¹ Для всього час, і пора для кожного діла під небом.² Час родити і час вмирати, час садити і час виполювати насаджене,³ час убити і час лікувати, час нищити і час будувати,⁴ час плакати і час сміятися, час ридати і час танцювати,⁵ час кидати каміння і час збирати каміння, час обіймати і час віддалитися від обіймання,⁶ час шукати і час вигублювати, час зберігати і час викидати,⁷ час роздерти і час зішити, час мовчати і час говорити,⁸ час любити і час ненавидіти, час війни і час миру.⁹ Яка користь тому, що чинить те, в чому він трудиться?¹⁰ Я побачив плутанину, яку Бог дав людським синам, щоб плуталися в ній.¹¹ Усе Він зробив добре в своїм часі і вік дав в їх серце, щоб чоловік не знайшов творива, яке Бог зробив від початку і аж до кінця.¹² Я впізнав, що немає в них доброго, хіба лиш щоб веселитися і чинити добро в його житті.¹³ І кожна людина, яка їсть і пє і побачить добро в усім його труді - це божий дар.¹⁴ Я впізнав, що все, що зробив Бог, воно буде на віки. До нього немає як додати, і від нього немає як відняти, і Бог зробив, щоб побоялися його лиця.¹⁵ Те, що сталося вже є, і що має статися, вже сталося, і Бог шукатиме переслідуваного.¹⁶ І ще побачив я під сонцем місце суду, там безбожний, і місце праведного, там безбожний.¹⁷ Я сказав в моїм серці: Праведного і безбожного судить Бог, бо час на всяке діло і на всяке твориво.¹⁸ Там я сказав в моїм серці про мову людських синів, що їх розсуджує Бог, і щоб показати їм, що і вони є скотина.¹⁹ Бо припадок людських синів і припадок скотини, в них (один) припадок. Як смерть цього, так смерть цього, і дух в усіх. І що більшого має людина від скотини? Нічого, бо все марнота.²⁰ Все іде на одне місце. Все повстало з землі, і все до землі повертається.²¹ І хто знає чи дух людських синів підноситься вгору, і чи дух скотини сходить вділ до землі?²² І я побачив, що немає добра, хіба лиш, що людина розвеселиться у своїх творивах, бо це його часть. Бо хто його поведе побачити те, що буде після нього?

¹ І я повернувся і побачив усі пригноблення, що сталися під сонцем. І ось слеза пригноблених, і немає в них потішника, і сила в руках їхніх гнобителів, і немає в них потішника.² І я похвалив померлих, що вже померли, понад живих, які живуть аж до тепер.³ І кращим від цих обох той, що ще не був, хто не побачив зло, що зроблене з творивом під сонцем.⁴ І я побачив ввесь труд і всю сміливість творива, бо воно ревнощі чоловіка до свого друга. І це марнота і бажання духа.⁵ Безумний схрестив свої руки і зїв своє тіло.⁶ Краще повнота пригорщі спокою понад повноту двох пригорщів труду і бажання духа.⁷ І я повернувся і побачив марноту під сонцем.⁸ Є один, і немає другого, немає в нього і сина і брата. І немає кінця всьому його трудові, і його око не насичується багацтвом. І для кого я труджуся і позбуваю мою душу доброти? І це марнота і погана плутанина.⁹ Два кращі від одного, для яких є добра винагорода в їхньому труді.¹⁰ Бо якщо впадуть, один піднімає свого спільника, і горе йому одному, коли впаде і не буде другого, щоб його підняти.¹¹ І якщо заснуть два, і їм тепло. І один як зігріється?¹² І якщо скріпиться один, два стануть проти нього, і шнур в три плетений не швидко розірветься.¹³ Бідний і мудрий раб кращий від старого і безумного царя, який ще не взнав як сприймати.¹⁴ Бо вийде з дому кайдан, щоб царювати, бо і в його царстві бідним народився.¹⁵ Я побачив всіх, що живуть, що ходять під сонцем, з другим молодцем, що встане замість нього,¹⁶ немає кінця всякому народові, всім, які перед ними були. І останні ним не розвеселяться. Бо і це марнота і бажання духа.¹⁷ Бережи твою ногу, якою підеш до божого дому, і як ти близько, щоб слухати. Твоя жертва є кращою від дарів безумних, бо вони не знають, що чинять зло.