Сьогодні 17.05.2024, читаємо 1 Самуїла 4, Римлян 4 Рік 1

1 Самуїла 4

1 І в тих днях сталося і збираються чужинці (філистимляни) на війну проти Ізраїля. І вийшов Ізраїль на зустріч їм на війну і отаборюються при Авенезері, і чужинці отаборюються в Афеку.2 І розставилися чужинці до битви проти Ізраїля. І похилився бій, і муж ізраїльський впав перед чужинцями, і побили в бою на полі чотири тисячі мужів.3 І пішов нарід до табору, і сказали ізраїльські старшини: Чому спричинив наш Господь, що сьогодні упали ми перед чужинцями, візьмім кивот нашого Бога з Силому, і хай вийде посеред нас і спасе нас з руки наших ворогів.4 І нарід післав до Силома, і беруть звідти кивот Господа, що сидить на херувимах, і з кивотом оба сини Ілі, Офні і Фінеес.5 І сталося, що коли господний кивот прийшов до табору, і ввесь Ізраїль закричав великим голосом, і зашуміла земля.6 І чужинці почули крик, і сказали чужинці: Що це за великий крик в євревському таборі і пізнали, що Господний кивот прийшов до табору.7 І чужинці злякалися і сказали: Це боги прийшли до них до табору. Горе нам. Спаси нас, Господи, сьогодні, бо це не сталося вчера і третього (дня).8 Горе нам. Хто нас спасе з руки цих сильних богів, богів що побили Єгипет всякою карою і в пустині.9 Скріпіться і станьте мужами, чужинці, щоб часом ви не стали рабами євреїв, так як вони служили нам, і будете мужами і воюватимете проти них.10 І воювали проти них. І паде ізраїльський муж, і кожний втік до свого помешкання. І була дуже велика січ, і з Ізраїля впало тридцять тисяч війська.11 І божий кивот забрано, і померли оба сини Ілі, Офні і Фінеес.12 І з бою побіг муж - Єміней (веняминець) і прийшов до Силому в тому дні, і його одіж роздерта, і земля на його голові.13 І прийшов, і ось Ілі сидів на кріслі при дверях дивлячись на дорогу, бо його серце було в жаху за божий кивот. І чоловік ввійшов до міста сповістити, і місто закричало.14 І почув Ілі голос крику і сказав: Що це за голос у крику? І чоловік, поспішившись, ввійшов і сповістив Ілі.15 І Ілі син девятдесяти літний, і його очі хворі, і не бачив. І сказав Ілі мужам, що стояли довкруги нього: Що це за голос крику?16 І муж, поспішившись, прийшов до Ілі і сказав йому: Я є той, що прийшов з табору, і я сьогодні втік з бою. І сказав: Що те слово, що сталося, дитино?17 І чоловік відповів і сказав: Ізраїльський чоловік втік з перед лиця чужинців, і була велика січ в народі, і оба твої сини померли, і забрано божий кивот.18 І сталося як він згадав про божий кивот, і (той) впав з крісла взад при дверях, і його хребет зломався і він помер, бо (був) старий і тяжкий чоловік. І він судив Ізраїль двадцять літ.19 І його невістка жінка Фінееса почала родити, і почула вістку, що взято божий кивот, і що помер її свекор і її муж, і розплакалась і породила, бо повернулися на неї її болі.20 І в часі (породів) вмирає, і сказали їй жінки, що стояли при ній: Не бійся, бо ти породила сина. І не відповіла, і не впізнало її серце.21 І назвала хлопчину: Горе Вархавот, через божий кивот і через свого свекора і через свого мужа.22 І сказали: Відійшла слава Ізраїля коли забрано господний кивот.

Римлян 4

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16
1 Що, скажемо, здобув наш прабатько Авраам тілесно?2 Якщо Авраам оправдався ділами, він має похвалу, але не перед Богом.3 Бо що каже Писання? Повірив Авраам Богові, - і це йому зараховано як праведність.4 А тому, хто робить діла, винагорода зараховується не як ласка, а як належне.5 А тому, хто не робить, але вірить у того, хто виправдує нечестивого, - віра зараховується як праведність.6 Давид також називає блаженною ту людину, якій Бог зараховує справедливість, незалежно від діл: 7 Блаженні, кому прощені беззаконня, і кому покриті гріхи.8 Блаженна людина, якій Господь не зарахує гріха.9 Отже, чи це блаженство лише для обрізаних, чи також і для необрізаних? Ми говоримо, що Авраамові його віра зарахована як праведність.10 Але коли зарахована? Чи як він був обрізаний, чи як був необрізаний? Не після обрізання, але до обрізання!11 А одержав він знак обрізання як печать справедливости віри, що її мав ще до обрізання, - щоб йому бути батьком усіх необрізаних вірних, щоб і їм було зараховано це за справедливість;12 так само щоб бути й батьком обрізаних - не тільки тих, що справді обрізані, але й тих, які йдуть слідами віри, яку ще будучи необрізаним мав наш батько Авраам.13 Бо не законом дано обітницю Авраамові та його нащадкам, - що він стане спадкоємцем світу, але праведність від віри.14 Якщо ті, хто від закону, є спадкоємцями, тоді віра втрачає силу, а обітниця скасовується.15 Бо закон спричиняє гнів, і де нема закону, там нема й проступку.16 Тому обітниця - з віри, щоб вона була з благодаті; щоб вона стала міцною для всіх нащадків, - не тільки тих, хто від закону, а й тих, хто є з віри Авраама, який є батьком усіх нас,17 як ото написано: Я поставив тебе батьком багатьох народів - перед Богом, у якого він повірив, який оживляє мертвих та кличе те, чого не існує, як таке, що існує.18 Він усупереч надії сподівався, що стане батьком багатьох народів, згідно із сказаним: Таке буде твоє насіння.19 І не ослаб він у вірі, не вважав свого тіла, - хоч мав майже сто років, - змертвілим, ні змертвілим лона Сарри;20 не мав сумніву і невір'я в Божу обітницю, але зміцнився вірою, віддав славу Богові;21 і певний був, що Він спроможний є виконати те, що йому було обіцяно.22 Тому й зараховано йому це за праведність.23 Та не було написано тільки задля одного нього те, що зараховано йому;24 але й задля нас, - бо буде зараховано й нам, що віруємо в того, хто воскресив Господа нашого Ісуса з мертвих,25 який виданий був за наші гріхи і воскрес - на наше виправдання.

🚀 В Телеграм бот