¹ І наблизилися Давидові дні, щоб йому померти, і він заповів свому синові Соломонові, кажучи: ² Я іду дорогою всієї землі. І сріпися і стань мужем³ і зберігатимеш сторожу Господа Бога твого, щоб іти його дорогами, берегти його заповіді і оправдання і суди записані в законі Мойсея, щоб ти знав, що чинитимеш в усьому, що лиш тобі заповідаю,⁴ щоб Господь виповнив своє слово, яке сказав, мовлячи: Якщо збережуть твої сини свою дорогу, щоб ходити переді мною в правді в усім їхньому серці і в усій їхній душі, кажучи: Не вигубиться тобі чоловік на троні Ізраїля.⁵ І ти знаєш, що мені вчинив Йоав син Саруя, що вчинив двом старшинам сил Ізраїля, Авеннирові синові Нира і Амессеєві синові Єтера, і він забив їх і пролив кров війни в мирі і вилив невинну кров на свій пояс, що на його бедрі і на своє взуття, що на його нозі.⁶ І вчиниш за твоєю мудрістю і не зведеш старість його в мирі до аду.⁷ І синам Верзеллія Ґалладита вчиниш милосердя, і будуть між тими, що їдять при твоїй трапезі, бо так приближилися мені коли я втікав з перед лиця Авессалома твого брата.⁸ І ось з тобою Семеї син Ґири син Єменія з Вауріма, і він прокляв мене болючим прокляттям в дні, коли я пішов до таборів. І він зійшов на зустріч мені до Йордану, і я поклявся йому в Господі, кажучи: Не забю тебе мечем.⁹ І не вважатимеш його невинним, і взнаєш, що йому вчиниш, бо ти мудрий чоловік і зведеш його старість в крові до аду.¹⁰ І заснув Давид і його поховано з його батьками в місті Давида.¹¹ І дні, які Давид царював над Ізраїлем (були) сорок літ. В Хевроні він царював сім літ і в Єрусалимі тридцять три роки.¹² І Соломон сів на престолі Давида свого батька син дванадцятилітний і дуже (добре) приготовлено його царство.¹³ І ввійшов Адоній син Анґіти до Вирсавії матері Соломона і поклонився її. Вона ж сказала: Чи мирна твоя дорога і він сказав: Мирна.¹⁴ Слово мені до тебе. І сказала йому: Говори.¹⁵ І він сказав їй: Ти знаєш, що царство було моїм і ввесь Ізраїль покладав лице своє на мене, як на царя, і царство відвернулося і стало мого брата, бо (це) сталося йому від Господа.¹⁶ І тепер я прохаю в тебе одне прохання, не відверни твого лиця. І сказала йому Вирсавія: Говори.¹⁷ І він сказав їй: Скажи ж Соломонові цареві, бо він не відверне свого лиця від тебе, і хай мені дасть Авісаку Соманітку за жінку.¹⁸ І сказала Вирсавія: Добре, я скажу про тебе цареві.¹⁹ І Вирсавія ввійшла до царя Соломона, щоб говорити йому про Адонія. І цар встав її на зустріч і поцілував її і сів на своїм престолі, і покладено престіл матері царя, і вона сіла по його правиці.²⁰ І вона сказала йому: Я прошу у тебе одне мале прохання, не відверни твого лиця. І сказав їй цар: Проси, моя мамо, бо не відвернуся від тебе.²¹ І вона сказала: Хай дана буде Авісака Соманітка за жінку Адонію твому братові.²² І відповів цар Соломон своїй матері і сказав: І чому ти просиш Авісаку для Адонія? Проси і для нього царство, бо він мій брат, старший за мене, і з ним священик Авіятар і в нього воєвода син Саруя друг.²³ І поклявся цар Соломон Господом кажучи: Так хай вчинить мені Бог і так добавить, бо за своєю душею заговорив Адоній це слово.²⁴ І тепер хай живе Господь, який приготовив мене і поставив мене на престолі мого батька Давида і він зробив мені дім, так як сказав Господь, бо сьогодні Адоній помре.²⁵ І післав цар Соломон рукою Ванея сина Йодая і забив його, і помер Адоній в тому дні.²⁶ І священикові Авіятарові сказав цар: Втікай ти до Анатота до твого поля, бо мужем смерті ти в цьому дні, і тебе не забю, бо ти носив кивот господнього завіта перед моїм батьком, і томущо ти зазнав гніту в усьому в чому зазнав гніту мій батько.²⁷ І викинув Соломон Авіятара, щоб не був господним священиком, щоб сповнити господне слово, яке Він сказав про дім Ілі в Силомі.²⁸ І пішла чутка аж до Йоава сина Саруя, [бо Йоав звернув був за Адонієм, і не пішов за Соломоном], і втік Йоав до шатра господнього і схопився за роги жертівника.²⁹ І сповіщено Соломонові кажучи, що: Втік Йоав до господнього шатра і ось держиться за роги жертівника. І післав Соломон до Йоава, кажучи: Що тобі сталося, чому ти втік до жертвіника? І сказав Йоав: Бо я злякався твого лиця, і втік до Господа. І цар Соломон післав Ванея сина Йодая, кажучи: Іди і забий його і поховай його.³⁰ І пішов Ваней син Йодая до Йоава до господнього шатра і сказав йому: Так говорить цар: Вийди. І сказав Йоав: Не вийду, тут помру. І повернувся Ваней син Йодая і сказав цареві, мовлячи: Так сказав Йоав і так мені відповів.³¹ І сказав йому цар: Іди і вчини йому так як він сказав, і забий його і поховаєш його і сьогодні віднімеш з мене і з дому мого батька кров, яку даремно пролив Йоав.³² І повернув Господь кров його несправедливости на його голову, як він зустрів двох праведних мужів і кращих від себе і забив їх мечем, і мій батько Давид не знав про їхню кров, Авеннира сина Нира воєводи Ізраїля і Амесси сина Єтера воєводи Юди.³³ І їхня кров повернулася йому на голову і на голову його насіння на віки, і Давидові і його насінню і його домові і його престолові мир був на віки від Господа.³⁴ І Ваней син Йодая зустрів Йоава і забив його і поховав його в його домі в пустині.³⁵ І цар поставив Ванея сина Йодая замість нього над військом. І царство піднялося в Єрусалимі і цар поставив священика Садока на першого священика замість Авіятара.³⁶ І Господь дав Соломонові розум і дуже велику мудрість і широту серця як пісок, що при морі,³⁷ і розумність Саломона дуже помножилася понад розумність всіх синів старшин і понад всіх розумних Єгипту.³⁸ І він взяв дочку Фараона і ввів її до міста Давида доки він не скінчив свій дім, і господний дім перше, і мур Єрусалиму довкруги. За сім років він (їх) зробив і закінчив.³⁹ І в Соломона було сімдесять тисяч тих, що несли вантажі, і вісімдесять тисяч каменярів в горі.⁴⁰ І Соломон зробив море і укріплення і великі вмивальниці і стовпи і водограї двору і мідяне море.⁴¹ І збудував замок і його оборони і проріз в місті Давида, так що дочка Фараона пішла з міста Давида до свого дому, який він збудував для неї. Тоді він збудував замок.⁴² І Соломон приносив тричі в році цілопалення і мирні (жертви) на жертівнику, який він збудував Господеві, і кадив перед Господом, і закінчив дім.⁴³ І це старшини наставлені над ділами Соломона: Три тисячі і шість сот наставлених над народом, що робив працю.⁴⁴ І він збудував Ассур і Маґдо і Ґазер і Горішний Веторон і Ваалат.⁴⁵ Тільки після того як він збудував господний дім і єрусалимський мур довкруги, після цього збудував ці міста.⁴⁶ І коли ще жив Давид він заповів Соломонові, кажучи: Ось з тобою Семеї син Ґири син насіння Єменія з Хеврона.⁴⁷ Цей мене прокляв жахливим прокляттям в тому дні, коли я виходив до таборів,⁴⁸ і він зійшов мені на зустріч до Йордану, і я йому поклявся Господом, кажучи: Не помре він мечем.⁴⁹ І тепер не вчиниш його невинним, бо ти розумний чоловік і знатимеш, що йому вчиниш, і в крові зведеш його старість до аду.⁵⁰ І покликав цар Семея і сказав йому: Збудуй собі дім в Єрусалимі і сиди там і звідти не вийдеш нікуди.⁵¹ І буде, що в день твого виходу, як перейдеш потік Кедрон, знаючи, знай, що смертю помреш, твоя кров буде на твоїй голові. І закляв його цар в тому дні.⁵² І сказав Семеї до царя: Добре (те) слово, яке ти сказав, мій пане, царю; так вчинить твій раб. І Семеї сидів в Єрусалимі три роки.⁵³ І сталося по трьох роках і втекли два раби Семея до Анхуса сина Мааха царя Ґета, і сповіщено Семеєві, кажучи: Ось твої раби в Ґеті.⁵⁴ І встав Семеї і засідлав свого осла і пішов до Ґета до Анхуса, щоб відшукати своїх рабів, і пішов Семеї і привів своїх рабів з Ґета.⁵⁵ І сповіщено Соломонові, кажучи, що: Семеї пішов з Єрусалиму до Ґета і повернув своїх рабів.⁵⁶ І післав цар і покликав Семея і сказав до нього: Чи не закляв я тебе Господом і засвідчив тобі кажучи: В тому дні, в якому вийдеш з Єрусалиму і підеш на право чи на ліво, знаючи знай, що смертю помреш?⁵⁷ І як це не зберіг ти господної клятви і заповіді, яку я тобі заповів?⁵⁸ І сказав цар до Семея: Ти знаєш всю свою злобу, яку пізнало твоє серце, що ти вчинив Давидові моєму батькові, і Господь віддав твою злобу на твою голову.⁵⁹ І цар Соломон благословенний, і престіл Давида буде закріплений перед Господом на віки.⁶⁰ І цар Соломон заповів Ванею синові Йодая, і він вийшов і забив його, і той помер.⁶¹ І цар Саломон був дуже розумний і мудрий, і Юда й Ізраїль були дуже численні наче пісок, що при морі, численністю, їли і пили і раділи.⁶² І Соломон був володарем в усіх царствах, і приносили дари і служили Соломонові всі дні його життя.⁶³ І Соломон почав відкривати сили Ливану,⁶⁴ і він збудував Терми в пустині.⁶⁵ І це їжа Соломона: Тридцять мір пшеничної муки і шістдесять мір розтертої муки, десять добірних телят і двадцять випасених волів і сто овець опріч оленів і серн і годованих добірних птахів.⁶⁶ Бо був володарем всього, що на другому боці ріки від Рафі аж до Ґази, в усіх царствах, що на другому боці ріки.⁶⁷ І був в нього мир від усіх країн довкруг нього, і Юда й Ізраїль жив впевнено, кожний під своїм виноградником і під своєю фіґою, їдячи і пючи, від Дана і аж до Вирсавії всі дні Соломона.⁶⁸ І це володарі Соломона: Азарій син священика Садока і Орній син Натана, володар над наглядачами і Едрам над його домом і Сува писар і Васа син Ахіталама літописець і Аві син Йоава воєвода і Ахіре син Едрая над вантажами і Ваней син Йодая над домом і над будовою і Захур син Натана радник.⁶⁹ І були в Соломона сорок тисяч расових коней для колісниць і дванадцять тисяч коней.⁷⁰ І він володів всіма царствами від ріки і аж до землі чужинців (філистимлян) і аж до гір Єгипту.⁷¹ Соломон син Давида царював над Ізраїлем і Юдою в Єрусалимі.