¹ Почув же Яків слова синів Лавана, що говорили: Яків забрав все, що (було) нашого батька, і з того, що (було) нашого батька, зробив усю цю славу.² І побачив Яків лице Лавана, і ось не було до нього як вчера і третого дня.³ Сказав же Господь до Якова: Повернися до землі твого батька і до твого роду, і буду з тобою.⁴ Виславши ж Яків, покликав Лію і Рахиль на рівнину де (були) отари,⁵ і сказав їм: Бачу я лице вашого батька, що не є до мене як учора і третого дня. Бог же мого батька був зі мною.⁶ І ви ж знаєте, що всією моєю силою я послужив вашому батькові.⁷ А ваш батько обманув мене, перемінив і мою зарплату десяти овець, і не дав йому Бог мені вчинити зло.⁸ Коли так сказав: Пасасте буде твоя зарплата, і родяться всі вівці пасасті; коли ж сказав: Біле буде твоєю зарплатою, і родяться всі вівці білі.⁹ І Бог відібрав всю скотину вашого батька і дав їх мені.¹⁰ І сталося, коли вівці парувалися, і я побачив їх в сні моїми очима, і ось козли і барани крапчасті і пасасті і крапчасто переполасі скакали на овець і кіз.¹¹ І сказав мені Божий ангел у сні: Якове; я ж сказав: Що є?¹² І сказав: Поглянь твоїми очима, і подивись на козлів і баранів крапчастих і пасастих і крапчасто переполасих, що скачуть на овець і кіз. Бо я побачив те, що тобі робить Лаван.¹³ Я є Бог, що зявився тобі в божому місці, де ти мені там помазав стовп і помолився там мені молитвою. Нині, отже, встань і вийди з цієї землі, і йди до землі твого народження, і буду з тобою.¹⁴ І відповівши, Рахиль і Лія сказали йому: Немає нам більше часті чи насліддя в хаті нашого батька.¹⁵ Чи не як чужинки вважалися ми ним? Бо продав нас і зїв як страву наші гроші.¹⁶ Усе багатство і славу, яку забрав Бог у нашого батька, буде нам і нашим дітям. Тепер, отже, що сказав тобі Бог, чини.¹⁷ Вставши ж, Яків взяв своїх жінок і своїх дітей на верблюдів,¹⁸ і забрав ввесь свій маєток і ввесь свій посуд, що придбав у Месопотамії, і все своє, щоб відійти до свого батька Ісаака до Ханаанської землі.¹⁹ Лаван же пішов стригти своїх овець. Вкрала же Рахиль ідоли свого батька.²⁰ Скрив же Яків Лаванові сирійцеві, щоб не сповістити йому, що відходить,²¹ і він відійшов і все, що його, і перейшов ріку, і пішов до гори Галаад.²² Сповіщено же Лавану сирійцеві третого дня, що втік Яків,²³ і взявши всіх своїх братів з собою, гнався слідом за його дорогою сім днів, і наздігнав його в горі Галаад.²⁴ Прийшов же Бог вночі у сні до Лавана сирійця і сказав йому: Вважай на себе, щоб часом не сказав ти Якову злого.²⁵ І наздігнав Лаван Якова. Яків же поставив своє шатро на горі. Лаван же розставив своїх братів в горі Галаад.²⁶ Сказав же Лаван Якову: Що ти зробив? Чому ти скрито втік, і обікрав мене, і забрав моїх дочок, як полонених мечем?²⁷ І якщо б ти мені звістив, відіслав би я тебе з радістю і з музиками, тимпанами і гітарами.²⁸ Чи не вдостоївся я поцілувати моїх дітей і дочок. Тепер же безглуздо вчинив ти.²⁹ І тепер моя рука має силу зло тобі вчинити. Але Бог твого батька вчера сказав мені кажучи: Стережися, щоб часом не сказав ти Якову злого.³⁰ Тепер отже іди. Бо думкою ти задумав відійти до дому свого батька. Чому викрав ти моїх богів?³¹ Відповівши ж, Яків сказав Лаванові: Бо я сказав: Щоб часом не відібрав ти твоїх дочок від мене і все, що в мене.³² Пізнавай, що твого є у мене, і візьми. І не впізнав у нього нічого. І сказав Яків: В кого лиш знайдеш твоїх божків, не житиме перед нашими братами. Не знав же Яків, що його жінка Рахиль їх викрала.³³ Увійшовши ж Лаван до хати Лії, пошукав і не знайшов. І вийшовши з хати Лії, шукав і в домі Якова і в домі двох рабинь, і не знайшов. Ввійшов же і до хати Рахилі.³⁴ Рахиль же взяла ідоли і поклала їх до верблюджого сідла і сіла на них.³⁵ І сказала свому батькові: Не бери за зле пане, не можу встати перед тобою, бо у мене є за звичаєм жінок. Пошукав же Лаван по всій хаті і не знайшов ідолів.³⁶ Розгнівався же Яків і сварив на Лавана. Відповівши ж, Яків сказав Лаванові: Яка моя несправедливість і який мій гріх, що ти за мною гнався,³⁷ і що перешукав ти ввесь мій посуд? Що знайшов ти з усього посуду мого дому? Поклади тут перед твоїми братами і моїми братами, і хай розсудять між обома нами.³⁸ Це мені двадцять літ, що я є з тобою. Твої вівці і твої кози не були без ягнят. Баранів твоїх овець я не зїв;³⁹ вбитого звірем я тобі не приніс, я відшкодував сам вкрадене вдень і вкрадене вночі.⁴⁰ В день я був палений спекою і морозом вночі, і сон відійшов від моїх очей.⁴¹ Цих мені двадцять літ, які я був у твоїм домі, я працював для тебе чотирнадцять літ за двох твоїх дочок, і шість літ за твоїх овець, і змінив ти мою зарплату десятьох ягниць.⁴² Якщо б не Бог мого батька Авраама був у мене і страх Ісаака, нині ж порожним відіслав би ти мене. Моє приниження і труд моїх рук побачив Бог, і оскаржив тебе вчора.⁴³ Відповівши ж Лаван сказав Якову: Дочки, мої дочки, і сини мої сини, і скотина моя скотина, і все, що ти бачиш, є моїм і моїх дочок. Що сьогодні зроблю їм, чи їхнім дітям, яких породили?⁴⁴ Тепер, отже, ходи завіщаймо завіт, я і ти, і буде свідком між мною і тобою. Сказав же йому: Ось немає з нами нікого, хай бачить Бог, свідок між мною і тобою.⁴⁵ Взявши ж камінь Яків поставив його як стовп.⁴⁶ Сказав же Яків своїм братам: Зберіть каміння. І зібрали каміння і зробили могилу, і поїли і попили там на могилі. І сказав йому Лаван: Ця могила сьогодні свідчить між мною і тобою.⁴⁷ І назвав її Лаван Могила свідчення, Яків же її назвав: Могила свідок.⁴⁸ Сказав же Лаван Якову: Ось ця могила і стовп, який я поклав між мною і тобою, свідчить ця могила, і свідчить цей стовп. Задля цього названо її імя: Могила свідчить,⁴⁹ і Бачення, бо сказав: Хай бачить Бог між мною і тобою, бо розійшлися один від одного.⁵⁰ Якщо упокориш моїх дочок, якщо візьмеш жінок над моїми дочками, гляди, немає нікого з нами.^{51 52} Бо якщо і я не перейду до тебе, ані ти не перейдеш до мене поза цю могилу і цей стовп на зло,⁵³ Бог Авраама і Бог Нахора судить між нами.⁵⁴ І поклявся Яків за страхом свого батька Ісаака. І приніс Яків жертву на горі, і закликав своїх братів, і їли і пили і спали на горі.⁵⁵ Вставши ж, Лаван вранці поцілував своїх синів і своїх дочок, і поблагословив їх, і повернувшись, Лаван пішов до свого місця.