тисяч мужів сильних, придатних до війни, а юдеїв п'ятсот тисяч.¹⁰ І здригнулося серце Давидове після того, як він перерахував народ. І сказав Давид Господові: Тяжко згрішив я, учинивши так; і нині благаю Тебе, Господе, прости гріх служника Твого; тому що украй недолуго я вчинив.¹¹ Коли Давид підвівся другого дня уранці, то було слово Господнє до Ґада -пророка, провидцеві Давидовому: ¹² Піди і скажи Давидові: Так говорить Господь: Три [покари] пропоную Я тобі; вибери собі одну із них, котра звершилася б над тобою.¹³ І прийшов Ґад до Давида і звістив йому і сказав йому: Вибирай собі, чи бути голодові у країні твоїй сім літ, чи, щоб ти три місяці утікав од супротивників, і вони переслідували тебе, чи щоб упродовж трьох днів була моровиця в країні твоїй? Тепер обміркуй і вирішуй, що мені відповісти Тому, Хто послав мене.¹⁴ І сказав Давид Ґадові: Важко мені вельми; але нехай упаду я до рук Господа, тому що велике милосердя Його; аби лише до рук людських не впасти мені.¹⁵ І послав Господь виразку на Ізраїльтян від ранку до означеного часу; і померло із народу, від Дана до Беер-Шеви сімдесят тисяч чоловік.¹⁶ І простягнув Ангел руку свою на Єрусалим, щоб спустошити його; але Господь оскаржив це лихо, і сказав Ангелові, що винищував народ: Досить, тепер опусти руку твою. А Ангел Господній був тоді біля току євусеянина Аравни.¹⁷ І сказав Давид Господові, коли побачив Ангела, що уражав народ, говорячи: Ось, я згрішив, я вчинив беззаконня; а оці вівці, що вчинили вони? Нехай же рука Твоя впаде на мене і на дім батька мого.¹⁸ І прийшов того дня Ґад до Давида, і сказав: Іди, споруди жертовника Господові та току євусеянина Аравни.¹⁹ І пішов Давид за словом Ґадовим, як наказав Господь.²⁰ І глянув Аравна, і побачив царя і служників його, які прийшли до нього, і вийшов Аравна і вклонився лицем своїм до землі.²¹ І сказав Аравна: Чого прийшов володар мій цар до служника свого? І сказав Давид: Купити в тебе тік для влаштування жертовника Господові, аби припинилася ураза народу.²² І сказав Аравна Давидові: Нехай візьме і [принесе на пожертву] володар мій цар, що йому до душі. Ось воли для всеспалення, і вози, і ярма волові на дрова.²³ Усе це, мій царю, Аравна віддає цареві. І ще сказав Аравна цареві: Господь, Бог твій, нехай буде милостивий до тебе!²⁴ Але цар сказав Аравні: Ні, я куплю, заплативши, скільки вартує, і не принесу Господові, Богові моєму, пожертви, узятої задарма. І купив Давид тік і биків за п'ятдесят шеклів срібла.²⁵ І спорудив там Давид жертовника Господові, і приніс усеспалення і мирні пожертви. І умилостивився Господь над країною, і припинилася ураза Ізраїльтян.