Сьогодні 03.05.2024, читаємо 1 Царів 1, Галатів 5 Рік 1

1 Царів 1

1 І цар Давид (був) старий, він постарівся днями, і зодягали його одіжжю, і він не міг зігрітися.2 І сказали його раби: Хай пошукають нашому панові цареві молоду дівчину, і хай служить цареві і буде його гріти і спатиме з ним, і наш пан цар нагріється.3 І пошукали гарну молоду дівчину в усій країні Ізраїля і знайшли Авісаку Соманітянку і привели її до царя.4 І дівчина (була) дуже гарна. І гріла царя і йому служила, і цар її не пізнав.5 І Адоній син Анґіти піднявся, кажучи: Я царюватиму. І зробив собі колісниці і коні і пятдесять мужів, щоб бігли перед ним.6 І його батько ніколи не перешкодив йому, кажучи: Навіщо ти це вчинив? І він (був) дуже гарний з вигляду, і його породила (мати) після Авессалома.7 І його слова годилися з Йоавом сином Саруя і годилися з Авіятаром священиком, і вони помагали Адонію.8 І священик Садок і Ванея син Йодая і Натан пророк і Семеї і Риї і витязі Давида не були за Адонією.9 І Адонія приніс жертву овець і телят і ягнят при камені Зоелета, що був близько джерела Роґила, і покликав всіх своїх братів і всіх мужів Юди, слуг царя.10 І пророка Натана і Ванею і витязів і свого брата Соломона не покликав.11 І Натан промовив до Вирсавії матері Соломона, кажучи: Чи ти не зачула, що зацарював Адонія син Анґіти і наш пан Давид не взнав.12 І тепер іди, я ж тобі дам раду, і спасеш свою душу і душу твого сина Соломона.13 Ходи, ввійди до царя Давида і скажеш йому, мовлячи: Мій пане царю, чи ти не поклявся твоїй рабині, кажучи, що: Твій син Соломон царюватиме після мене і він сидітиме на моєму троні, і як це зацарював Адоній?14 І ось, ще як ти там говоритимеш з царем і я ввійду після тебе і докінчу твої слова.15 І ввійшла Вирсавія до царя до кімнати, і цар (був) дуже старий, і Авісак Соманітянка служила цареві.16 І схилилася Вирсавія і поклонилася цареві. І сказав цар: Що тобі є?17 Вона ж сказала: Пане мій, царю, ти поклявся твоїй рабині Господом Богом твоїм, кажучи, що: Твій син Соломон царюватиме після мене, і він сяде на мій трон.18 І ось тепер зацарював Адонія, і ти, мій пане, царю, не взнав.19 І він приніс в жертву телят і ягнят і багато овець, і покликав всіх синів царя і священика Авіятара і володаря сили Йоава, і не покликав твого раба Соломона.20 І ти, мій пане царю, очі всього Ізраїля на тобі, щоб сповістити їм хто сидітиме на престолі мого пана царя після нього.21 І станеться, що коли засне мій пан цар з своїми батьками, і я і мій син Соломон будемо грішними.22 І ось, як вона ще говорила з царем і прийшов пророк Натан.23 І сповіщено цареві: Ось пророк Натан. І він ввійшов перед лице царя і поклонився цареві перед його лицем до землі.24 І сказав Натан: Мій пане царю, чи ти сказав: Адоній царюватиме після мене і він сяде на моїм престолі?25 Бо він сьогодні зійшов і приніс в жертву телят і ягнят і багато овець і покликав всіх синів царя і володарів сили і священика Авіятара, і ось вони їдять і пють перед ним, і сказали: Хай живе цар Адоній.26 І мене самого, твого раба, і священика Садока і Ванея сина Йодая і твого раба Соломона не покликав.27 Чи це слово вийшло від мого пана царя? І ти не обявив твому рабові хто сяде на перстолі мого пана царя після нього.28 І відповів Давид і сказав: Покличте мені Вирсавію. І вона ввійшла перед царя і стала перед ним.29 І поклявся цар і сказав: Хай живе Господь, який спас мою душу з усього пригнічення,30 бо так як поклявся я тобі Господом Богом Ізраїля, кажучи: Що твій син Соломон царюватиме після мене, і він сидітиме на моїм престолі замість мене, так вчиню я в цьому дні.31 І схилилася Вирсавія лицем до землі і поклонилася цареві і сказала: Хай живе мій пан цар Давид на віки.32 І сказав цар Давид: Покличте мені священика Садока і пророка Натана і Ванея сина Йодая. І вони ввійшли перед царя.33 І сказав їм цар: Візьміть з собою рабів вашого пана і посадіть мого сина Соломона на моє осля і попровадьте його до Ґіона,34 і там священик Садок і пророк Натан хай помаже його на царя над Ізраїлем, і затрубіть в роги і скажете: Хай живе цар Соломон.35 І він сяде на моїм престолі і він царюватиме замість мене, і я заповів, щоб він був проводирем над Ізраїлем і Юдою.36 І відповів Ванея син Йодая цареві і сказав: Хай буде. Хай це потвердить Господь Бог мого пана царя.37 Так як Господь був з моїм паном царем, так хай буде з Соломоном і хай звеличить його престіл над престіл мого пана царя Давида.38 І зійшов священик Садок і пророк Натан і Ваней син Йодая і херреттії і фелеттії і посадили Соломона на осла царя Давида і повели його до Ґіона.39 І взяв священик Садок ріг олії з шатра і помазав Соломона і затрубів рогом, і сказав ввесь нарід: Хай живе цар Соломон.40 І ввесь нарід пішов за ним і танцювали в групах і раділи великою радістю, і земля розступилася через їхній голос.41 І почув Адоній і всі ним покликані, і вони закінчили їсти. І почув Йоав голос рогу і сказав: Що це за голос, чому місто шумить?42 Як він ще говорив і ось прийшов Йонатан син священика Авіатара, і сказав Адоній: Ввійди, бо ти є чоловіком сили, і добро звіщаєш.43 І відповів Йонатан і сказав: І поправді наш пан цар Давид поставив Соломона царем.44 І цар післав з ним священика Садока і пророка Натана і Ванея сина Йодая і хереттів і фелеттів, і посадили його на осла царя.45 І Садок священик і Натан пророк помазали його на царя в Ґіоні, і пішли звідти радіючи, і місто зашуміло. Це голос, який ви почули.46 І Соломон засів на царському престолі,47 і ввійшли раби царя поблагословити нашого пана царя Давида, кажучи: Хай Бог прославить імя Соломона твого сина понад твоє імя і хай прославить його престіл понад твій престіл. І поклонився цар на свому ліжку,48 і так сказав цар: Благословенний Господь Бог Ізраїля, що сьогодні дав, щоб сів з мого насіння на мій престіл, і мої очі бачать.49 І жахнулися і перелякалися всі покликані Адонія і пішов (кожний) чоловік своєю дорогою.50 І Адоній перелякався лиця Соломона і встав і пішов і схопився за роги жертівника.51 І сповіщено Соломонові, кажучи: Ось Адоній перелякався царя Соломона і держиться рогів жертівника, кажучи: Хай покленеться мені сьогодні цар Соломон, що не забє твого раба мечем.52 І сказав Соломон: Якщо він буде сином сили, то ні волосок йому не впаде на землю; і якщо в ньому зло знайдеться, помре.53 І цар Соломон післав і відвів його від жертівника і він ввійшов і поклонився цареві Соломонові, і сказав йому Соломон: Іди до твого дому.

Галатів 5

1 2 3 4 5 6
1 Христос визволив нас для волі, - тож стійте і не піддавайтеся знову під ярмо рабства.2 Ось я, Павло, кажу вам: коли обрізаєтеся, Христос вам нічим не допоможе.3 Свідчу також кожному чоловікові, який обрізується, що він є боржником щодо виконання всього закону.4 Відпали ви від Христа, - ви, що законом виправдуєтеся; відпали ви від ласки!5 Ми ж духом очікуємо з віри - виправдання надії.6 Бо в Христі Ісусі нічого не важить ні обрізання, ні необрізання, а тільки віра, що діє через любов.7 Бігли ви добре; хто заборонив вам коритися правді?8 Переконання не від того, хто вас покликав.9 Трохи розчини квасить усе тісто.10 Я надіюся щодо вас у Господі, що ви не думатимете інакше. Той, що баламутить вас, - зазнає осуду, хоч би хто він був.11 Чому, брати, мене переслідують, коли я і тепер проповідую обрізання? Адже тоді спокуса хреста припинилася.12 О, щоб відкинені були ті, що баламутять вас!13 Ви, брати, покликані до свободи. Тільки б свобода ваша не стала причиною жити тілесно; ви ж любов'ю служіть один одному!14 Бо весь закон міститься в одному слові, в тому: Полюбиш свого ближнього, як себе самого.15 Коли ж один одного гризете і їсте, то глядіть, щоб ви не проковтнули один одного.16 Кажу: робіть усе згідно з духом - і не вчините тілесних пожадливостей.17 Бо тіло бажає противного духові, а дух - противного тілу, вони супротивні одне одному, щоб ви не чинили того, чого хочете.18 Коли ж вас дух провадить, то ви не під законом.19 Учинки тіла очевидні: це є [перелюб], розпуста, нечистота, безсоромність,20 ідолослужіння, чарування, ворожнечі, сварки, ревнощі, лють, гнів, суперечки, єресі,21 заздрощі, пияцтво, гульня і тощо. Попереджаю вас, як і раніше попереджав: хто таке чинить, Божого Царства не успадкує.22 Плід духа є любов, радість, мир, терплячість, доброта, милосердя, віра,23 лагідність, стриманість. На таких нема закону!24 А ті, що є Ісусові Христові, - вони розп'яли тіло з його пристрастями та пожадливостями.25 Коли живемо духом, то духом і ходімо.26 Не ставаймо марнославними, не дражнімо одне одного, не заздрімо одне одному!

🚀 В Телеграм бот