Екклезіяст 3-4

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
1 Усьому свій час, і час кожної речі під небом.2 Час народжуватися і час помирати; час насаджувати і час виривати посаджене.3 Час убивати і час уздоровлювати; час руйнувати і час будувати;4 Час плакати і час сміятися; час журитися і час танцювати.5 Час розкидати каміння і час визбирувати каміння; час обнімати, і час ухилятися від обіймів.6 Час шукати і час втрачати; час зберігати і час розкидати;7 Час роздирати і час зашивати; час мовчати, і час говорити;8 Час любити і час ненавидіти; час війні і час мирові.9 Яка користь трудівникові з того, над чим він трудиться?10 Бачив я цей клопіт, котрого Бог дав синам людським, щоб вони вправлялися в цьому.11 Усе витворив Він прекрасним у свій час, і поклав мир у серце їхнє, хоч людина не може осягнути справ, котрі Бог звершує, від початку до кінця.12 Пізнав я, що немає для них нічого кращого, аніж веселитися і чинити добро у своєму житті.13 І якщо якась людина їсть і п'є, і бачить добро у всілякій праці своїй, то це – дар Божий!14 Пізнав я, що все, що учиняє Бог, буде навіки; до нього нічого долучити, і від нього нічого відняти; і Бог вчиняє так, щоб упокорювалися перед лицем Його.15 Що було, те й нині є, і що буде, те вже було; і Бог прикличе минуле.16 А ще бачив я під сонцем: місце суду, а там беззаконня, місце правди, а там неправда.17 І сказав я в серці своєму: Праведного і лиходія судитиме Бог; тому що час для всякої речі, і суд над усяким ділом там.18 Сказав я в серці своєму про синів людських, щоб випробував їх Бог, і щоб вони бачили, що вони самі по собі тварини: 19 Тому що доля синів людських і доля тварин – одна доля. Як ті помирають, так і оці помирають, і одне дихання у всіх, і немає в людини переваги перед скотиною, тому що все – марнота!20 Усе рухається до одного місця; все постало з пороху, і все повернеться до пороху.21 Хто знає: чи здіймається вгору дух людський, і чи дух тварин сходить донизу, в землю?22 Отож, побачив я, що немає нічого кращого, як насолоджуватися людині справами своїми: тому що це доля її, бо хто приведе її подивитися на те, що буде після неї!

Екклезіяст 4

1 І обернувся я, і побачив усіляке гноблення, яке вчиняється під сонцем; і ось сльози пригноблених, а розрадника в них немає; і в руці гнобителів їхніх – сила, а розрадника в них немає.2 І похвалив я мертвих, котрі давно померли, більше живих, аніж тих, що живуть донині;3 А втішений найбільше з цих двох той, хто ще не існував, хто не бачив лихих справ, які вчиняються під сонцем.4 Бачив я також, що всяка праця і всякий успіх у справах викликає взаємну заздрість поміж людьми. І все це – марнота і знемога духу!5 Безглуздий сидить, склавши свої руки, і з'їдає плоть свою.6 Краще жменя зі спокоєм, аніж пригорщі із трудом і знемогою духу.7 І обернувся я, і побачив іще марноту під сонцем.8 Людина самотня, й іншого немає; ні сина, ні брата немає в неї, а всій праці її немає краю, і око її не насичується багатством. То для кого я працюю і позбавляю душу мою щастя? І це все – марнота і лихий клопіт!9 Двом краще, аніж одному; тому що в них є гарна винагорода за їхню працю.10 Бо, якщо впаде один, то другий підніме товариша свого. Але горе одному, коли впаде, а другого немає, котрий підняв би його.11 А також, якщо лежать двоє, то обидвом тепло; а одному як зігрітися?12 І якщо почне хто-небудь долати одного, то двоє постануть супроти нього. І нитка потрійна не скоро порветься.13 Краще вбогий, але розумний юнак, аніж старий, але нерозумний цар, котрий порад не приймає.14 Бо той з в'язниці вийде на царство, хоч народився в царстві своєму убогим.15 Бачив я всіх живих, що ходять під сонцем, з оцим другим юнаком, котрий займе місце першого.16 Безліч було народу, котрий був перед ним, хоча прийдешні не знатимуть радощів від нього. І оце – марнота і знемога духу!17 Зважай на свою ногу, коли йдеш до Божого дому, і будь розважливіший на послух, аніж на приношення пожертви; бо вони не вважають, що вчиняють зле.

🚀 В Телеграм бот