¹ Сину мій! Повчання мого не забувай, і заповіді мої нехай береже серце твоє;² Бо тривалість днів, років життя і миру вони примножать тобі.³ Нехай милість та істина не залишають тебе; перев'яжи ними шию твою, напиши їх на скрижалях серця твого;⁴ І надбаєш милість і прихильність в очах Божих і в людей.⁵ Сподівайся на Господа всім серцем твоїм і не покладайся на розум твій.⁶ На всіх шляхах пізнавай Його, і Він твої стежки вирівняє.⁷ Не будь мудрим у власних очах; бійся Господа і ухиляйся від зла.⁸ Це буде здоров'ям для плоті твоєї і поживою для кісток твоїх.⁹ Шануй Господа з маєтку твого і від початків усіх прибутків твоїх.¹⁰ І виповняться житниці твої уприщерть, і чавила твої будуть вигравати новим вином.¹¹ Докорів Господніх, сину мій, не відкидай, і виправлення від Нього не вважай тягарем.¹² Бо кого любить Господь, того виправляє, і приязний до нього, мов батько до сина свого.¹³ Блаженна людина, котра надбала мудрість, і людина, котра надбала розум!¹⁴ Тому що надбання її важливіше, аніж надбати срібла, і прибутку від неї більше, аніж від золота.¹⁵ Вона вартніша коштовного каміння; і ніщо із бажаного тобою не зрівняється з нею.¹⁶ Тривалість днів у правій руці її; а в лівій у неї багатство і слава;¹⁷ Шляхи її – шляхи приємні, і всі стежки її – мирні.¹⁸ Вона – дерево життя для тих, котрі здобувають її, – і блаженні, котрі пильнують її!¹⁹ Господь премудрістю заснував землю, небеса потвердив розумом;²⁰ Його премудрістю розсілися безодні, і хмари кроплять росою.²¹ Сину мій! Не відводь очей своїх од них, пильнуй здоровий глузд і розважливість.²² І вони будуть життям для душі твоєї і окрасою для шиї твоєї.²³ Тоді в безпеці підеш шляхом твоїм, і нога твоя не спіткнеться.²⁴ Коли ляжеш спати, не будеш боятися; і коли заснеш – сон твій буде приємним.²⁵ Не злякаєшся несподіваного страху і згуби від лиходіїв, коли вона прийде.²⁶ Тому що Господь буде надією Твоєю і збереже ногу твою від пастки.²⁷ Не відмовляйся допомогти нужденному, коли рука твоя на силі вчинити це.²⁸ Не кажи приятелеві твоєму: піди і прийди знову, і завтра я дам, коли ти маєш при собі.²⁹ Не складай злого заміру супроти ближнього твого, коли він без остороги живе поряд з тобою.³⁰ Не сварися з людиною без причини, якщо вона не вчинила тобі лиха.³¹ Не змагайся з чоловіком, котрий чинить насильно, і не вибери жодного із шляхів його.³² Тому що мерзота перед Господом розбещений, а спілкується Він із праведними.³³ Прокляття Господнє на домі лиходія, а житло праведного Він благословляє.³⁴ Якщо над тими, котрі блюзнять, Він насміхається, то сумирним дарує приязнь.³⁵ Мудрі успадковують славу, а недолугі ганьбу.

¹ Слухайте, дітоньки, повчання батька, і зважайте, щоб навчитися розумові;² Тому що я передав вам добре повчання. Не залишайте заповіді моєї.³ Бо я був сином у батька мого, ніжно-улюблений і єдиний у матері моєї;⁴ І він навчав мене, і говорив мені: Нехай утримає серце твоє слова мої; бережи заповіді мої і живи.⁵ Накопичуй мудрість, накопичуй розум; не забувай цього і не ухиляйся від слів моїх уст.⁶ Не залишай її, і вона буде охороняти тебе; люби її, і вона буде обороняти тебе.⁷ Головне – мудрість; набувай мудрости й усім майном твоїм набувай розум.⁸ Високо поціновуй її, і вона піднесе тебе; вона прославить тебе, якщо ти приліпишся до неї;⁹ Покладуть на голову твою пречудовий вінок, пишну корону тобі подарує.¹⁰ Слухай, сину мій, і прийми слова мої, – і примножаться тобі роки життя.¹¹ Я показую тобі шлях мудрости, веду тебе стежками прямими.¹² Коли підеш, не знатиме перешкоди твоя хода, і коли побіжиш, – не спіткнешся.¹³ Міцно тримайся повчання, не залишай, бережи його; тому що воно – життя твоє.¹⁴ Не ходи стежкою лиходіїв, і не ходи шляхом лихих;¹⁵ Залиши його, не ходи по ньому; ухилися від нього, і промини його.¹⁶ Бо вони не заснуть, якщо не вчинять зла; пропадає сон у них, якщо вони не доведуть когось до падіння;¹⁷ Бо вони їдять хліб беззаконня і п'ють вино з грабунку.¹⁸ Стежка праведних – мов світло осяйне, котре все яснішає до повноти дня.¹⁹ А шлях беззаконних – мов пітьма; вони не відають, де спіткнуться.²⁰ Сину мій! На слова мої зважай, і до мовленого мною прихили вухо твоє;²¹ Нехай не відходять вони від очей твоїх; бережи їх у глибині серця твого;²² Тому що вони – життя для того хто знайшов їх, і здоров'я для всього тіла його.²³ Над усе, що оберігається, серце своє бережи; тому що з нього – джерела життя.²⁴ Відкинь од себе лукавство уст, і лукавого язика віддали од себе.²⁵ Очі твої нехай дивляться уперед, і вії твої нехай будуть спрямовані перед тобою.²⁶ Обдумай стежку для ноги твоєї, і всі шляхи твої нехай будуть несхитними.²⁷ Не ухиляйся ні праворуч, ані ліворуч; відверни ногу твою від зла.