¹ І хлопчина Самуїл служив Господеві перед священиком Ілією, і Господнє слово було шановане в тих днях, не було докладного видіння.² І сталося в тому дні і Ілі сидів на свому місці і його очі почали ставати тяжкими, і він не міг бачити,³ і раніше ніж підготовити боже світило і Самуїл спав в храмі де божий кивот,⁴ і Господь закликав: Самуїле, Самуїле. І сказав: Ось я.⁵ І він побіг до Ілі і сказав: Ось я, бо ти закликав мене. І він сказав: Я тебе не покликав, повернися, спи. І він повернувся і спав.⁶ І додав Господь і закликав: Самуїле, Самуїле. І він пішов вдруге до Ілі і сказав: Ось я, бо ти мене покликав. І він сказав: Я тебе не покликав, повернися, спи.⁷ І (це було) раніше ніж Самуїл пізнав Бога і йому відкрилося господнє слово.⁸ І Господь додав покликати Самуїла втретє, і він встав і пішов до Ілі і сказав: Ось я, бо ти мене покликав. І зрозумів Ілі, що хлопчину Господь покликав,⁹ і сказав: Повернися, дитино, спи; і буде коли покличе тебе, і скажеш: Говори, Господи, бо твій раб слухає. І пішов Самуїл і спав на своїм місці.¹⁰ І прийшов Господь і став і покликав його так як раз і другий, і сказав Самуїл: Говори, бо слухає твій раб.¹¹ І сказав Господь до Самуїла: Ось Я чиню мої слова в Ізраїлі, так що в кожного, що чує їх, задзвонять оба його уха.¹² В тому дні підніму проти Ілі все, що Я сказав проти його дому, почну і довершу.¹³ І сповістив Я йому, що пімщуся Я на його домі на віки за несправедливості його синів, бо його сини злословлять Бога, і він не оскаржив їх і так не (буде).¹⁴ Поклявся Я домові Ілі: Не надолужиться несправедливість дому Ілі кадилом і жертвами на віки.¹⁵ І спить Самуїл аж до ранку і встав вранці і відкрив двері господнього дому. І Самуїл злякався сповістити видіння Ілі.¹⁶ І сказав Ілі до Самуїла: Самуїле, дитино. І сказав: Ось я.¹⁷ І сказав: Яке слово, що його сказав до тебе, не скрий же від мене. Те хай вчинить тобі Бог і те додасть, якщо скриєш від мене слово з усіх слів сказаних тобі в твої уха.¹⁸ І Самуїл сповістив всі слова і не скрив з них (нічого), і сказав Ілі: Господь Він хай вчинить те, що добре перед Ним.¹⁹ І прославився Самуїл, і Господь був з ним, і з усіх його слів (нічого) не впало на землю.²⁰ І впізнав ввесь Ізраїль від Дана і до Вирсавії, що Самуїл вірний господний пророк.²¹ І додав Господь обявлятися в Силомі, бо Господь обявився Самуїлові. І Самуїл був потвердженим як пророк перед Господом в усьому Ізраїлі від кінців і аж до кінців землі. І Ілі (був) дуже старий, і його сини ідучи ішли і зла їхня дорога перед Господом.

¹ І в тих днях сталося і збираються чужинці (філистимляни) на війну проти Ізраїля. І вийшов Ізраїль на зустріч їм на війну і отаборюються при Авенезері, і чужинці отаборюються в Афеку.² І розставилися чужинці до битви проти Ізраїля. І похилився бій, і муж ізраїльський впав перед чужинцями, і побили в бою на полі чотири тисячі мужів.³ І пішов нарід до табору, і сказали ізраїльські старшини: Чому спричинив наш Господь, що сьогодні упали ми перед чужинцями, візьмім кивот нашого Бога з Силому, і хай вийде посеред нас і спасе нас з руки наших ворогів.⁴ І нарід післав до Силома, і беруть звідти кивот Господа, що сидить на херувимах, і з кивотом оба сини Ілі, Офні і Фінеес.⁵ І сталося, що коли господний кивот прийшов до табору, і ввесь Ізраїль закричав великим голосом, і зашуміла земля.⁶ І чужинці почули крик, і сказали чужинці: Що це за великий крик в євревському таборі і пізнали, що Господний кивот прийшов до табору.⁷ І чужинці злякалися і сказали: Це боги прийшли до них до табору. Горе нам. Спаси нас, Господи, сьогодні, бо це не сталося вчера і третього (дня).⁸ Горе нам. Хто нас спасе з руки цих сильних богів, богів що побили Єгипет всякою карою і в пустині.⁹ Скріпіться і станьте мужами, чужинці, щоб часом ви не стали рабами євреїв, так як вони служили нам, і будете мужами і воюватимете проти них.¹⁰ І воювали проти них. І паде ізраїльський муж, і кожний втік до свого помешкання. І була дуже велика січ, і з Ізраїля впало тридцять тисяч війська.¹¹ І божий кивот забрано, і померли оба сини Ілі, Офні і Фінеес.¹² І з бою побіг муж - Єміней (веняминець) і прийшов до Силому в тому дні, і його одіж роздерта, і земля на його голові.¹³ І прийшов, і ось Ілі сидів на кріслі при дверях дивлячись на дорогу, бо його серце було в жаху за божий кивот. І чоловік ввійшов до міста сповістити, і місто закричало.¹⁴ І почув Ілі голос крику і сказав: Що це за голос у крику? І чоловік, поспішившись, ввійшов і сповістив Ілі.¹⁵ І Ілі син девятдесяти літний, і його очі хворі, і не бачив. І сказав Ілі мужам, що стояли довкруги нього: Що це за голос крику?¹⁶ І муж, поспішившись, прийшов до Ілі і сказав йому: Я є той, що прийшов з табору, і я сьогодні втік з бою. І сказав: Що те слово, що сталося, дитино?¹⁷ І чоловік відповів і сказав: Ізраїльський чоловік втік з перед лиця чужинців, і була велика січ в народі, і оба твої сини померли, і забрано божий кивот.¹⁸ І сталося як він згадав про божий кивот, і (той) впав з крісла взад при дверях, і його хребет зломався і він помер, бо (був) старий і тяжкий чоловік. І він судив Ізраїль двадцять літ.¹⁹ І його невістка жінка Фінееса почала родити, і почула вістку, що взято божий кивот, і що помер її свекор і її муж, і розплакалась і породила, бо повернулися на неї її болі.²⁰ І в часі (породів) вмирає, і сказали їй жінки, що стояли при ній: Не бійся, бо ти породила сина. І не відповіла, і не впізнало її серце.²¹ І назвала хлопчину: Горе Вархавот, через божий кивот і через свого свекора і через свого мужа.²² І сказали: Відійшла слава Ізраїля коли забрано господний кивот.