Сьогодні 05.05.2024, читаємо 1 Самуїла 9, Римлян 7 Рік 1

1 Самуїла 9

1 І був чоловік із синів Веніямина, ім'я його Кіш, син Авіїла, сина Церорового, сина Бехоратового, сина Афіяхового, веніяминівець, людина заможна.2 У нього був син, ім'я йому Саул, молодий і вродливий, і не було нікого з ізраїльтян вродливішого від нього; він од пліч своїх був найвищим серед усього народу.3 І пропали віслючки у Кіша, батька Саулового, і сказав Кіш Саулові, синові своєму: Візьми з собою одного із слуг і підведися, піди, пошукай віслючок.4 І він перейшов Єфремові гори і пройшов землю Шаліша, але не знайшли, і перейшли землю Шеаліму – і [там їх] немає; і перейшли землю Веніяминову, і не знайшли.5 Коли вони прийшли на землю Цуф, Саул сказав до свого слуги, котрий з ним: Ходімо назад, щоб мій батько, залишивши віслючок, не почав хвилюватися за нас.6 Але слуга сказав йому: Ось, у цьому місті є чоловік Божий, чоловік пошанований: все, що він не скаже, справджується. Ходімо зараз туди; може статися, що він підкаже нам шлях, котрим нам треба йти.7 І сказав Саул служникові своєму: Отож, ми підемо, а що ми принесемо тому чоловікові? Бо хліба вже немає в торбах наших, і подарунка нема, аби піднести тому чоловікові Божому. Що у нас?8 І знову відповідав служник Саулові, і сказав: Ось, у руці моїй чверть шекля срібла; я віддам чоловікові Божому, і він підкаже нам шлях наш.9 Бувало передніше, коли хтось звертався до Бога з нуждою, то так говорив: Давайте підемо до провидця; бо той, кого [називають] нині пророком, раніше називався провидцем.10 І сказав Саул служникові своєму: Добре ти говориш, і ходімо. І пішли до міста, де був чоловік Божий.11 Коли вони підіймалися вгору до міста, то зустріли дівчат, які вийшли черпати воду, і сказали їм: Чи є тут провидець?12 Ті відповідали їм і сказали: Є. Ось, він перед тобою; лише поквапся, бо він сьогодні прийшов до міста, - тому що нині в народу пожертва на пагорбі.13 Коли прийдете до міста, то знайдете його, доки він ще не пішов на ту верховину, на обід; бо народ не почне їсти, доки він не прийде; тому що він благословить пожертву, і після цього почнуть їсти покликані. Отож, простуйте, тепер ви ще знайдете його.14 І пішли вони до міста. А коли дійшли до середини міста, аж ось, і Самуїл виходить назустріч їм, щоби йти на пагорб.15 А Господь відкрив Самуїлові за день до приходу Саулового, і сказав: 16 Завтра о цій порі я пришлю до тебе чоловіка із землі Веніяминової, і ти помасти його на володаря народові Моєму – Ізраїлю, і він урятує народ Мій від руки филистимлян; бо Я зглянувся над народом Моїм, бо волання його сягнуло до Мене.17 Коли Самуїл побачив Саула, то Господь сказав йому: Ось чоловік, про якого Я говорив тобі, він буде урядувати народом Моїм.18 І підійшов Саул до Самуїла, на брамі, і запитав його: Скажи мені, де дім провидця?19 І відповідав Самуїл Саулові, і сказав: Я провидець, йди попереду в мене на пагорб; і ви будете обідати зі мною сьогодні, і відпущу тебе вранці, і все, що в тебе на серці, скажу тобі.20 А про віслючок, котрі у тебе пропали вже три дні тому, не хвилюйся: вони знайшлися. І кому все жадане в Ізраїлі? Чи не тобі і не усьому домові батька твого?21 І відповідав Саул, і сказав: Чи не син я Веніямина, одного з менших колін Ізраїлевих? І плем'я моє чи не найменше між усіма племенами коліна Веніяминового? Для чого ти все це говориш мені?22 І взяв Самуїл Саула і служника його, і завів їх до кімнати, і надав їм чільне місце між покликаними, котрих було близько тридцяти чоловік.23 І сказав Самуїл кухареві: подай ту частину, котру я дав тобі і про яку я сказав тобі: Відклади її в себе.24 І взяв кухар плече і що було на ньому, і поклав перед Саулом. І сказав [Самуїл]: Ось це залишене, поклади перед собою [і їж]; бо до цього часу збережено [воно] для тебе, коли я скликав народ. І їв Саул із Самуїлом того дня.25 І зійшли вони з пагорба до міста, і Самуїл розмовляв із Саулом на даху.26 Уранці підвелися вони отак: коли зійшла зоря, Самуїл покликав Саула на дах і сказав: Підведися, я проведу тебе. І підвівся Саул, і вийшли вони обидва з дому, він і Самуїл.27 Коли проходили вони до околиці міської, то Самуїл сказав до Саула: Скажи служникові, нехай він іде перед нами. І той пішов попереду; а ти зараз спинися, і я відкрию тобі, що сказав Бог.

Римлян 7

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16
1 Хіба ви не знаєте, браття, – бо кажу знавцям Закону, – що закон має владу над людиною, але доки вона жива?2 Заміжня жінка прив‘язана законом до живого чоловіка; а якщо помре чоловік, вона звільняється від закону заміжжя.3 А тому, якщо при живому чоловікові вийде за іншого, називається перелюбницею; а якщо помре чоловік, вона вільна од закону, і не буде перелюбницею, як вийде за іншого чоловіка.4 Так само й ви, браття мої, померли для Закону Тілом Христовим, щоб належати іншому, Воскреслому з мертвих, нехай же приносимо плід Богові.5 Бо коли ми жили за плоттю, тоді пристрасті гріховні, виявлені Законом, діяли у членах наших, аби приносити плід смерти.6 Але нині, коли ми померли для Закону, котрим були зв‘язані, ми звільнилися від нього, щоб нам служити Богові в оновленому дусі, а не за давньою буквою.7 Ну, то що скажемо? Невже від Закону гріх? Зовсім ні. Але я не інакше пізнав гріх, як засобом Закону, бо я не розумів би й пожадання, якби Закон не казав: Не пожадай.8 Але гріх, узявши привід від заповіді, викликав у мені всіляке пожадання; бо без закону гріх мертвий.9 Я жив свого часу без закону, та коли прийшла заповідь, – гріх ожив,10 А я помер, і, таким чином заповідь, котру дано мені для життя, послужила мені на смерть.11 Тому що гріх, взявши привід од заповіді, обдурив мене і умертвив нею.12 Тому Закон святий і заповідь свята, і праведна, і добра.13 Отож, невже добре вчинилося мені смертоносним? Зовсім ні. Але гріх, що виявився гріхом через те, що засобом доброго завдав мені смерть, аж так, що гріх стає украй грішний через заповідь.14 Бо ми знаємо, що Закон духовний, а я тілесний, проданий гріхові.15 Бо не розумію, що вчиняю: бо не те вчиняю, що хочу, а що ненавиджу, те вчиняю.16 А якщо вчиняю те, чого не хочу, то погоджуюся із законом, що він добрий;17 А тому вже не я вчиняю те, але гріх, що живе в мені.18 Бо знаю, що не живе в мені, тобто в плоті моїй, добре; тому що бажання добра є в мені, але щоб учинити його, того не знаходжу.19 Доброго, котрого хочу, не вчиняю, а лихе, котрого не хочу, вчиняю.20 А якщо вчиняю те, чого не хочу, вже не я вчиняю те, але гріх, що в мені живе.21 Отож, я знаходжу закон, що, коли хочу чинити добре, озивається в мені лихе.22 Бо, з огляду на внутрішню людину, знаходжу вдоволення в Законі Божому.23 Але в членах моїх бачу інший закон, що протидіє законові розуму мого і вчиняє мене бранцем закону гріховного, що є в членах моїх.24 Нещасна я людина! Хто визволить мене від цього тіла смерти?25 Дякую Богові моєму Ісусом Христом, Господом нашим. Отож, той самий я розумом моїм служу Законові Божому, а плоттю – законові гріха.

🚀 В Телеграм бот