Читаємо: Буття 25, Матвія 24

¹ І взяв Авраам іще дружину, на ймення Кетура.² І вона породила йому Зімрана, Йокшана, Мадана, Мідіяна, Їшбака і Шуаха.³ Йокшан породив Шеву і Дедана. Сини Дедана були: ашшури, летуші і леуми.⁴ Сини Мідіянові: Ефа, Ефер, Ханох, Авіда, Елдаа. Усі оці – сини Кетури.⁵ І віддав Авраам все, що було в нього, Ісаакові.⁶ А синам наложниць, котрі були в Авраама, дав Авраам дарунки, і відіслав їх од Ісаака, сина свого, ще за життя свого, на схід, на землю східну.⁷ Днів життя Авраамових, котрі він прожив, було сто сімдесят п'ять літ.⁸ І віддав духа Авраам, і помер у старості добрій, похилий і насичений [життям], і приєднався до народу свого.⁹ І поховали його Ісаак та Ізмаїл, сини його, в печері Махпелі, на полі Ефрона, сина Цохара, хеттеянина, котре навпроти Мамре.¹⁰ На полі, котре Авраам придбав у синів Хетових. Там поховані Авраам і Сарра, дружина його.¹¹ По смерті Авраама Бог благословив Ісаака, сина його. Ісаак жив при джерелі Лахай-Рої.¹² Ось родовід Ізмаїла, сина Авраамового, котрого породила Авраамові Аґар єгиптянка, служниця Саррина;¹³ І ось ймення синів Ізмаїлових, імена їх за родоводом їхнім: первісток Ізмаїлів Невайот, за ним Кедар, Адбеїл, Мівсам,¹⁴ І Мішма, і Дума, і Масса.¹⁵ Хадад, Тема, Єтур, Нафіш, і Кедма.¹⁶ Оце – сини Ізмаїлові, і ймення їхні, у селищах їхніх, у кочовищах їхніх, [це] – дванадцять князів племен їхніх.¹⁷ А літ життя Ізмаїлового було сто тридцять сім літ, і віддав духа, і вмер, і долучився до народу свого.¹⁸ Вони жили від Хавіли до Шуру, що перед Єгиптом, як простувати до Ашшуру. І він помер в присутності братів своїх.¹⁹ Ось родовід Ісаака, сина Авраамового. Авраам породив Ісаака.²⁰ Ісаакові було сорок літ, коли він узяв собі за дружину Ревеку, доньку Бетуїла арамеянина з Месопотамії, сестру Лавана арамеянина.²¹ І молився Ісаак Господові про дружину свою, бо вона була неплідна; і Господь почув його, і завагітніла Ревека, дружина його.²² Сини в лоні її почали битися, і вона сказала: Якщо так буде, то нащо воно мені? І пішла запитати у Господа.²³ Господь сказав їй: Два племені у череві твоєму, і два різних народи вийдуть із лона твого; один народ буде сильнішим від другого, і старший буде слугувати молодшому.²⁴ І настала пора розродитися їй; і ось, близнята в лоні її.²⁵ Перший вийшов червонястий увесь, мов шкіра, пелехатий; і назвали йому ім'я – Ісав.²⁶ Потім вийшов брат його, тримаючись рукою своєю за п'яту Ісава, і названо йому ім'я: Яків. А Ісаак був шістдесятирічним, коли вони вродилися.²⁷ Діти зросли, і став Ісав людиною, меткою на звіроловстві, – людиною ланів; а Яків – чоловіком лагідним, і жив у шатрах.²⁸ Ісаак любив Ісава, тому що дичина його була до смаку йому, а Ревека любила Якова.²⁹ І зварив Яків страву; а Ісав прийшов з поля стомлений.³⁰ І сказав Ісав Якові: Благаю тебе: Дай мені поїсти червоної юшки, червоної ось цієї; бо я стомився. Від цього дано йому і'мя: Едом.³¹ Проте Яків сказав: Продай мені зараз же своє першородство.³² Ісав сказав: Ось, я помираю; що мені в цьому першородстві?³³ Яків сказав: Присягнися мені цієї ж миті. Він присягнувся йому, і продав першородство своє Якові в той день.³⁴ І дав Яків Ісавові хліба і юшки з чечевиці; і він їв і пив, і підвівся, і пішов, і знехтував Ісав своїм першородством.

¹ Ісус вийшов і рушив од храму. І наблизилися учні Його, аби показати Йому споруду храму.² А Ісус сказав їм: Чи бачите все оце? Істину кажу вам: Не залишиться тут каменя на камені; все буде зруйноване!³ А коли сидів Він на горі Олив, то наблизилися до Нього учні самотою і запитали: Скажи нам, коли це станеться? І яка ознака Твого пришестя й кінця віку?⁴ Ісус сказав їм у відповідь: Пильнуйте, щоб хтось не принадив вас;⁵ Бо чимало прийде (людей) під йменням Моїм і будуть запевняти: я – Христос, і багатьох зведуть.⁶ Також почуєте про війни і про військові чутки. Глядіть, не жахайтеся; бо має все це статися. Але й це ще не кінець.⁷ Бо повстане народ на народ і царство на царство, і буде голод, і моровиця, і землетруси по краях;⁸ Але все це лише початок пошестей.⁹ Тоді будуть віддавати вас на страждання і вбиватимуть вас; і вас зненавидять усі народи за ймення Моє.¹⁰ І тоді спокусяться вельми багато і один одного будуть зраджувати і зненавидять один одного;¹¹ І багато лжепророків постане і зваблять багатьох;¹² І через безмір злочинів у багатьох охолоне любов;¹³ А той, хто витерпить до кінця, – врятується.¹⁴ І буде проповідувана ця Євангелія Царства по всій землі, на свідчення народам усім; і тоді прийде кінець.¹⁵ Отож, коли побачите мерзоту спустошення, що про неї вістив пророк Даниїл, котра стоятиме на святому місці, – той, що читає, нехай розуміє, –¹⁶ Тоді ті, що в Юдеї, нехай утікають в гори;¹⁷ І хто на покрівлі, той нехай не сходить взяти що-небудь з оселі своєї;¹⁸ І хто в полі, той нехай не повертається назад забрати одежу свою.¹⁹ А горе вагітним і тим, що годують персами за тих днів!²⁰ Моліться, щоб не сталася втеча ваша взимі, або ж у суботу;²¹ Бо тоді буде велика скорбота, котрої не бувало від початку світу й донині, і не буде.²² І якби не скоротилися ті дні, то не врятувалася б жодна плоть; але заради вибраних, скоротяться ті дні.²³ Тоді, якщо хтось скаже вам: ось, тут Христос, або там, – не вірте.²⁴ Бо постануть лжехристи і лжепророки і відкриють великі знамення і дива, щоб звести, якщо це можливо, навіть вибраних.²⁵ Ось, Я наперед сказав вам.²⁶ Отож, якщо скажуть вам: Ось, [Він] у пустелі, – не виходьте; [Він] в утаємничених кімнатах – не вірте;²⁷ Бо, як блискавка вихоплюється від сходу і видно її навіть до заходу, отак буде пришестя Сина Людського;²⁸ Бо де буде труп, там зберуться орли.²⁹ І раптом, після скорботи днів тих, сонце затьмариться, і місяць не дасть свого світла; і зорі впадуть з неба, і сили небесні захитаються.³⁰ Тоді з‘явиться ознака Сина Людського на небі; і тоді заплачуть усі племена земні і побачать Сина Людського, що йде на хмарах небесних із силою та славою великою;³¹ І пошле Ангелів Своїх з рогом грімкоголосим, і зберуть вибраних Його від чотирьох вітрів, від краю небес до краю їхнього.³² Від смоковниці візьміть подобу: коли гілки її стають уже м‘якими і випускають листя, то знаєте, що близенько літо;³³ Так, коли ви побачите усе це, знайте, що близенько, за дверима.³⁴ Істину кажу вам: Не перейде рід оцей, як усе це станеться.³⁵ Небо і земля минуться, але слово Моє не минеться.³⁶ А про день той і про час ніхто не відає, ні Ангели небесні, а лише Батько Мій один.³⁷ Але як було за днів Ноя, так буде, коли прийде Син Людський.³⁸ Бо, як за днів перед потопом їли, пили, одружувалися і виходили заміж аж до того дня, як зайшов Ной до ковчега,³⁹ І не задумувалися, аж доки не прийшов потоп і не винищив всіх, – отак станеться й пришестя Сина Людського;⁴⁰ Тоді будуть двоє на полі: один візьметься, а другий залишиться.⁴¹ Двоє будуть молоти на жорнах: одна візьметься, а друга залишиться.⁴² Отож, пильнуйте, тому що не відаєте, котрого часу Господь ваш прийде.⁴³ Але це ви знаєте, що, якби відав хазяїн дому, в яку сторожу прийде злодій, то пильнував би і не дав би підкопати власний дім.⁴⁴ Тому й ви будьте готові, бо, о котрій годині не сподіваєтеся, прийде Син Людський.⁴⁵ То хто є вірний і урівноважений служник, котрого володар його поставив над слугами своїми, щоб давати їм їжу вчасно?⁴⁶ Щасливий той служник, котрого володар його, як прийде, то знайде таким, що вчиняє саме так.⁴⁷ Істину кажу вам, що над усім маєтком своїм поставить його.⁴⁸ А якщо недобрий служник той, будучи злим, скаже в серці своєму: Не скоро прийде володар мій,⁴⁹ І почне бити товаришів своїх і їсти та пити з п‘яницями, –⁵⁰ То прийде володар служника того, за дня, котрого він не чекає, і в годину, котрої не відає;⁵¹ І розітне його, і визначить однакову долю йому з лицемірами, – буде плач там і скрегіт зубів.