¹ І приходять мужі Каріятіяріма і беруть кивот господньго завіта і вносять його до дому Амінадава, що на вершку, і його сина Елеазара посвятили, щоб стеріг кивот господнього завіта.² І сталося, що від того дня кивот (був) в Каріятіярімі, (а) дні помножилися і було двадцять літ, і кожний ізраїльський дім глядів за Господом.³ І сказав Самуїл до всього дому Ізраїля, мовлячи: Якщо ви повертаєтеся до Господа усім вашим серцем, видаліть з посеред вас чужих богів і гаї і приготовіть ваші серця Господеві і послужіть Йому одному, і Він вас визволить з руки чужинців.⁴ І сини ізраїльські видалили Ваалів і гаї Астароти і послужили одному Господеві.⁵ І сказав Самуїл: Зберіть ввесь Ізраїль до Массифата, і помолюся за вас до Господа.⁶ І зібралися до Массифата і черпають воду і проливали перед Господом на землю і постили в тому дні і сказали: Ми згрішили перед Господом. І Самуїл судив ізраїльських синів в Массифаті.⁷ І почули чужинці, що всі ізраїльські сини зібралися до Массифата, і прийшли сатрапи чужинців проти Ізраїля. І чують ізраїьські сини і злякалися лиця чужинців.⁸ І сказали сини ізраїльські до Самуїла: Не замовчи за нас, кричи до Господа Бога твого, і спасе нас з руки чужинців.⁹ І Самуїл взяв одне ягня, що ссе молоко і приніс його в цілопалення з усім народом Господеві, і Самуїл закричав до Господа за Ізраїля, і Господь його послухав.¹⁰ І Самуїл приносив цілопалення, і чужинці приходили на бій проти Ізраїля. І Господь загримів великим голосом в тому дні проти чужинців, і були замішані і впали перед Ізраїлем.¹¹ І мужі ізраїльські вийшли з Массифата і гналися за чужинцями і побили їх аж під Ветхор.¹² І Самуїл взяв один камінь і поставив його між Массифатом і між старими і назвав його імя Авенезер, Камінь Помочі, і сказав: Аж доси поміг нам Господь.¹³ І Господь упокорив чужинців, і не додали ще приходити в ізраїльські границі. І господня рука була на чужинцях всі дні Самуїла.¹⁴ І віддано міста, які чужинці взяли в ізраїльських синів, і віддали їх Ізраїлеві від Аскалона аж до Азова, і взяли ізраїльські границі з руки чужинців. І був мир між Ізраїлем і між Аморреєм.¹⁵ І Самуїл судив Ізраїля всі дні свого життя.¹⁶ І ходив з року до року і обходив Ветиль і Ґалґалу і Массифат і судив Ізраїля в усіх цих посвячених.¹⁷ А повертався він до Арматема, бо там була його хата, і там він судив Ізраїля і там збудував жертівник Господеві.

¹ І сталося, як Самуїл постарівся, і поставив своїх синів суддями Ізраїлеві.² І це імена його синів: первородний Йоіл, і другому імя Авія, судді в Версавії.³ І його сини не пішли його дорогою і схилилися до хабаря і приймали дари і відступили від праведності.⁴ І мужі ізраїльські збираються і приходять до Самуїла до Арматема⁵ і сказали йому: Ось ти постарівся, і твої сини не ходять твоєю дорогою. І постав тепер над нами царя, щоб нас судив так, як і інші народи.⁶ І слово було поганим в очах Самуїла, як сказали: Дай нам царя, щоб нас судив. І помолився Самуїл до Господа.⁷ І сказав Господь до Самуїла: Послухайся голосу народу, так як тобі говорять, бо не тебе зневажили, але Мене зневажили, щоб Я не царював над ними.⁸ За всіма ділами, які вчинили Мені від того дня, коли Я їх вивів з Єгипту, аж до цього дня, і оставили Мене і служили іншим богам, так і тобі ці чинять.⁹ І тепер послухай їхній голос. Тільки свідчачи засвідчи їм і звістиш їм правила царя, який царюватиме над ними.¹⁰ І Самуїл сказав всі господні слова до народу, що просять у нього царя,¹¹ і сказав: Це буде правило царя, який царюватиме над вами: Ваших синів візьме і поставить їх в своє військо і на свої коні і бігтимуть перед його колісницями;¹² і поставить їх собі тисячниками і сотниками і женцями своїх жнив і збирачами свого винограду, і щоб чинили його воєнне знаряддя і знаряддя його колісниць.¹³ І візьме ваших дочок за виготовниць перфумів і за кухарок і за пекарок¹⁴ і ваші поля і ваші виноградники і ваші добрі оливкові сади візьме і дасть своїм рабам.¹⁵ І на ваше насіння і на ваші виноградники наложить десятину і дасть своїм скопцям і своїм рабам.¹⁶ І ваші раби і ваші рабині і ваші добрі стада і ваші осли забере і візьме десятину на свої діла¹⁷ і на ваші стада наложить десятину, і ви будете йому рабами.¹⁸ І в тому дні закричите з перед лиця вашого царя, якого ви собі вибрали, і Господь не вислухає вас в тих днях, бо ви собі вибрали царя.¹⁹ І нарід не бажав послухатись Самуїла і сказали йому: Ні, але хай над нами буде цар,²⁰ і будемо і ми так як всі народи, і наш цар судитиме нас і вийде перед нами і воюватиме нашу війну.²¹ І Самуїл послухав всі слова народу і говорив їх до господних ух.²² І сказав Господь до Самуїла: Послухайся їхнього голосу і постав їм царя. І сказав Самуїл до ізраїльських мужів: Хай кожний піде до свого міста.