¹ Соломон породичався із фараоном, царем єгипетським, і взяв за себе доньку фараонову, й увів її до міста Давидового, доки не спорудив дому свого, і дому Господнього, і мура довкола Єрусалиму.² Народ ще приносив пожертви на узвишшях, бо не був споруджений дім йменню Господа до того часу.³ І полюбив Соломон Господа, ходячи за настановами Давида, батька свого; але й він приносив пожертви і кадіння на узвишшях.⁴ І пішов цар до Ґів'ону, аби принести там пожертву, бо там був головний жертовник. Тисячу всеспалень підніс Соломон на тому жертовнику.⁵ У Ґів'оні з'явився Господь Соломонові уві сні вночі, і сказав Бог: Проси, що дати тобі.⁶ І сказав Соломон: Ти вчинив служникові Твоєму Давидові, батькові моєму, велику милість; і за те, що він ходив перед тобою в істині і правді, і зі щирим серцем перед Тобою, Ти зберіг йому цю велику милість і дав йому сина, котрий сидів би на троні його, як це й сталося нині.⁷ І нині, Господе, Боже мій, Ти настановив служника Твого царем замість Давида, батька мого; але я – юнак незрілий, не знаю ні мого виходу, ні входу.⁸ І служник Твій – осередь народу Твого, котрого Ти вибрав, народу настільки чисельного, що за кількістю його неможливо ні порахувати його, ні оглянути.⁹ То витвори служникові Твоєму серце розумне, щоб судити народ Твій, і відрізняти, що добре, а що зле, тому що хто може урядувати над цим численним народом Твоїм?¹⁰ І до вподоби було Господові, що Соломон просив цього.¹¹ І сказав йому Бог: За те, що ти просив цього і не просив собі тривалого життя, не просив собі багатства, не просив життя ворогів твоїх, але просив собі розуму, щоб суди провадити, —¹² Ось, Я вчиню за словом твоїм. Ось, Я даю тобі серце мудре і розумне, так що подібного до тебе не було передніше від тебе, і по тобі не постане подібний до тебе.¹³ І те, чого ти не просив, Я даю тобі, і маєтності, і славу, так що не буде подібного до тебе поміж царями упродовж всіх днів твоїх.¹⁴ І, якщо будеш ходити дорогою Моєю, пильнуючи настанови Мої, і заповіді Мої, як ходив батько твій Давид, Я продовжу й твої дні.¹⁵ І прокинувся Соломон, і ось, [це було] сновидіння. І пішов він до Єрусалиму, і став перед Ковчегом Господнім, і приніс усеспалення, і звершив [пожертви] мирні, і вчинив гучний бенкет для всіх служників своїх.¹⁶ Тоді прийшли дві жінки-блудниці до царя і стали перед ним.¹⁷ І сказала одна жінка: О, володарю мій! Я і оця жінка мешкаємо в одному домі; і я породила при ній у цім домі.¹⁸ Третього дня після того, як я народила, породила й ця жінка; і були ми разом, і в домі нікого стороннього з нами не було: тільки ми обидві були в домі.¹⁹ І помер син цієї жінки вночі; бо вона приспала його.²⁰ І підвелася вона вночі, і взяла сина мого від мене, коли я, служниця твоя, спала, і поклала його до своїх грудей, а свого мертвого сина поклала до моїх грудей.²¹ Уранці я підвелася, щоб нагодувати сина мого, і ось, він був мертвий; та коли я придивилася до нього вранці, то це був не мій син, котрого я народила.²² І сказала друга жінка: Ні, мій син живий, а твій син мертвий. А та говорила їй: Ні, твій син мертвий, а мій живий. І говорили вони отак перед царем.²³ І сказав цар: Ця говорить: мій син живий, а твій син мертвий; а та говорить: Ні, твій син мертвий, а мій син живий.²⁴ І сказав цар: Подайте мені меча. І принесли меча до царя.²⁵ І сказав цар: Розітніть живе дитя навпіл, і віддайте половину одній, а половину другій.²⁶ І відповідала та жінка, котрої син був живий, цареві, бо розхвилювалися всі нутрощі її од жалю за сина свого: О, володарю мій! Віддайте їй це дитя живим, і не вбивайте його. А друга говорила: Нехай же не буде ні мені, ані тобі, розтинайте!²⁷ І відповідав цар, і сказав: Віддайте оцій [першій] живе дитя, і не умертвляйте його; вона його матір.²⁸ І почув увесь Ізраїль про суд, як розсудив цар; і почали боятися царя, тому що побачили, що мудрість Божа в ньому, щоб звершувати суд.

¹ І був цар Соломон царем над усім Ізраїлем.² І ось старшини, котрі [були] в нього: Азарія, син священика Садока.³ Еліхореф та Ахійя, сини Шіші, писарі, Йосафат, син Ахілудів, літописець.⁴ А Беная, Єгоядин син, – над військом, а Садок та Евіятар – священики.⁵ Азарія, син Натанів, – над намісниками, і Завуд, син Натанів – священик, – друг царя.⁶ А Ахішар – над домом [царським], і Адонірам, Авдинів син – над податками.⁷ І було в Соломона дванадцять урядовців над усім Ізраїлем, і вони постачали харчі цареві і домові його; кожний мусив постачати харчів на один місяць щороку.⁸ Ось ймення їхні: Бет-Гур – у Єфремових горах,⁹ Бен-Декер у Макаці і в Шаалевімі, і в Бет-Шемеші, і в Елоні Бет-Ганану.¹⁰ Бен-Гесед – в Арубботі; йому належав Сохо та увесь край Хеферу¹¹ Бен-Авінадав – уся околиця Дору; Тафат, Соломонова донька, була йому за жінку.¹² Баана, Ахілудів син – Таанах і Меґіддо та увесь Бет-Шеан, що при Цартані, нижче Ізреелу, від Бет-Шеану аж до Авел-Мехола, – аж до того боку Йокмеаму.¹³ Бет-Ґевер – у ґілеадському Рамоті, йому належали: поселення Яїра, сина Манасії, що в Ґілеаді, у нього також околиця Аргову, що в Башані, – шістдесят міст великих, з муром і з мідним засувом.¹⁴ Ахінадав, син Іддо, – у Маханаїмі,¹⁵ Ахімаац – на [землі] Нефталимовій; Він узяв собі за дружину Босмат, Соломонову доньку, за дружину.¹⁶ Баана, Хушаїв син, в Асирі та в Бе-Алоті.¹⁷ Йосафат, Паруахів син, в Іссахарі.¹⁸ Шім'ї, Елин син, – у Веніямині.¹⁹ Ґевер, – син Уріїв, – у Ґілеадському краї, на землі Сигона, царя аморейського, та Ога, царя башанського. А він був одним урядовцем у всьому краї.²⁰ Юда та Ізраїль були численні, як пісок, що над морем, відносно чисельности. Вони їли і пили та тішилися!²¹ А Соломон володів усіма царствами від ріки [Єфрат] до землі филистимської і до рубежів Єгипту. Вони приносили дари і служили Соломонові упродовж усіх днів його життя.²² Харчування Соломона (дому його) щоденне складалося з тридцяти к о рів борошна пшеничного і шістдесяти к о рів іншого борошна;²³ З десяти волів угодованих і двадцяти волів із пасовищ, із сотні овечок, окрім оленів, і сарн, і антилоп та відгодованих птахів;²⁴ Тому що він володарював над усіює землею по цей бік ріки, від Тіфсаху до Аззи, над усіма царями по цей бік річки, і був у нього мир з усіма довколишніми країнами.²⁵ І жили Юда та Ізраїль у спокої, кожний під виноградником своїм і під смоквою своєю, від Дана до Беер-Шеви, упродовж усіх днів Соломона.²⁶ І було у Соломона сорок тисяч стійл для коней колісниць його, і дванадцять тисяч для кінноти.²⁷ І ті урядовці постачали цареві Соломонові все, що належало до столу царя, кожний свого місяця, і не допускали нестачі ані в чому.²⁸ І ячмінь, і солому для коней і для мулів постачали кожний у свою чергу на місце, де перебував цар.²⁹ І дав Бог Соломонові мудрість і вельми великий розум, і широке серце – мов пісок на березі моря.³⁰ І була мудрість Соломонова вище мудрости усіх синів сходу і всієї мудрости єгиптян.³¹ Він був мудріший всіх людей, мудріший від Етана езрахітського, і Гемана, і Калкола й Дарди, Махолових синів. А ім'я його було славне серед усіх довколишніх народів.³² І вирік він три тисячі притч, і пісень його була тисяча і п'ятеро;³³ І говорив він про дерева, від кедра, що в Ливані, до ісопу, що росте із муру; говорив також і про тварин, і про птахів, і про плазунів, і про рибу.³⁴ І приходили від усіх народів послухати мудрости Соломонової, від усіх царів земних, котрі чули про мудрість його.