Сьогодні 17.05.2024, читаємо 2 Самуїла 18, 2 Коринтян 11 Рік 1

2 Самуїла 18

1 І Давид почислив нарід, що з ним, і поставив над ними тисячників і сотників,2 і післав Давид третю часть народу під рукою Йоава і трету часть під рукою Авесси сина Саруї брата Йоава і трету часть під рукою Еттія Ґеттея. І сказав Давид до народу: Виходячи, вийду і я з вами.3 І вони сказали: Не вийдеш, бо якщо втечею втечемо, не покладуть нас на серце, і якщо помремо половина з нас, не покладуть нас на серце, бо ти як десять тисяч з нас. І тепер добре, щоб був ти для нас у місті на поміч, щоб помогти.4 І сказав до них цар: Що буде до вподоби в ваших очах, вчиню. І став цар при боці брами, і ввесь нарід виходив сотнями і тисячами.5 І цар заповів Йоаву і Авессі і Етті, кажучи: Пощадіть мені хлопця Авессалома. І ввесь нарід почув як заповідав цар всім вождям про Авессалома.6 І ввесь нарід вийшов до лісу проти Ізраїля, і був бій в лісі Ефраїма.7 І захитався там нарід Ізраїля перед слугами Давида, і була велика січ в тому дні, (і впало) двадцять тисяч мужів.8 І був там розсипаний бій по лиці всієї землі, і помножив ліс пожирати з народу більше від тих, що їх пожер в народі меч в тому дні.9 І зустрівся Авессалом зі слугами Давида, і Авессалом сидів на своїм ослі, і пішов осел під віття великого дуба, і його голова завісилася в дубі, і він завис між небом і між землею, і осел пішов з під нього.10 І побачив один чоловік і сповістив Йоавові і сказав: Ось я побачив Авесалома, що завис на дубі.11 І сказав Йоав чоловікові, що звіщав: І ось ти побачив? Як це, що ти його не побив до землі? І я дав би тобі десять срібняків і один пояс.12 Сказав же чоловік до Йоава: І як зважуть мені в руки тисячу сиклів срібла, не накладу мою руку на сина царя, бо цар заповів в наші уха тобі і Авессі і Еттію кажучи: Бережіть мені хлопця Авессалома,13 щоб не зробити неправедне його душі. І ніяке слово не затаїться від царя і ти станеш проти.14 І сказав Йоав: Це я почну. Не остану так перед тобою. І взяв Йоав три стріли в свою руку і запхав їх в серце Авессалома, як він ще жив в серці дуба,15 і десять слуг, що несли зброю Йоава, обступили і побили Авессалома і його забили.16 І затрубів Йоав в ріг, і нарід повернувся, щоб не гнатися за Ізраїлем, бо Йоав пощадив нарід.17 І він взяв Авессалома і вкинув його до великої пропасті в лісі, до великої ями, і накидав на нього дуже велику купу каміння. І ввесь Ізраїль втік (кожний) чоловік до свого поселення.18 І Авессалом, ще живучи, поставив собі стовп, коло якого був схоплений, і поставив його, щоб мати стовп в царській долині, томущо сказав: Немає в нього сина, щоб памятати його імя. І назвав стовп: Рука Авессалома, аж до цього дня.19 І Ахімаас син Садока сказав: Побіжу і сповіщу цареві, що спас його Господь з руки його ворогів.20 І сказав йому Йоав: Ти не чоловік доброї вістки в цьому дні і сповістиш в іншому дні, а в цьому дні не сповістиш, томущо помер син царя.21 І сказав Йоав Хусієві: Іди сповісти цареві те, що ти побачив. І Хусій поклонився Йоавові і вийшов.22 І додав ще Ахімаас син Садока і сказав до Йоава: І дай, щоб і я побіг за Хусієм. І сказав Йоав: Навіщо бігтимеш, мій сину іди, не має в тебе доброї вістки, щоб ішов ти на користь.23 І він сказав: І якщо побіжу? І сказав йому Йоав: Біжи. І Ахімаас побіг дорогою Кехара і перегнав Хусія.24 І Давид сидів між двома брамами. І пішов той, що сторожив, на кришу брами на стіні і підняв свої очі і побачив, і ось чоловік, що сам біжить перед ним,25 і закричав той, що сторожив, і сповістив цареві. І сказав цар: Якщо він сам, є вістка в його устах. І йшов, ідучи і приближаючись.26 І той, що сторожив, побачив іншого чоловіка, що біг, і той, що сторожив, закричав до брами і сказав: Ось інший чоловік, що сам біжить. І сказав цар: І цей вістун.27 І сказав той, що сторожив: Я бачу біг першого, як біг Ахімааса сина Садока. І сказав цар: Це добрий чоловік і вийшов (сповістити) добру вістку.28 І закричав Ахімаас і сказав до царя: Мир. І поклонився цареві на своє лице до землі. І сказав: Благословенний твій Господь Бог, який видав мужів, що ненавидять свою руку в моєму панові Цареві.29 І сказав цар: Чи мир хлопцеві Авессаломові? І сказав Ахімаас: Я побачив велику юрбу, коли Йоав посилав царського раба і твого раба, і не знаю, що там.30 І сказав цар: Повернися, стань тут. І він повернувся і став.31 І ось Хусій прийшов і сказав цареві. Хай сповіститься моєму панові цареві, що сьогодні Господь спас тебе з руки всіх тих, що повстають проти тебе.32 І сказав цар до Хусія: Чи мир хлопцеві Авессаломові? І сказав Хусій: Хай будуть як хлопець вороги мого пана царя і всі, що повстали проти нього на зло.

2 Коринтян 11

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13
1 О, коли б були потерпіли ви трохи моє безумство! І все ж, терпите ви мене.2 Бо ревную за вас Божою ревністю, бо я заручив вас одному чоловікові, щоб, як чисту діву, поставити перед Христом.3 Боюся, щоб часом, як ото змій звів Єву своїм лукавством, щоб не зітліли і ваші розуми і ви не відхилилися від простоти й чистоти в Христі.4 Бо якби хто прийшов і проповідував іншого Ісуса, якого ми не проповідували, або прийняли іншого духа, якого ви не прийняли, або іншу благу вістку, якої не діставали, то ви б терпіли з радістю.5 Думаю, що я нічим не менший від великих апостолів.6 Хоч я і неук словом, але не знанням, та всюди в усьому ми виявилися перед вами.7 Чи я вчинив який гріх, впокорюючи себе, щоб ви підносилися; бо задарма благовістив я вам Божу Євангелію?8 Від інших Церков брав я, приймаючи плату для служіння вам,9 а прийшовши до вас і терплячи нестачу, не був я тягарем нікому, бо мою нестачу виповнили брати, прийшовши з Македонії. І в усьому зберіг я себе, щоб не бути для вас тягарем, - і збережу.10 Є в мені правда Христова, і цю похвалу не відійме в мене ніхто в країнах Ахаї.11 Чому? Може, тому, що я не люблю вас? Те знає Бог.12 А що роблю, те й робитиму, щоб відняти причину в тих, що шукають причини, щоб у тому, чим хваляться, показались такими, як і ми.13 Такі бо фальшиві апостоли, діячі лукаві, що вдають апостолів Христових.14 І не дивно, бо сам сатана вдає з себе ангела світла.15 Не велике діло, якщо його слуги видають себе за слуг праведности: їхній кінець буде за їхніми вчинками.16 Знову кажу: хай ніхто не вважає мене за божевільного. А як ні, то прийміть мене хоч як божевільного, щоб і я трохи похвалився.17 Те, що кажу, - не кажу того в Господі, а наче в безумстві - у цій частині похвали.18 Бо багато хто хвалиться тілом, і я похвалюся.19 Бо ви з радістю приймаєте божевільних, хоч самі є мудрі.20 Бо ви приймаєте, коли хто вас неволить, коли хто об'їдає, коли хто обдирає, коли хто величається, коли хто б'є вас по обличчю.21 Як докір кажу, що ми наче стали немічні. Якщо хто відважується на щось, то, - кажу це нерозумно, - відважуюся і я.22 Вони юдеї? І я. Вони ізраїльці? І я. Вони Авраамове насіння? І я.23 Вони слуги Христові? Кажу як нерозумний: я - більше! У трудах - більше, в ранах - дуже багато, у в'язницях - надмірно, на межі смерти - часто.24 Від юдеїв дістав п'ять разів по сорок ударів без одного.25 Тричі киями був я битий. Один раз був каменований. Тричі корабель розбився зі мною - ніч і день я був у глибинах.26 У подорожах був часто, у небезпеках на річках, у небезпеках від розбійників, у небезпеках від земляків, у небезпеках від поган, у небезпеках у місті, у небезпеках у пустині, в небезпеках на морі, у небезпеках від фальшивих братів;27 у клопоті й трудах; часто в недосипанні, в голоді й спразі; дуже часто в постах, у холоді та в наготі.28 Окрім зовнішнього, налягають на мене щоденні клопоти - турботи за всі церкви.29 Хто слабує, а я хіба не слабую? Хто спокушається, а я хіба не розпалююся?30 Коли вже треба хвалитися, то похвалюся своєю неміччю.31 Бог і Батько Господа Ісуса, що є благословенний навіки, знає, що не брешу.32 У Дамаску вождь царя Арети стеріг місто Дамаск, [вистежуючи,] щоб мене схопити;33 але мене опустили в кошику крізь віконце по стіні, - і я вислизнув з його рук.

🚀 В Телеграм бот