¹ І Йорам син Ахаава зацарював в Ізраїлі у вісімнадцятому році Йосафата царя Юди і царював дванадцять літ.² І він зробив погане в господних очах, лише не так, як його батько і не так, як його мати, і скинув стовпи Ваала, які зробив його батько.³ Лише пристав до гріха Єровоама сина Навата, який звів Ізраїля до гріха, не відступив від нього.⁴ І Моса цар Моава був пастирем і повертав цареві Ізраїля на почаки (року) сто тисяч ягнят і сто тисяч баранів з вовною.⁵ І сталося, що після смерті Ахаава, і цар Моава відкинув царя Ізраїля.⁶ І вийшов цар Йорам в тому дні з Самарії і почислив Ізраїля.⁷ І пішов і післав до Йосафата царя Юди, кажучи: Цар Моава відступив від мене. Чи не підеш зі мною на війну проти Моава? І він сказав: Піду. Як мені, так тобі, як мій, і твій нарід, як мої коні, і твої коні.⁸ І сказав: Якою дорогою піду? І сказав: Дорогою пустині Едома.⁹ І пішов цар Ізраїля і цар Юди і цар Едома і йшли дорогою сім днів, і не було води для обозу і для худоби, що при їхніх ногах.¹⁰ І сказав цар Ізраїля: Ох, бо замкнув Господь трьох царів, що ходять, щоб дати їх в руку Моава.¹¹ І сказав Йосафат: Чи тут немає господнього пророка і запитаємо в Господа за нього? І відповів один зі слуг царя Ізраїля і сказав: Тут Елісей син Сафата, який злив воду на руки Ілії.¹² І сказав Йосафат: На ньому є господне слово. І прийшов до нього цар Ізраїля і Йосафат цар Юди і цар Едома.¹³ І сказав Елісей до царя Ізрїля: Що мені і тобі? Ходи до пророків твого батька. І сказав йому цар Ізраїля: Чи не замкнув Господь трьох царів, щоб видати їх в руки Моава?¹⁴ І сказав Елісей: Хай живе Господь сил, перед яким я стою перед Ним, що коли б я не приймав лице Йосафата царя Юди, я не поглянув би на тебе і не побачив би тебе.¹⁵ І тепер же візьми мені півця. І сталося як заспівав півець, і на ньому була господня рука¹⁶ і він сказав: Так говорить Господь: Зробіть до цього потока рови, рови,¹⁷ бо так говорить Господь: Не побачите вітру і не побачите дощу, і цей потік наповниться водою, і питимете ви і ваш маєток і ваша скотина.¹⁸ І це легким є в господних очах, і видам Моав у вашу руку,¹⁹ і побєте всяке закріплене місто і кожне добре дерево скинете і забєте всі джерела води і всяку добру часть камінням зробите непридатною.²⁰ І сталося вранці, як підносилася жертва, і ось води ішли з дороги Едома, і земля наповнилася водою.²¹ І ввесь Моав почув, що царі пішли воювати з ними, і закричали всі підперезані поясом і вище і стали на границі.²² І встали вранці, і сонце зійшло на води. І побачив Моав напроти води червоне, наче кров,²³ і сказали: Це кров меча, бо повоювали царі і побили чоловік свого ближнього, і тепер на здобич, Моаве.²⁴ І вони ввійшли до табору Ізраїля, й Ізраїль встав і побили Моава, і вони втекли з перед їхнього лиця. І ввійшли, входячи, і бючи Моава,²⁵ і знищили міста і на всяку добру часть накидали мужі каміння і наповнили її і забили всяке джерело води і скинули всяке добре дерево, аж доки не осталося скинене каміння стіни, і окружили (землю) ті, що стріляли з пращі, і побили її.²⁶ І цар Моава побачив, що скріпилася над ним війна, і взяв з собою сім сот мужів, що носять меч, щоб пробитися до царя Едома, і не змогли.²⁷ І він взяв свого первородного сина, який зацарював замість нього, і приніс його як цілопалення на стіні. І було велике замішання в Ізраїлі, і вони відійшли від нього і повернулися до (своєї) землі.

¹ І одна жінка з синів пророків закричала до Елісея, кажучи: Твій раб, мій чоловік, помер, і ти знаєш, що раб боявся Господа. І той, що дав позичку, прийшов взяти собі моїх двох синів за рабів.² І сказав Елісей: Що для тебе зроблю? Сповісти мені, що твого є в домі. Вона ж сказала: Немає в твоєї рабині нічого в домі, але хіба тільки олія, якою помазуюся.³ І він сказав до неї: Іди попроси собі зі зовні посуд в усіх твоїх сусідів, порожний посуд, (і) не мало,⁴ і ввійди і замкнеш двері за собою і за твоїми синами і налиєш до цих посудин і візьмеш наповне.⁵ І вона відійшла від нього і зробила так: і замкнула двері за собою і за своїми синами. Вони приносили до неї, і вона наливала,⁶ аж доки посуд не наповнився. І вона сказала до її синів: Піддайте мені ще посудину і сказали її: Немає більше посудин і стала олія.⁷ І вона прийшла і сповістила божому чоловікові. І сказав Елісей: Іди і продай олію і заплатиш твої довги, і ти і твої сини будете жити за пахунок олії, що осталася.⁸ І був день і Елісей перейшов до Сумани, і там (була) славетна жінка і змусила його їсти хліб. І сталося при нагоді, коли він входив, звертав туди їсти.⁹ І сказала жінка до свого чоловіка: Ось я пізнала, що божий святець цей чоловік, що постійно приходить до нас.¹⁰ Зробім же йому горішню кімнату, мале місце, і поставимо йому там ліжко і стіл і крісло і свічник, і буде, коли входитиме до нас, і поверне туди.¹¹ І настав день і він ввійшов туди і звернув до верхньої кімнати і спав там.¹² І він сказав до свого слуги Ґіезія: Поклич мені цю Соманітку. І покликав її, і вона стала перед ним.¹³ І той сказав йому: Скажи ж до неї: Ось ти здивувала нас всім цим дивом. Що треба тобі зробити? Чи є в тебе слово до царя, чи до володаря сили? Вона ж сказала: Я живу серед мого народу.¹⁴ І сказав: Що треба для неї зробити? І сказав Ґіезій його слуга: І поправді немає в неї сина, і її чоловік старий.¹⁵ І він її покликав, і вона стала при дверях.¹⁶ І сказав до неї Елісей: В цьому часі, як година, ти (будеш) жива, (і) обнімеш сина. Вона ж сказала: Ні мій пане, не обмани твоєї рабині.¹⁷ І жінка зачала в лоні сина і породила в тому часі, як година, жива, як сказав до неї Елісей.¹⁸ І росла дитина. І сталося, коли хлопець вийшов до свого батька до женців,¹⁹ і сказав до свого батька: Голова моя, голова моя. І той сказав слузі: Понеси його до його матері.²⁰ І поніс його до його матері, і до полудня він спав на її колінах, і помер.²¹ І вона понесла його і поклала його на ліжко божого чоловіка і замкнула за ним, і вийшла.²² І покликала свого чоловіка і сказала: Пішли мені ж одного зі слуг і одного осла, і побіжу до божого чоловіка і повернуся.²³ І той сказав: Як це, що ти ідеш до нього сьогодні? (Це) не новий місяць ані субота. Вона ж сказала: Мир.²⁴ І засідлала осла і сказала до свого слуги: Провадь, іди, не сповільнуй ходи задля мене, доки не скажу тобі.²⁵ Іди. І пішла і прийшла до божого чоловіка до гори Кармилю. І сталося, як побачив Елісей як вона приходила, і сказав до Ґіезія його слуги: Ось бо та Соманітка.²⁶ Біжи тепер їй на зустріч і скажеш: Чи мир тобі? Чи мир твому чоловікові? Чи мир дитині? Вона ж сказала: Мир.²⁷ І прийшла до Елісея до гори і схопилася за його ноги. І приблизився Ґіезій, щоб її віддалити, і сказав Елісей: Полиши її, бо її душа в ній засмучена, і Господь сховав від мене і не сповістив мені.²⁸ Вона ж сказала: Чи я просила сина в мого пана? Чи не сказала я: Не обмани мене?²⁹ І сказав Елісей Ґіезієві: Підпережи твої бедра і візьми мою палицю в твої руки і іди. А якщо знайдеш чоловіка, не поблагословиш його, і якщо поблагословить тебе чоловік, не відповіси йому. І покладеш мою палицю на лице дитини.³⁰ І сказала матір дитини: Хай живе Господь, і хай живе твоя душа, не оставлю тебе. І встав Елісей і пішов за нею.³¹ І Ґіезій пішов перед нею і поклав палицю на лице дитини, і не було голосу і не було слуху. І він повернувся йому на зустріч і сповістив йому, кажучи: Не встала дитина.³² І ввійшов Елісей до дому, і ось дитина мертва, покладена на його ліжко.³³ І ввійшов Елісей до дому і замкнув двері перед ними двома і помолився до Господа.³⁴ І встав і ліг на дитину і поклав свої уста на його уста і свої очі на його очі і свої руки на його руки і зігнувся над ним, і тіло дитини розігрілося.³⁵ І він повернувся і походив по хаті сюди і туди і пішов і схилився над дитиною до семи разів, і дитина відкрила свої очі.³⁶ І закричав Елісей до Ґіезія і сказав: Поклич цю Соманітянку. І він покликав, і вона ввійшла до нього. І сказав Елісей: Візьми твого сина.³⁷ І жінка ввійшла і впала йому до ніг і поклонилася до землі і взяла свою дитину і вийшла.³⁸ І Елісей повернувся до Ґалґали, і (був) голод в землі, і сини пророків сиділи перед ним. І сказав Елісей свому слузі: Поклади великий баняк і звари їжу синам пророків.³⁹ І вийшов один на поле, щоб збирати зеленину, і знайшов лозу в полі і зібрав з неї пільні плоди, повний свій плащ, і всипав до баняка їжі, бо не знали.⁴⁰ І приносить чоловікам їсти, і сталося коли вони їли їжу і ось закричали і сказали: Смерть в баняку, чоловіче божий. І не могли їсти.⁴¹ І той сказав: Візьміть муки і вкиньте до баняка. І сказав Елісей до слуги Ґіезія: Налий народові і хай їдять. І там в баняку не було більше поганої речі.⁴² І прийшов чоловік з Ветсаріси і приніс до божого чоловіка з первоплодів двадцять ячмінних хлібів і дактилі, і сказав: Дайте народові і хай їдять.⁴³ І сказав його слуга: Як подам це стом мужам? І сказав: Дай народові і хай їдять, бо так говорить Господь: Їстимуть і остане.⁴⁴ І вони поїли і осталося за Господним словом.