¹ І чужинці взяли божий кивот і внесли його з Авеннезера до Азота.² І чужинці взяли господний кивот і внесли його до дому Даґона і поставили його коло Даґона.³ І Азотійці встали і ввійшли до хати Даґона і побачили і ось Даґон впав на своє лице перед божим кивотом. І підняли Даґона і поставили на своє місце. І затяжіла господня рука на Азотійцях і мучив їх і побив їх на їхніх задніх частях, Азот і його околиці.⁴ І сталося, коли встали вранці, і ось Даґон впав на своє лице перед кивотом господнього завіта, і голова Даґона і обі долоні його рук відрізані кожна перед порогом, і обі кісті його рук впали на поріг, остався лише тулуб Даґона.⁵ Через це священики Даґона і кожний хто входить до хати Даґона не ступають на поріг дому Даґона в Азоті аж до цього дня, бо переступаючи переступають.⁶ І тяжкою була господня рука на Азоті, і Він навів (зло) на них і кинулася на них хвороба в кораблях, і посеред їхньої країни розмножилися миші, і було велике замішання смерті в місті.⁷ І мужі Азота побачили, що так, і кажуть, що: Не останеться з нами кивот Бога Ізраїля, бо Його рука тяжка на нас і на богові нашому Даґоні.⁸ І посилають і збирають до себе сатрапів чужинців і кажуть: Що зробимо з кивотом Бога Ізраїля? І кажуть Ґеттеї: Хай до нас перейде божий кивот. І божий кивот перейшов до Ґетти.⁹ І сталося, після того, як він перейшов, і господня рука була на місті, (було) дуже велике замішання, і Він побив мужів міста від малого аж до великого, і побив їх на задніх їхніх частях, і Ґеттеї зробили собі сидіння.¹⁰ І посилають божий кивот до Аскалони, і сталося, як ввійшов божий кивот до Аскалона, і закричали Аскалоніти, кажучи: Навіщо ви повернули до нас кивот Бога Ізраїля, щоб убити нас і наш нарід?¹¹ І посилають і збирають сатрапів чужинців і сказали: Пішліть кивот Бога Ізраїля, і хай буде на свому місці і хай не побє нас і наш нарід. Бо в цілому місті було дуже тяжке замішання смерті, як сюди ввійшов кивот Бога Ізраїля,¹² і живі і не померлі були побиті в задні часті, і крик міста піднявся до неба.

¹ І кивот був в полі чужинців сім місяців, і їхня земля закишіла мишами.² І чужинці кличуть священиків і ворожбитів і своїх чародіїв, кажучи: Що зробимо з господним кивотом? Скажіть нам, як відіслати його на своє місце?³ І сказали: Якщо ви відсилаєте кивот завіта Господа Бога Ізраїля, не відсилайте його порожним, але, віддаючи, віддайте йому за муки, і тоді виздоровієте, і надолужиться за вас. Чи не (так) його рука відійде від вас?⁴ І кажуть: Що віддамо йому за муки? І сказали: За числом сатрапів чужинців пять золотих сидінь, бо провина у вас і ваших князях і в народі,⁵ і золоті миші на подобу ваших мишей, що знищили землю. І дасьте славу Господеві, щоб облегшив свою руку над вами і над вашими богами і над вашою землею.⁶ І навіщо тяжкими робите ваші серця, так як тяжким вчинив єгиптянин і Фараон своє серце? Чи не відіслали їх коли наглумився з них, і вони пішли?⁷ І тепер візьміть і зробіть нового воза і без телят дві корови, що перший раз вродили, і запряжіть корови до воза і телят відведіть до хати зі заду їх.⁸ І візьміть кивот і покладіть його на воза і віддайте йому золотий посуд за муки і покладіть в скрині з його боку і відпустите його і відішлете його, і відійде.⁹ І побачите, якщо піде до Ветсамуса в дорогу своїх околиць, він вчинив нам це велике зло і якщо ні, і пізнаємо що не його рука доторкається до нас, але нам притрапився цей припадок.¹⁰ І чужинці вчинили так і взяли дві корови, що перший раз вродили, і запрягли їх в вози і замкнули в хаті їхніх телят,¹¹ і поклали на віз кивот і скриню і золотих мишей.¹² І корови попрямували в дорозі дорогою Ветсамуса, одною стежкою пішли і трудилися і не звертали, ані на право, ані на ліво, і сатрапи чужинців ішли за ним аж до границь Ветсамуса.¹³ І ті, що в Ветсамусі, жали в долині жнива пшениці. І підняли свої очі і побачили господний кивот і зраділи йому на зустріч.¹⁴ І віз ввійшов до поля Осия, що в Ветсамусі, і поставили там коло нього великий камінь і рубають дрова воза і принесли корів в цілопалення Господеві.¹⁵ І левіти принесли господний кивот і з ним скриню золоту, що на ньому, і поклали на великий камінь, і в тому дні мужі Ветсамуса принесли Господеві цілопалення і жертви.¹⁶ І пять сатрапів чужинців дивилися і повернулися до Аскалона того дня.¹⁷ І це золоті сидіння, які чужинці передали за муку Господеві. Одне з Азоту, одне з Ґази, одне з Аскалона, одне з Ґета, один з Аккарона¹⁸ і золоті миші за числом всіх міст чужинців пять сатрапів з закріпленого міста і аж до села Ферезеїв і аж до великого каменя, де на нього поклали кивот господнього завіта, що в полі Осия Ветсамусита.¹⁹ І сини Єхонії не були задоволені з мужів Ветсамуса, бо побачили господний кивот. І (Господь) побив в них пятдесять мужів і сімдесять тисяч мужів. І нарід заплакав, бо Господь побив нарід дуже великою карою.²⁰ І сказали мужі, що з Ветсамуса: Хто зможе перейти перед цим святим Господом і від нас до кого піде господний кивот?²¹ І посилають вістунів до тих, що живуть в Каріатіарімі, кажучи: Чужинці повернули господний кивот. Прийдіть і понесіть його до себе.