Читаємо: Числа 33, Псалми 77

¹ Ось стани синів Ізраїлевих, котрі вийшли із землі єгипетської з військовими відділами своїми, на чолі з Мойсеєм та Аароном.² Мойсей, за повелінням Господнім, описав мандрівку їхню за зупинками їхніми, і ось стани мандрування їхнього: ³ Із Рамсесу рушили вони першого місяця, п'ятнадцятого дня першого місяця; другого дня Пасхи вийшли сини Ізраїля під рукою високою на очах усіх єгиптян.⁴ А тим часом, єгиптяни ховали всіх первістків, яких уразив у них Господь, і над богами їхніми Господь звершив суд.⁵ Отак рушили сини Ізраїля з Рамсесу і розташувалися станом у Суккоті.⁶ І рушили з Суккоту, і отаборилися станом у Етамі, що на рубежі пустелі.⁷ І рушили з Етаму, і знову повернули на Пі-Хіроту, що перед Баал-Цефоном, і отаборилися перед Мігдолом.⁸ Тоді рушили від Хіроту, пройшли посеред моря в пустелю, і йшли три дні пустелею Етамською, і отаборилися у Марі.⁹ І вирушили з Мари, і прийшли до Еліму; у Елімі було дванадцять джерел води і сімдесят фінікових дерев, і отаборилися там.¹⁰ І вирушили з Еліму, й отаборилися біля Червоного моря.¹¹ І вирушили від Червоного моря, і отаборилися в пустелі Сін.¹² І вирушили з пустелі Сін, і отаборилися в Дофці.¹³ І вирушили з Дофки, і отаборилися в Алуші.¹⁴ І вирушили з Алушу, і отаборилися в Ріфідимі, і не було там води, для пиття народу.¹⁵ І вирушили з Рифідиму, і отаборилися в пустелі Сінайській.¹⁶ І вирушили з пустелі Сінайської, і отаборилися в Ківрот-Гаттааві.¹⁷ І вирушили в Ківрот-Гаттаави, і отаборилися в Хацероті.¹⁸ І вирушили з Хацероту і отаборилися в Рітмі.¹⁹ І вирушили з Рітми, і отаборилися в Ріммоні-Переца.²⁰ І вирушили з Ріммону-Переца, і отаборилися в Лівні.²¹ І вирушили з Лівни, і отаборилися в Ріссі.²² І вирушили з Рісси, і отаборилися в Кегелаті.²³ І вирушили з Кегелати, і отаборилися на горі Шефер.²⁴ І вирушили від гори Шефер, і отаборилися в Хараді.²⁵ І вирушили з Харади, і отаборилися в Макгелоті.²⁶ І вирушили з Макгелоту, і отаборилися в Тахаті.²⁷ І вирушили з Тахату, і отаборилися в Тераху.²⁸ І вирушили з Тераху, і отаборилися в Мітці.²⁹ І вирушили з Мітки, і отаборилися в Хашмоні.³⁰ І вирушили з Хашмони, і отаборилися в Мосероті.³¹ І вирушили з Мосероту, і отаборилися в Бене-Яакані.³² І вирушили з Бене-Яакану, і отаборилися в Хорі-Ґідґаду.³³ І вирушили з Хорі-Ґідґаду, і отаборилися в Йотваті.³⁴ І вирушили з Йотвати, і отаборилися в Авроні.³⁵ І вирушили з Аврону, і отаборилися в Ецйон-Ґевері.³⁶ І вирушили з Ецйон-Ґеверу, і отаборилися в пустелі Сін, вона ж Кадеш.³⁷ І вирушили з Кадешу, і отаборилися на горі Гор, біля рубежів землі едомської.³⁸ І зійшов Аарон священик на гору Гор за повелінням Господнім, і помер там на сороковому році після виходу синів Ізраїля із Єгипетської землі першого дня, п'ятого місяця.³⁹ Аарон мав сто двадцять три роки, коли помер на горі Гор.⁴⁰ Ханаанський цар Араду, котрий жив південніше землі ханаанської, почув, що йдуть сини Ізраїля.⁴¹ І рушили вони від гори Гор, і отаборилися в Цалмоні.⁴² І вирушили з Цалмони, і отаборилися в Пуноні.⁴³ І вирушили з Пунону, і отаборилися в Овоті.⁴⁴ І вирушили з Овоту, і отаборилися в Ійє-Гааварімі, на рубежах Моава.⁴⁵ І вирушили з Ійїму, і отаборилися в Дівон-Ґаді.⁴⁶ І вирушили з Дівон-Ґаду, і отаборилися в Алмон-Дівлатаймі.⁴⁷ І вирушили з Алмон-Дівлатайму, і отаборилися на горах Аварімських перед Нево.⁴⁸ І вирушили від гір Аварімських, і отаборилися на рівнинах моавських біля Йордану, навпроти Єрихону.⁴⁹ Вони розташувалися біля Йордану – від Бет-Єшмоту, аж до Шіттіму на рівнинах моавських.⁵⁰ І сказав Господь Мойсеєві: на рівнинах моавських біля Йордану, навпроти Єрихону, говорячи: ⁵¹ Оголоси синам Ізраїля і скажи їм: Коли перейдете через Йордан на землю ханаанську,⁵² То проженіть від себе усіх мешканців землі, і винищіть всі зображення їхні, і всіх литих ідолів їхніх знищіть, і всі висоти їхні поруйнуйте.⁵³ І візьміть у володіння землю, і оселіться на ній, бо Я даю вам землю цю для володіння.⁵⁴ І поділіть землю за жеребом на наділи між вашими племенами: чисельному дайте наділ більший, а малочисельному дай наділ менший; кому де випаде жереб, там йому і буде [наділ;] за колінами батьків ваших візьміть собі наділи.⁵⁵ Якщо ж ви не проженете від себе мешканців цієї землі, то ті, що залишаться, будуть терням біля очей ваших і голками для боків ваших, і будуть чинити утиски вам на землі, на котрій ви будете жити.⁵⁶ І тоді з часом, що Я замірявся вчинити їм, зроблю для вас.

¹ Зважай, народе мій, на закон мій, прихиліть вухо ваше до слова уст моїх.² Розтулю уста мої в притчі і оповім про загадки давні.³ Що чули ми і спізнали, і батьки наші оповідали нам,⁴ Не приховаємо від діток їхніх, звістимо родові прийдешньому славу Господа, і силу Його, і пречудові діяння Його, котрі Він витворив.⁵ Він ухвалив настановлення в Якові і склав закона в Ізраїлі, котрого заповідав батькам нашим звіщати дітям їхнім.⁶ Щоби знав прийдешній рід, діти, котрі народяться, і щоб вони свого часу вістили своїм дітям,⁷ Покладати надію свою на Бога, і не забувати діянь Божих, і виконувати заповіді Його,⁸ І не бути схожими на батьків їхніх, на рід упертий і бунтівливий, невлаштований серцем і невірний духом своїм Богові.⁹ Сини Єфремові, озброєні, що стріляють з луків, обернулися назад у день битви.¹⁰ Вони не зберегли заповіту Божого і зреклися ходити в законі Його;¹¹ Забули діяння Його і дива, котрі Він явив їм.¹² Він перед очима батьків їхніх витворив дива на землі єгипетській, на полі Цоанськім.¹³ Розділив море, і провів їх через нього, і згромадив води стіною.¹⁴ І вдень вів їх хмарою, а всю ніч світлом вогню.¹⁵ Розтяв скелі у пустелі і напоїв їх, наче з великої безодні.¹⁶ Із скелі вивів потоки, і води потекли, мов ріки.¹⁷ Але вони продовжували грішити перед Ним і дратувати Всевишнього в пустелі.¹⁸ Спокушали Бога в серці своєму, вимагаючи харчів за похіттю душі своєї;¹⁹ І говорили супроти Бога, і сказали: `Чи може Бог приготувати трапезу в пустелі?`²⁰ Ось, Він ударив по скелі і потекли води, і побігли струмки. `Чи може Він дати також і хліба, чи може приготувати м'ясо народові Своєму?`²¹ Господь почув і спалахнув гнівом, і вогонь вихопився на Якова, і гнів упав на Ізраїля.²² За те, що не вірили в Бога і не сподівалися на порятунок Його.²³ Він наказав хмарам згори і відчинив двері неба,²⁴ І обдощив на них манну для їжі, і хліб небесний дав їм.²⁵ Їжу ангельську їла людина; послав Він їм м'ясо до ситості.²⁶ Він розбудив на небі східний вітер і навіть південний силою Своєю.²⁷ І, мов порохом, обдощив їх м'ясом, і, мов піском морським, птахами крилатими;²⁸ Накидав їх серед стану їхнього, біля осель їхніх.²⁹ І вони їли і вельми наситилися, і бажане ними дав їм.³⁰ Але ще не зникла вередливість їхня, ще їжа була в устах їхніх,³¹ Гнів Божий прийшов на них, понищив дебелих їхніх і вибраних чоловіків Ізраїлевих вигубив.³² Але й по тому вони продовжували грішити і не вірили дивам Його.³³ І вчинив дні їхні марними, і літа їхні збентеженими.³⁴ Коли Він бив їх, вони шукали Його, і наверталися, і від досвітку щоранку зверталися до Нього.³⁵ І пригадували, що Бог – їхня скеля, і Бог Всевишній – Визволитель їхній.³⁶ І лестили Йому устами своїми, і язиком своїм казали неправду перед Ним;³⁷ А серце їхнє було не чистим перед Ним; і вони не були вірними заповітові Його.³⁸ Але Він – виповнений милосердям, співчуттям, прощав гріха, і не винищував їх; багато разів одвертав гнів Свій, і не виповнювався всією люттю Своєю.³⁹ Він пам'ятав, що вони тілесні, вітер, котрий відходить і не повертається.⁴⁰ Скільки разів вони дратували Його в пустелі і гнівили Його в [країні] пустельній.⁴¹ Вони наверталися і знову спокушали Бога, і ображали Святого Ізраїлевого.⁴² Не пам'ятали руки Його, дня, коли Він визволив їх від ворогів,⁴³ Коли витворив у Єгипті ознаки Свої і дива Свої на полі Цоанському.⁴⁴ І перетворив ріки їхні і потоки їхні на кров, щоб вони не змогли пити.⁴⁵ Послав на них комах, щоб жалили їх, і жаб, аби пожирали їх.⁴⁶ Земну рослинність їхню віддав гусені, а працю їхню – сарані.⁴⁷ Виноград їхній градом побив, а приморозком – їхні смоковниці.⁴⁸ Скотину їхню віддав градові, і череди їхні – блискавицям.⁴⁹ Послав на них полум'я гніву Свого, і обурення, і лють, і лихо, і нашестя злих ангелів поміж них.⁵⁰ Він вирівняв стежку гнівові Своєму, не оберігав душі їхні від смерти, і скотину їхню уразив моровицею.⁵¹ Уразив кожного первістка в Єгипті, зародки сил у шатрах Хамових.⁵² І повів Свій народ, мов овечок, і вів їх, як череду, пустелею.⁵³ І провадив їх у безпеці, і вони не відали страху, а ворогів їхніх накрило море.⁵⁴ І припровадив їх до краю святині Своєї, на гору оцю, котру витворила правиця Його.⁵⁵ Прогнав від лиця їхнього народи, і землю їхню поділив у спадок їм, і коліна Ізраїлеві оселив у шатрах їхніх.⁵⁶ Але вони ще спокушували і завдавали прикрости Богові Всевишньому, і свідоцтв Його не пильнували.⁵⁷ Відступалися і зраджували, як батьки їхні; завертали назад, мов неслухняний лук.⁵⁸ Гнівили Його підвищеннями своїми, та ідолами своїми викликали ревність Його.⁵⁹ Почув це Бог, Він спалахнув гнівом, і вельми обурився на Ізраїля;⁶⁰ Покинув житло у Шіло, скинію, у котрій жив Він поміж людьми.⁶¹ І віддав у полон силу Свою і славу Свою в руки ворога.⁶² І зрокував під меч народ Свій, і розгнівався на спадок Свій.⁶³ Юнаків його пожирав огонь, і юнок його не віддавали заміж.⁶⁴ Священики його падали від меча, і вдови його не плакали.⁶⁵ Але, наче зі сну, постав Господь, мовби велетень, що був переможений вином.⁶⁶ І ворогів його відкинув назад, на вічний сором відкинув їх.⁶⁷ І відмовився од шатра Йосипового, і коліна Єфремового не вибрав,⁶⁸ А вибрав коліно Юдине, гору Сіон, котру полюбив.⁶⁹ І влаштував, наче небо, святиню Свою, і, як землю, утвердив його наповік.⁷⁰ І вибрав Давида, служника Свого, і взяв його від кошар овечих,⁷¹ І від доярів привів пасти народ Свій, Якова, і спадок Свій, Ізраїля.⁷² І він пас їх у чистоті серця свого, і руками мудрими водив їх.