¹ Того часу почув Ірод, правитель чотирьох провінцій, оповіді про Ісуса² І сказав служникам своїм: Це Іван Хреститель; він воскрес із мертвих, і тому такі дива вчиняються ним.³ Бо Ірод схопив був Івана, пов‘язав його і вкинув до в‘язниці через Іродіяду, дружину брата свого Пилипа.⁴ Тому що Іван казав йому: Ти не мусиш мати її.⁵ І хотів убити його, але боявся народу, тому що мали його за пророка.⁶ А під час [святкування] дня народження Ірода, донька Іродіяди танцювала перед зібранням і догодила Іродові.⁷ А тому він з присягою пообіцяв їй дати все, чого вона попросить.⁸ А вона, навчена матір‘ю своєю, сказала: Дай мені отут, на тарелі, голову Івана Хрестителя.⁹ І засмутився цар; але заради присяги і тих, що були біля столу, звелів дати їй.¹⁰ І послав відтяти Іванові голову у в‘язниці.¹¹ І принесли голову його на тарелі і дали дівчині, а вона віднесла матері своїй.¹² А учні його прийшли, забрали тіло його і поховали його; і пішли й повідали Ісусові.¹³ І коли зачув Ісус про те, то поплив на човні до пустельної місцини самотою; а народ, зачувши про це, пішов за Ним з міст пішки.¹⁴ І, як вийшов Ісус, то побачив безліч людей, і пожалів їх і уздоровив хворих їхніх.¹⁵ А коли настав вечір, наблизилися до Нього учні Його і сказали: Місцина тут пустельна, і час уже пізній; відпусти народ, щоб вони пішли до поселення і купили собі їжі.¹⁶ Але Ісус сказав їм: Не треба їм відходити; ви дайте їм їсти.¹⁷ А вони кажуть Йому: У нас тут лише п‘ять хлібів та дві рибини.¹⁸ Він сказав: Принесіть їх Мені сюди.¹⁹ І звелів народові прилягти на траву, а тоді взяв п‘ять хлібів і дві рибини, глянув на небо, благословив, і, переламавши, дав хліби учням, а учні – народові.²⁰ І їли всі, і наситилися; і набрали кусків, що залишилися, дванадцять повних кошів;²¹ А тих, що їли, було близько п‘яти тисяч чоловік, окрім жінок та дітей.²² І тут-таки змусив Ісус учнів Своїх зайти до човна і відпливти передніше від Нього на другий берег, доки Він відпустить народ.²³ І коли відпустив народ, то Він зійшов на гору, аби помолитися самотою; і увечері залишався там сам.²⁴ А човен уже був на середині моря, і його било хвилями, тому що вітер був супротивний.²⁵ А о четвертій сторожі ночі пішов до них Ісус, йдучи морем.²⁶ І учні, коли побачили Його, що Він простує морем, жахнулися і казали: Це привид! – і від страху закричали.²⁷ Але Ісус наразі озвався до них і сказав: Збадьортеся: це Я, не бійтеся.²⁸ Петро сказав Йому у відповідь: Господе! Якщо це Ти, накажи мені прийти до Тебе по воді.²⁹ Він сказав: Іди. Петро вийшов з човна і пішов по воді, щоб наблизитися до Ісуса;³⁰ Але він бачив сильний вітер, і злякався, і почав потопати, а тоді закричав: Господе! Врятуй мене!³¹ Ісус відразу простягнув руку, підтримав його і сказав йому: Маловірний! Нащо ти засумнівався?³² І коли зайшли вони до човна, вітер затих.³³ А ті, що були в човні, підійшли, вклонилися Йому і сказали: Справді, Ти – Син Божий.³⁴ І, перепливши, прибули на землю Генісаретську.³⁵ Мешканці тієї місцини упізнали Його і звістили по всій окрузі тій і принесли до Нього усіх хворих.³⁶ І просили Його, щоб лише торкнутися до поли одежі Його; і котрі торкалися, уздоровлювалися.