¹ Був голод на землі, лихіший понад попередній голод, котрий був у дні Авраама, і пішов Ісаак до Авімелеха, царя филистимського, до Ґерару.² Господь постав перед ним і сказав; Не йди до Єгипту; живи на землі, про яку Я скажу тобі.³ Мандруй по цій землі; і Я буду з тобою, і благословлю тебе; бо тобі і нащадкам твоїм дам усі землі оці, і дотримаюся клятви, котрою Я клявся Авраамові, батькові твоєму.⁴ Помножу нащадків твоїх, як зорі небесні; і дам нащадкам твоїм усі землі оці; і благословляться в насінні твоєму всі народи землі.⁵ За те, що Авраам підкорився голосові Моєму і пильнував, що Мною [заповідане] треба було пильнувати: Статути Мої і закони Мої.⁶ Ісаак оселився в Ґерарі.⁷ Мешканці міста того запитали про дружину його, і він сказав: Це сестра моя; тому що боявся сказати: Дружина моя, щоб не вбили мене, [сказав] він, мешканці міста цього за Ревеку, бо вона вродлива з обличчя.⁸ Та коли вже багато часу він там прожив, Авімелех, цар филистимський, глянувши у вікно, побачив, що Ісаак бавиться з Ревекою, дружиною своєю.⁹ І прикликав Авімелех Ісаака, і сказав: Ось, це дружина твоя, чому ж ти сказав: Вона сестра моя? Ісаак сказав йому: Тому, щоб я не загинув через неї.¹⁰ Але Авімелех сказав: Що це ти вчинив з нами? Адже один із народу замалим не злігся з дружиною твоєю, і ти накликав би звинувачення на нас.¹¹ І наказав Авімелех народові своєму, сказавши: Хто торкнеться сього чоловіка і дружини його, той буде покараний на смерть.¹² І сіяв Ісаак у землі тій, і зібрав того року ячменю у стократ: так благословив його Господь.¹³ І став значним цей чоловік, і звеличувався ще і ще аж до того, що став дуже великим.¹⁴ У нього була череда дрібної і череда великої худоби і чимало орної землі, і филистимляни почали заздрити йому.¹⁵ І всі криниці, які викопали служники вітця його за життя батька його Авраама, филистимляни завалили і засипали землею.¹⁶ І Авімелех сказав Ісаакові: Залиши нас; бо ти став набагато сильнішим од нас.¹⁷ І пішов Ісаак звідти і розташувався шатрами в долині Ґерарській, і оселився там.¹⁸ І знову викопав Ісаак криниці води, які були викопані ще за Авраама, батька його, котрі завалили филистимляни по смерті Авраама; і назвав їх тими ж іменами, котрими назвав їх батько його.¹⁹ І копали служники Ісаакові в долині, і знайшли там джерело води живої.²⁰ І сперечалися пастухи Ґерарські з пастухами Ісааковими, кажучи: Наша вода. І він назвав криниці ім'я: Есек, бо сперечалися з ним.²¹ Викопали другу криницю; сперечались також і за неї; і він дав їй ім'я Ситна.²² І він рушив звідтіля, і викопав криницю, за котру уже не сперечалися; і назвав її: Реховот, бо, сказав він, тепер Господь дав нам просторе місце, і ми розмножимося на землі.²³ Звідти перейшов він до Беер-Шеви.²⁴ І тієї ночі з'явився йому Господь, і сказав: Я – Бог Авраама, батька твого; не бійся, бо Я з тобою; і благословлю тебе, і розмножу потомство твоє, заради Авраама, служника Мого.²⁵ І він спорудив там жертовника, і прикликав ймення Господа. І напнув там шатро своє, і викопали там служники Ісаакові криницю.²⁶ Прийшов до нього з Ґерару Авімелех, і Ахуззат, товариш його, і Піхол, начальник війська його.²⁷ Ісаак сказав їм: Для чого ви прийшли до мене, коли ви зненавиділи мене і вислали мене від себе?²⁸ Вони сказали: Ми виразно побачили, що Господь з тобою, і тому ми сказали: Поставимо поміж нами і тобою клятву, і вступимо з тобою в спілку.²⁹ Щоб ти не чинив нам лиха, як ото ми також не торкнулися до тебе, а чинили тобі саме добро і відпустили тебе з миром; тепер ти благословенний Господом.³⁰ Він накрив їм столи, і вони їли й пили.³¹ І, підвівшись рано-вранці, поклялися один одному; і відпустив їх Ісаак, і вони пішли від нього з миром.³² Того ж таки дня прийшли служники Ісаакові і звістили його про криницю, котру копали вони, і сказали йому: Ми знайшли воду.³³ І він назвав її: Шів'а. А тому ім'я місту тому Беер-Шева аж донині.³⁴ І було Ісавові сорок літ, і взяв собі за дружину Єгудиту, доньку Беері хеттеянина, і Босмату, доньку Елона хеттеянина.³⁵ І були вони тягарем для Ісаака та Ревеки.